• Головна
  • У Вінниці поминали архієпископа Симона, якого миряни вважають святим
14:20, 10 лютого 2016 р.

У Вінниці поминали архієпископа Симона, якого миряни вважають святим

Багато вінничан прийшли на центральне кладовище у Вінниці на могилу архієпископа Симона Івановського, де було звершено поминальну панахиду. Першого лютого 133-я річниця від дня народження владики та 55-а від дня смерті. Вінничани називають архієпископа Симона святим. Вже кілька років ходять на могилку, моляться й просять допомоги.

Архієпископ Симон народився у сім’ї священика і сам у роки Першої світової війни закінчив духовні вузи й служив на різних кафедрах, зокрема Острозькій, будучи вікарним Волинської єпархії Польської автокефалії. А в 1955-61 роках очолював Вінницьку єпархію. Це були нові випробування для православної церкви у часи хрущовських гонінь. Владика не здавався і за це його відправили на покій. Через 5 років він помер у Вінниці, похований на цвинтарі по Хмельницькому шосе.

- Мій дідусь, священик Валентин Давидовський народився в Острозі Рівненської області, - розповідаєо.Назарій Давидовський. - Він закінчив регентську школу у містечку Кременці й був призначений керівником хору у Свято-Троїцький храм с.Межиріч, що поряд з Острогом. Тут познайомився з моєю бабусею, яка співала у хорі. Й приблизно у 1930-ті роки запросили до себе на престольне свято владику Симона, який був єпископом Острозьким і мешкав у монастирі в Дермані. Парафіяни вирішили, що привезе на свято архієрея мій прадід Гнат, батько матушки Марії, дружини дідуся о.Валентина. Прадідусь спорядив воза і поїхав в Дермань. Владика вийшов, й дідусь звернув увагу, що в того у руках простий гр’єктюль. А дідусь Гнат був сиротою і на сироті одружився, й жили вони небагато, а тому поверх сіна на возі кинув невеличке рядно. Владика сів. Дорогою дідусь Гнат каже:

- Ви, владико, вже вибачайте, що по архієрея таким транспортом приїхав.

Він відповідає:

- Нічого страшного. Можна сісти на драбину, ноги звішати і їхати. Головне, службу Божу звершити. А 29 березня 1941 році владика Симон рукопокладав у священики мого дідуся о. Валентина Давидовського. І той хрест, який він поклав, був теж мені долучений при хіротонії. Нині збирають необхідні документи, щоб архієпископа причислити до лику святих Вінницьких, а вінничани постійно ходять на скромну могилку й просять допомоги у архієрея, який не продав віри у найвипробувальніші часи - ціною у життя.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити

Коментарі

Оголошення
live comments feed...