Новообрана Вінницька обласна рада стала прохідним партіям у копійку — загалом партійні організації, які матимуть своїх представників у облраді, витратили 4 млн 171 055 гривень. При цьому, більше половини цієї суми (2 млн 554 592 грн) витратила одна-єдина партія — лідер перегонів "Блок Петра Порошенка "Солідарність".
Звісно, ці суми витрачені на кампанії багатьох кандидатів по районах, але якщо порахувати, скільки в результаті кожна партія отримала мандатів, то можна вирахувати, у яку суму обійшовся політсилам кожен з їхніх кандидатів.
У облраді партія "БПП "Солідарність" зайняла найбільше крісел — аж 27. Судячи з витрачених партією по Вінницькій області двох з половиною мільйонів гривень, кожен депутат обійшовся президентській партії у 94 615 гривень. Це найдорожча "ціна", яка, схоже, себе повністю виправдала.
Обласна організація партії "Батьківщина" витратила на вибори 286 327 гривень, з них більша частина пішла на агітматеріали, відеозаписи та сувеніри, а ще 75 тисяч — на рекламу в ЗМІ. Таким чином, кожен з 17 новообраних депутатів коштував партії 16 843 гривні.
Радикальна партія Олега Ляшка вклала у вибори на Вінниччині найменше коштів — 60 090 гривень, а от за кількістю мандатів вона на третьому місці. За дев'ятьох депутатів-"радикалів" партія "заплатила" всього лише по 6 677 гривень.
По 21 тисячі гривень обійшлися "Самопомочі" її 7 депутатів, адже кошти на вибори партія виклала чималі — 147 584 грн.
По шість мандатів у новій облраді отримали "Свобода", "УКРОП", Аграрна партія та "Опозиційний блок". Результат однаковий, а витрати — різні. "Найдорожчими" виявилися депутати-"аграрії" - на кожного з них припадає 94 448 гривень витрат, це лише на півтори сотні менше, ніж у президентського блоку. А от інший блок — "Опозиційний" вклав у своїх депутатів по 47 685 гривень, "УКРОП" — по 29 748, "Свобода" — по 15 196 грн, до того ж, це єдина партія, у якої після виборів на рахунку залишилася "здача" — дві копійки.
Нагадаємо, що кандидатидати на міського голову Вінниці теж відкрили свої фінансові звіти, які показали, що інформаційна кампанія та реклама "з'їдають" левову частку виборчих фондів кандидатів.