Те, що на Тульчинщині — особливий дух, історія відчувала давно. Про Південне товариство декабристів, котре, наче колька в боці російському самодержавству, діяло в Тульчині, відомо багато.
Про один з шести музеїв Олександру Суворову на теренах СНД, котрий розташувався у Тиманівці, знають особливі шанувальники історії. Саме тут великий полководець завершив свою книгу «Наука перемагати». Мабуть, аура у Тиманівці особлива.
Стіни будинку управителя, де Суворов жив у 1796-1797 роках, і досі пам'ятають полководця. А ще — гарні часи, коли біля воріт стояли десятки екскурсійних автобусів з відвідувачами. Тепер екскурсій поменшало, але, незважаючи на важкі українсько-російські стосунки, тиманівчани дуже шанують пам'ять про Суворова. У трьох кілометрах від села у лісі й досі є три криниці, з котрих пили воду коні суворовського війська. Там же були знайдені гарматні ядра і дві старі підкови. «Вони й принесли нам щастя, — переконана директор музею Любов Варварук. — Бо вже того року з'явився небайдужий столичний меценат Борис Поляков, котрий, одного разу приїхавши з сином на екскурсію, вирішив допомагати музею.
0_ec075e775f91095df4ed86e2854907a4.jpg
Цього літа подвір'я музею прикрасив фонтан-експозиція, присвячений знаменитому переходу Суворова через Альпи. Відтворені Альпи і Чортів міст, де відбувся знаменитий бій. Меценат привіз десяток пакетів едельвейсів, щоб висадити на клумбі. А ще — організував поїздку директорів усіх музеїв Суворова — до Швейцарії. «Були вражені, що швейцарці шанують місця, де полководець всього лише побував кілька годин чи зупинився на ніч. На кордоні дуже дивувалися, що замість сувенірів ми веземо каміння», — розповідає Любов Варварук.
Суворов опинився тут за наказом головнокомандуючого Південно-Західної армії. Штаб знаходився у Тульчині, в маєтку Потоцьких, а по Тульчинському району були розміщені різні частини армії. У Тиманівці була одна з найбільших, де служили наші земляки. У часи, коли Наполеон завойовував Європу, європейські країни створили війська і наполягли, щоб ними командував Суворов. Ось тоді і стався його знаменитий похід через Альпи, котрий тривав всього 16 днів, але став символом незламності духу.
0_29fec6a89697f57f044f09628c794459.jpg
Яничарські прапори, мундири, порохові рушниці, гармати – фондова колекція музею нараховує близько 1 300 предметів. Цей скарб нині перебуває під сигналізацією, хоча раніше були неспокійні часи, коли Любові Семенівні доводилося ночувати в музеї.
А ще — тут витає особливий дух перемоги. І віри у те, що українців не здолати.