• Головна
  • Ідеєю земляцтва майже півтисячі подолян об’єднало Товариство «Вінничани в Києві»
14:52, 23 листопада 2015 р.

Ідеєю земляцтва майже півтисячі подолян об’єднало Товариство «Вінничани в Києві»

У березні 2007 року у столиці України розпочала свою діяльність громадська організація «Товариство «Вінничани у Києві». На сьогодні – це самобутня спільнота, «родина» – як самі себе називають члени товариства.

За 8 років товариство реалізувало чимало проектів – благодійних, мистецьких, молодіжних; взяло опіку над талановитими земляками, допомагаючи просувати їхню творчість; останнім часом опікується пораненими учасниками АТО… У планах – примножувати надбані традиції товариства, каже його керівник секретаріату Євген Касьян, а також – розвивати нові напрями роботи.

– Пане Євгене, Товариству «Вінничани в Києві» вже 8 років. Як змінилося товариство за цей час – його пріоритети, принципи діяльності...?

Євген Касьян: Товариство можна порівняти з деревом. Спочатку це був маленький росток, про нього дбали, оберігали його. Потім виросло деревце, на якому є гілочки. Деякі сохнуть, відпадають, але виростають нові. Дерево росте, змінюється його крона і його вже не можна затоптати.  А пріоритети… пріоритети незмінні – це об'єднання уродженців Вінницької області незалежно від національності, віросповідання, політичних переконань і соціального походження.

– Які напрями є ключовими для Товариства сьогодні?

Є.К.: Я не можу сказати, які напрями є ключовими. Є декілька проектів Товариства:

Інтернет-проект «Місячник Вінниччини у Вікіпедії». Мета цього проекту – найбільш повно написати енциклопедію про наш рідний край. 

В рамках проекту «Спадщина» на сайті Товариства протягом року відбувалась публікація збірок віршів та книг наших земляків: Михайла Поповича, Олега Побережного, Олександра Горобця, Галини Тарасюк та інших.

 За ініціативою небайдужих і ініціативних членів організації та за сприяння Товариства відкрито дві меморіальних дошки: до 70-її річниці звільнення світу від фашистських загарбників у селі Майдан Вінницького району та Аркадію Добровольському - українському письменнику, поету, перекладачу, сценаристу. Урочисте відкриття її на фронтоні місцевої середньої школи, відбулося 25 травня ц.р., у рідному селі творця – Клекотин.

В цьому році стартував наш новий проект «Вінниччина унікальна». Він покликаний показати всю красу і неповторність Вінницького краю. В рамках цього проекту проведено декілька конкурсів:

Конкурс рецептів Подільської кухні. Найавтентичниші з них, будуть розміщені в кулінарному відеоблозі українця за походженням та поляка за народженням, Марека Сіеранта і будуть в доступі для перегляду на інтернет-сервісі YouTube.

Конкурс на кращі авторські світлини пов’язані з Вінниччиною та вінничанами. На конкурс надійшло 117 робіт, які  розміщені на нашому сайті в розділі фотогалерея. Нещодавно відбулось засідання Президії «Товариства «Вінничани у Києві», на якому визначено переможця конкурсу, він отримає пам’ятний подарунок.

Також, за сприяння Товариства відбувся запис на українському радіо двох фольклорних колективів з Вінниччини.

Ідеєю земляцтва майже півтисячі подолян об’єднало Товариство «Вінничани в Києві», фото-1

– Скільки нових вінничан прийняли у лави організації цього року? Скільки загалом сьогодні членів товариства?

Є.К.: До лав «Товариства «Вінничани у Києві» в цьому році долучилось 17 осіб. На цей час Товариство об’єднало понад 400 вінничан.

– Чи бувало таке, що вінничани зверталися до вас (товариства) з проханнями на кшталт: допомогти працевлаштуватися у Києві, вступити до вишу, знайти житло, допомогти грошима?..

Є.К.: Звісно ж. Когось працевлаштували, для когось збирали кошти. Але ми не благодійний фонд, існуємо за рахунок членських внесків та добровільних пожертв, тому задовольнити будь-які прохання не в змозі.

Ідеєю земляцтва майже півтисячі подолян об’єднало Товариство «Вінничани в Києві», фото-2

– Як часто представники товариства збираються разом? Що обговорюють? Які мають спільні інтереси?

Є.К.: Зважаючи на складні політичні, економічні та фінансові проблеми, а також події на Сході нашої держави, – не так часто, як хотілось би. Ми зустрічаємося на різних заходах. Це може бути Толока в Пирогові, адже толока - це не просто «суботник», – це нагода опинитися в середовищі архітектурних раритетів, які є частиною маленької батьківщини, познайомитися зі своїми земляками, згадати про спільних друзів; День міста, де кожне земляцтво презентує свій край; це може бути і якийсь загальнодержавний захід. Найближчим часом у грудні зустрінемось на зборах Товариства, поговоримо про наболіле та відсвяткуємо разом новорічні свята.

– Який проект (захід) Товариства можете виокремити з-поміж інших, який мав найбільший суспільний резонанс, культурну цінність тощо?

Є.К.: Кожен захід має, в той чи іншій мірі, резонанс та свою цінність. Ми намагаємось бути присутніми в різних сферах життя. Наприклад, разом з іншими земляцтвами та громадською платформою «Волонтерська сотня» ми були співорганізаторами благодійного ярмарку «Коло життя». Всі кошти від ярмарку були передані на лікування українських бійців, поранених в зоні АТО. Протягом року піклуємось вінницькими подвір’ями у с.Пирогові в Національному музеї народної архітектури та побуту, втілюємо власні проекти і таке інше. Як порівняти ці речі за цінністю? Це все важливо.

Ідеєю земляцтва майже півтисячі подолян об’єднало Товариство «Вінничани в Києві», фото-3

– Кого з членів Товариства вважаєте «знахідкою» для організації, особливою постаттю?

Є.К.: Ця людина не просто «знахідка», це – мотор, рушійна сила Товариства, один з засновників організації перший заступник Голови Товариства Сергій Пилипович Татусяк. І це не тільки моя думка. Захоплений новою ідеєю, він активно бореться за її втілення, адже енергії в ньому достатньо навіть для оточуючих. Сергій Пилипович креативна і дуже ініціативна людина, котра не боїться бути першовідкривачем.

– За час існування Товариства багато разів мінялася політична кон’юнктура у державі. У лавах Товариства – люди різних політичних поглядів, різних державних посад і чинів… Чи впливало це коли-небудь на роботу Товариства, на його авторитет, внутрішню атмосферу?

Є.К.: Так, у лавах організації – люди різних політичних поглядів, різних державних посад і чинів, але філософія Товариства полягає у якомога більшому дистанціюванні від політики та посад. Людина шанує свій край, робить добро не тому, що вона народний депутат, міністр або шкільний вчитель. Це – внутрішня необхідність, в якійсь мірі, це – на підсвідомому рівні.

Ідеєю земляцтва майже півтисячі подолян об’єднало Товариство «Вінничани в Києві», фото-4
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити

Коментарі

Оголошення
live comments feed...