Режисер-постановник — н.а.Укр. Таїса Славінська

Художник-постановник — Сергій Ридванецький

Костюми — Наталя Ридванецька

Балетмейстер — з.а.Укр. Діана Калакай

Диригент — Олена Близнюк

Концертмейстер — Маргарита Дворницька

Хормейстер — Оксана Марчук

Художник зі світла — Анатолій Мельник

 

Дійові особи та виконавці:

Генріх Айзенштайн — з.а.Укр. Анатолій Вольський

Розалінда, його дружина — н.а.Укр. Ірина Швець, Ольга Буга

Адель, їхня служниця  — Світлана Басовська

Альфред, закоханий у Розалінду — Володимир Холкін

Фальк, директор театру — Сергій Мазур

Блінд, адвокат — Олександр Радько, Роман Хегай-Семенов

Орловський, князь — Сергій Бабійчук

Амедей, прокурор — Богдан Костюк

Амалія, його дружина — н.а.Укр. Клавдія Баріл

Лотта, їхня донька — Єлизавета Гриценко

Франк, директор в'язниці — н.а.Укр. Валерій Прусс

Черговий у в’язниці — Микола Коломієць

Помічник чергового — Сергій Бондарчук

Лісничий — Володимир Олефір

 

Перлина віденської оперети

 

З п’ятнадцяти оперет, створених Йоганом Штраусом (сином), найпопулярнішими є «Циганський барон» та «Летюча миша». Кілька поколінь насолоджуються його життєрадісною музикою.

Здається, кожному, хто залюблений у мистецтво, відома «Летюча миша» та її автор. Невигадливий сюжет не варто й нагадувати.  Набір розіграшів, дотепність брехні і плетиво непорозумінь, в які потрапляють два друга, комерсант Генріх Айзенштайн і директор театру Фальк.

Основою сюжету «Летюча миша»  стала п’єса Анрі Мельяка і Людовіка.Галеві «Бал у святвечір, або Годинник з боєм» («Ревельон»), яка надихнула композитора на створення оперети. Можна лише уявити, з яким задоволенням він творив, якщо закінчив її за шість тижнів (або 42 ночі, адже писав переважно ночами!)

Від першої прем’єри (5 квітня 1874р.) минуло чимало часу. Оперета зазнала і хвилини розчарувань, її не жалувала й критика, називаючи «попурі з мотивів вальсів і польок». Та визнання й тріумфальне життя розпочалось уже за декілька місяців після першого знайомства з твором. До слова, один із авторів відгуків в газеті «Morgenpost» колись тонко відзначив, що «в партері можна було заробити морську хворобу - через погойдування публіки в такт чарівним звукам». Майже через 100 років на Ленфільмі режисер Ян Фрід зняв однойменний музичний фільм (таки шикарний! А які актори!).

Отож, нехай і наші глядачі в очікуванні нових емоцій насолоджуються музикою геніального композитора, яка передає особливу атмосферу радості, й передчуття свята... і, звичайно, грою акторів… Відчувають тепло родинного вогнища, чистоту думок і душевний спокій. І народжується віра у справжні почуття, красу, щастя… адже ми прагнемо цього розумом і серцем.