У ДУМЕНКАХ МОЖНА ПОСИДІТИ В КАРМАЛЮКОВОМУ КРІСЛІ ТА НАСОЛОДЖУВАТИСЬ КРАЄВИДОМ

Між двома мальовничими селами Гулі та Думенки в камені вирубане крісло Устима Кармалюка, про це кореспонденту розповіли місцеві мешканці Думенок. Люди кажуть, що саме в цьому кріслі сидів славетний Кармалюк. Краєзнавці ж відкидають цю версію, бо Кармалюк там переховувався і не любив таких привілеїв. Вважають, що це крісло в камені вирубали для Данила Галицького або для когось із татарських ханів.
крісло Устима Кармелюка фото
На околицях Думенок багато скель. Місцеві мешканці розповідають, що колись там був жіночий монастир, до якого з Хмільника є підземний хід. Недалечко звідти знаходиться криничка, яку вважають цілющою, а за криничкою озеро та річечка Жалиця.


‒ Люди переказують, що колись лісом біля того озера татари гнали наших бранок на Любар, а місцеві козаки взяли їх в облаву. Татар перебили, а дівчата потопилися в озері. З тих пір кажуть, що в тому озері живуть русалки. А ввечері на річці можна почути голоси, ніби хтось співає жалісливих пісень, мабуть, тому й називається річка Жалиця, ‒ розповідає місцева мешканка Антоніна Дмитрівна.


Місцеві мешканці розповідають, що у селі залишилося дуже багато язичницьких традицій. Наприклад, до тієї кринички, що біля лісу й озера кожен рік перед Великоднем приходили люди і на деревах розвішували рушники, сорочки та коралі. Це означало, що вони хочуть вивільнити душі мертвих, очевидно тих дівчат що потопилися, і вивести їх у життя.


Старовіри називали ту криничку Тетяною (співзвучно з Даною ‒ богинею води), а камінь біля неї Петром (співзвучно Перун).

Православні люди покидали там речі з іншої причини, адже залишені намиста символізували залишені болячки.

‒ Старші люди розказували, що були роки, коли після Чистого Четверга біля кринички висіло більше 30 штук коралів, ‏‒ каже Антоніна Дмитрівна.


Зараз до кринички в Думенках приїжджають люди з околиць, бо вода там і справді цілюща. Люди, які чистять криничку розповідають, що щорічно там знаходять майже відро монет, золоті персні та ланцюжки. Люди часто ходять до кринички не лише вмитися, але й купатися повністю. Кажуть, що потрібно митися зверху до низу, ‒ так як біжить потоком вода.




Після війни в Думенках залишилося декілька дзотів, які проектували німці, а будували радянські солдати. Подейкують, що між тими дзотами по селі були підземні переходи.