“СТАРОСТА” У МЕШКАНЦІВ ВІННИЧЧИНИ ВИКЛИКАЄ НЕДОБРУ АСОЦІАЦІЮ

Мешканці Вінницької області неоднозначно сприймають посаду "старости". Це слово у них викликає негативну реакцією, тому що асоціюється з Другою Світовою війною. Саме тоді німецька влада на окупованих територіях ввела таку посаду, тоді як за Радянського Союзу її не було. Про це та про інші аспекти реформи місцевого самоврядування йшлося на семінарі "Децентралізація в дії", який ініціювали Вінницька обласна Асоціація органів місцевого самоврядування та Ресурсно-інформаційний центр "Громади Вінниччини".

– Ми вже направили керівним органам звернення, в яких пропонуємо замінити слово "староста" на "сільський голова", а посаду сільських голів назвати "голова об'єднаної громади", - наголосив голова Асоціації органів місцевого самоврядування Сергій Татусяк.

Втім, старости з'явились на території України ще у 15-му сторіччі. І якраз були представниками місцевого самоврядування. Старост ще називали війтами. Такі ж посади мали селяни та городяни у Польщі та Литовському князівстві. На Західній Україні до 1939 року, поки вона не стала частиною Радянського Союзу, старостами називали й голів повіту, тобто, району. І там війт був на нижчій кар'єрній сходинці за старосту.

Також здавна старостами називали чоловіків, які сватали наречених. Старости були головними дійовими особами на весіллях.
Ще старостами обирали або призначали людину, яка відповідала за ведення справ якого-небудь колективу. Наприклад, церковний староста, староста класу, групи, курсу тощо.

Пов'язують походження слова "староста" із чеським "керівник, начальник", або ж давньоруським "старець", "старшина", "старійшина".

Згідно "Закону про добровільне об'єднання територіальних громад" старости в нових об'єднаних громадах представлятимуть інтереси окремих населених пунктів, які не будуть центрами цих об'єднаних громад. І повноваження матимуть майже ідентичні теперішнім сільським головам, якщо відповідна сільська, селищна чи міська рада затвердить ці повноваження.