За Анжелу, спаковану в тумбчоку і викинуту на Сабарові, присудили п’ять років тюрми

Несправедливим називають вирок за смерть 17-річної Анжели з Лопатина Козятинського району її родичі. Анжелу знайшли мертвою на березі річки Південний Буг 10 березня. 14 липня суд виніс вирок, апеляцію на який ніхто подавати не буде.

Батько дівчини В’ячеслав Томашевський не ходив на судові слухання, бо з сім’єю вже сім років не живе. З колишньою дружиною і дітьми має погані стосунки. Але щойно він почув про покарання, просив редакцію розібратися, чому воно таке м’яке.

- Вона була недорозвинена трохи, але славна дівчинка. За нею досі все село жалкує, – каже батько дівчини, зниклої у Вінниці за загадкових обставин 28 лютого і через 10 днів знайденої мертвою поблизу Сабарівської дамби. – Несправедливо за мою дочку вирок зробили! Ексгумація була. Приїжджали до нас на кладовище. І врешті зробили, немов би вона наковталася наркотичних пігулок сама. А потім що, сама запакувалася в тумбочку і залилася будівельною піною? Прокурор і слідчі казали, що забили її. Я забирав з моргу тіло, бачив. І старший син бачив. Але він полакомився на п’ять тисяч, які йому запропонували, от тому у Вінниці махнули рукою і справу закрили. Одного випустили, а другому дали тільки п’ять років тюрми.

Батько помиляється, кажучи, що співучасник, точніше чоловік, який приховав злочин друга, буде на волі. Суд над ним ще попереду. Але що головному фігуранту справи про смерть Анжели дали п’ять років ув’язнення – це правда.

Адвокат 31-річного засудженого відмовився розповідати обставини судової справи. Сказав, що вирок є, тому його робота закінчилася. Якщо буде апеляція, напише заперечення. Обмовився, що розслідування було серйозне, бо його клієнта перевіряли на детекторі брехні. Все, більше жодних коментарів адвокат не захотів давати.

У прокуратурі сказали більше - погодилися з рішенням суду першої інстанції й подавати апеляцію не будуть. Як пояснила прес-секретар прокурора області Ірина Вихованець, справа до суду пішла зі звинуваченням не у вбивстві. В процесі розслідування її перекваліфікували у залишення в небезпеці, яке спричинило смерть дівчини. Санкція могла бути від трьох до восьми років позбавленні волі. Прокурор просив шість років тюрми, але дали на рік менше, бо підсудний визнав вину, розкаявся. Крім того, як сказали в прокуратурі, він відшкодував збитки стороні потерпілих.

- Я його бачив два рази по п’ять секунд. Коли вели конвоїри на суд і на засіданні, з якого мене попросили вийти, - говорить брат Анжели Віталій Томашевський про підсудного. – Я про нього нічого не знаю, і знати не хочу. А те, що батько говорить, що я взяв гроші і все простив, то більше слухайте його. Він на свою користь дуже хитрий...

Віталій розповів, що до нього в коридорі суду підходив адвокат підсудного з пропозицією відшкодувати затрачені на поховання кошти. RIA у номері від 19 березня писала, що хоронив за свій кошт сестру якраз Віталій. Він купив їй гарний одяг і поклав у ямі біля труни (дівчину ховали закритою). Він зробив “гільце” для незаміжньої Анжели і поставив на могилі. Він – єдиний здоровий в родині інвалідів. Має свою сім’ю і працює в депо.  



- Адвокат сказав, що батьки підсудного пенсіонери, не мають змоги допомогти, але їм соромно, що такого виродка виростили. І вони пропонують оплатити хоча б похорон. Погасити матеріальний збиток і поставити пам’ятник, - розказує Віталій. - Я казав, що нам компенсації цієї не треба. А він: „Не треба вам, то візьме батько”. Він питав, скільки ми потратили на похорон. Я сказав те, що є. Приблизно п’ять-шість тисяч. І не пройшло й 20 хвилин, він прийшов з грішми, замотаними в клейонці. „Ось п'ять тисяч, мати передала”. Я питав, чого сама не прийшла. А він: „Бо їй стидно в очі дивитися”.

- Мені до одного місця, що говорять, - продовжує Віталій. – Я подумав, а чого має батько брати, хто він такий, якщо з мамою не живе? Я хоронив, а не батько. Але я взяв не для себе, а для мами. Сестру не верну. Зате купив мамі пральну машину, холодильник і відклав 2,5 тисячі на пам’ятник. Не поставлять вони, як адвокат обіцяв, поставлю сам. А ці „канітелі”, що я забрав гроші в мами і потратив, то це отакі стосунки в нас з батьком. Каже, гроші взяли і простили? Хто простив? Нам взагалі ще про вирок ніхто не повідомляв. Я не знаю про рішення суду.  

Віталій розказав, що потерпілою у справі була матір, але вона не висувала ніяких вимог до підсудного. Моральної компенсації не просив ніхто.

- Ми нічого не висували. Я в цьому не розуміюся. Адвокатів не наймаю, - сказав Віталій. – А їхній адвокат на жалість надавив. Каже, їм стидно. А я що скажу? Мені не стидно?!

Виходить, родина дівчини не брала участі в судах, не вимагала компенсацій, суворого покарання і не знає нічого про обставини смерті Анжели взагалі. В міліції під час розслідування уникали подробиць. Коли люди знають мало, додумують найстрашніше. У Вінниці не сумнівалися, що дівчину ґвалтували, вона ж була оголена. Без сумніву, так думають і в селі.  

Історія смерті Анжели. Винний хотів приховати, що наркоман
Анжела зникла 28 лютого із вінницького залізничного вокзалу, де була з матір’ю і меншим братом. Віддала мамі мобільний, пішла в туалет і не повернулася. Як опинилася дівчина на центральному вокзалі, лишається здогадуватися. Але саме там вона познайомилася з 31-річним вінничанином, якого зараз засудили.  

Коли вже є вирок суду, докладно розповів, що відбулося з Анжелою, заступник начальник слідчого управління - начальник відділу вбивств обласної міліції Олександр Солдатов.

Дорослий чоловік запросив Анжелу до себе в квартиру на Юності. Майже тиждень вони жили вдвох. Зі слів засудженого, він вживав і Анжелі давав таблетки-галюциногени (препарат баклофен, який відпускається по рецепту). Щойно чоловік натішився дівчиною, зрозумів, що вона недорозвинена, попросив її піти. Та не хотіла, розплакалася. Коли залишилася сама вдома, напилася баклофену (в міліції кажуть – ковтнула кілька десятків пігулок).

- Це сталося 5 березня. Він лишив її саму вдома і таблетки на тумбочці, - розповів Олександр Солдатов. – Коли він повернувся, побачив, що з дівчиною щось не те відбувається. Замість того, щоб викликати швидку, почав сам надавати їй допомогу: завів до ванної, обливав водою, бив по щоках. Це все тільки погіршило ситуацію. Врешті він залишив дівчину в квартирі і пішов до друга, питати, що робити.

Сліди на тілі дівчини свідчать, що вона не раз вдарялася головою об ванну, стіну. Можливо, ставала і падала. Втрачала свідомість. Не могла контролювати себе від дії препарату, який прийняла у великій дозі. Коли хазяїн квартири повернувся, Анжела була мертва.

І він, і його друг розповідали однаково: останній вмовляв подзвонити в міліцію, а винуватець трагедії боявся сісти за „наркоту” і вирішив позбутися тіла. Він пропонував кинути його в лісопарку. Друг відмовив. Врешті прийняв рішення вивезти подалі і закопати. Десь на Сабарові, бо недалеко дача батьків і там є лопата.

Засуджений купив на ринку під будинком велику клітчату сумку. Дівчина була гола, коли її склали клубком (прив’язали коліна до голови) і впхнули в середину. Але в сумці розійшовся замок. Вихід з положення знайшовся, коли в очі впала тумбочка, що стояла окремо від гарнітуру. В цю тумбочку й затовкли сумку.

Двері 31-річний чоловік закріпив шурупами, завбачливо насипавши в середину каву. Думав, що таким чином вдасться позбутися трупного запаху, який вже був через дві доби після настання смерті. Далі він залив щілини тумбочки будівельною піною, купленою теж на ринку (як і шурупи, мотузку, клейонку), і замотав тумбочку в чорний поліетилен. До речі, він жив з тимчасових заробітків на ремонтах і будівництвах, тому скористався професійними навичками.

По телефону чоловіки викликали вантажне таксі і поїхали в Сабаров. Там розвантажилися, і 30-річний друг психанув – сказав, що більше не хоче брати участі в такій бредовій ситуації. Винний залишився сам, але не став закопувати дівчину біля дачі батьків. Він поставив тумбочку на „кравчучку” і поїхав до Сабарівської дамби.

Зустрічна машина налякала 31-річного чоловіка, який „сидів” на баклофені півтора року, і він кинув те, що віз, до річки. Це було 8 березня. 10 числа діти, які відпочивали біля Бугу з рибалками, зацікавилися чорним квадратним предметом і стали розпаковувати його. Покликали дорослих, коли через відкриту дверку з сумки вивалилася рука чи нога. Невдовзі на місці працювала міліція.





Вийшли на чоловіка, в якого майже тиждень провела Анжела, правоохоронці наприкінці березня. Він, як сказав Олександр Солдатов, раніше мав умовну судимість за ненавмисне нанесення тяжких тілесних – штовхнув свою бабусю, і вона отримала перелом. За наркотики не затримувався. Тепер сидітиме п’ять років за тяжкий злочин.

Що стосується друга засудженого, 30-річного вінничанина, то йому ще доведеться відповісти за те, що приховав злочин. Його справу виділили в окреме провадження, яку зможе розглядати суд тільки тоді, коли по основній справі вирок набере чинності. Якщо він приховував злочин, то має бути доведено, який.