Сусідська війна на Фрунзе: за побиття шваброю судяться вже сім років

До редакції прийшла жінка, яка виглядає молодше років на 10, хоч їй 50. З довгим білявим волоссям і такого самого кольору кросівках. Одягнена в бойфренди. Розповіла, як періодично чує крики, лайку, плач дитини із квартири зверху.

- Я чула як він казав: “Назар, скотина, скотина”, - розповідає жінка. - В коридорі каже «синку», як тільки двері зачиняються – починається. Особливо, коли мати їх кудись вийде, - він як  рявкне, як стукне...

Тетяна проживає вдвох зі своєю мамою в квартирі №2 на вулиці Фрунзе, 95, перший поверх. Над нею живе Анатолій Кузьменко теж з мамою, дружиною та чотирирічним сином Назаром. За словами жінки, стіни в її квартирі цегляні, але на стелі панельне перекриття. І вона чула, як хлопчик просив: «Тату, не треба, тату, не треба».

Оборончук неодноразово зверталася до міліції тому, що вважає сусіда садистом.

- Скінчилося усе тим, що чоловік перестав дитину відводити у садочок, - розповідає Тетяна. - Від себе не відпускав. Хлопчик місяці два після цього не ходив. Але з осені вони почали дитину водити.

Журналісти RІА опитали сусідів будинку, і тоді пазл поволі почав складатися.

Ось де собака зарита

Але самі сусіди будинку нічого не чули, більш того, вони  розказали, що дитина тут ні до чого, а головний конфлікт криється в іншому.

- Назар – це бажана дитина, він ходить у садочок, - каже сусідка Надія Косенко. Вони за ним доглядають. Ви тільки туди зайдіть: шведська стінка у нього стоїть, велосипеди, іграшки. З дружиною вони не розписані, але дитина записана на нього.

Інша сусідка Леся теж  підтверджує, що не чула як дитина плаче, хіба що коли хлопчик був маленьким і не хотів заходити додому як усі діти. А зараз він ходить у  садочок і все нормально.

Сусіди розповіли, що все це особистісного характеру конфлікт двох сімей через затоплення. Він тягнеться вже сьомий рік і ніяк не скінчиться. А їх «тягають» по судах як свідків.

- За ці 6 років, що вони судяться, в мене син старший в інститут вступив, вже на 3-му курсі вчиться, - каже мешканка будинку Леся. - Бабуся померла, з якою я жила, я заміж вийшла і народила другу  дитину. Можна ось так... І я піду до суду, це нормально?!

Згодом прийшов  до редакції і так званий “садист” зі своєю матір'ю Людмилою. Чоловіку теж років 50 з гаком. У червоній куртці та фуражці він доволі жваво почав пояснювати в чому справа. Анатолій одержує пенсію з інвалідності. Колись отримав виробничу травму на роботі, і тепер в  нього пластина у хребті.

Як все було зі слів Кузьменків і сусідів

Все почалося у 2009 році. У чоловіка Людмили Анатолія після операції віднялися руки і ноги. На той момент йому було 45 років. Дочка купила йому велотренажер, який поставили біля батареї. На ній був «шаріковий» кран. Чоловік випадково зачепив кран ногами, і почала текти вода. Людмили Кузьменко на той момент  вдома не було. І коли вона  дізналася про це, одразу прибігла вибачатися, взявши з собою гроші.

- Що ми там зробили, за те заплатимо вам гроші чи зробимо ремонт. Я знаю, що винна, і питань немає, - розповідає Людмила. - Тут з-за кутка вибігає ця Таня з такою ще радянською шваброю і б’є мене два рази по голові. Третій раз я закрилася, то вона мені попала по руці. Потім почала бити по всьому тілу. Мати Тетяни Оборончук Марія намагалася розборонити дочку, ставши поміж двома жінками. За словами Людмили Кузьменко, потім її ще облили тою самою брудною водою, що накапала зі стелі.

- А далі я стою з цією Машею говорю, а Тетяна виносить тазик з брудною водою і на мене, - говорить Кузьменко. Поки я продираю очі, вона витаскує другий тазик води і теж  виливає, б’є мене по голові цим тазиком.

На сварку вибігла сусідка з восьмої квартири Надія Косенко, яка потім відвела потерпілу жінку додому.

- Взагалі я не втручаюся, а це щось кричать і кричать, - каже сусідка. - Я вибігла на сходи. Людмила там на першій площадці стоїть у калюжі і уся мокра. Я кажу, Люда, що трапилося? Вона каже - Таня мене облила водою.

Що далі…

Після того жінку поклали в лікарню зі струсом мозку.Тетяна подала до суду через затоплення і відсудила в Кузьменко п`ять тисяч  гривень, а потім ще стільки ж за друге затоплення. А Кузьменко у відповідь відкрила кримінальне провадження через побиття. Хоча у суді Оборончук заперечувала, що била жінку шваброю.

Вдруге Тетяна Оборончук подала в суд на сусідку так само через затоплення і виграла справу. За що сплатила вдруге зі своєї пенсії  5 тисяч гривень, Людмила не знає. Тому що, за словами її сина  Анатолія Кузьменко, приходила комісія з ЖЕКу до квартири Тетяни. Вона  постановила, що  мокрі плями на стелі - це не потік. Просто ремонт останній раз робився у 80-му році.

- Експерти заходили і до нас, - каже Анатолій. - Вони сказали, що в нас сухо. Але ми все одно нічого не змогли довести.

Спочатку суддя на Грушевського виправдала Кузьменків. Але Оборончук  потім передала заяву в апеляційний суд, який скасував рішення на її користь.

А міліція приїжджала?

- Незлічену кількість разів, - говорить Надія Косенко. - Написала (Оборончук)  в газеті 33-й канал, що Людмила Пилипівна веде аморальний спосіб життя. 75 років жінці, який може бути аморальний спосіб життя?! Міліція каже, що не може притягнути за кляузи, бо немає такого закону.

Мешканці будинку підтвердили, що міліція на Фрунзе, 95 приїзджає часто. Як   з приводу побиття дитини, так і коли йде ремонт.

- Я розвалив півхати, а зробити ремонт не можу, - каже Анатолій. - Бо тільки стукну – вже міліція.

На останньому суді справу перенесли на початок грудня. Тож на цьому історія не завершується.