Шостого травня у Вінниці провели першу в нашому місті офіційну битву крашанками.
- Я пам’ятаю, як ми ще в дитинстві билися крашанками, - каже автор ідеї та організатор битви Олександр Шемет, - тоді переможець міг з’їсти яйце переможеного, тож усі були зацікавлені в перемозі, сьогодні уже всі не такі голодні, справа більше в азарті, але я думаю, що сама по собі традиція дуже цікава. Тож ми вирішили зробити сьогодні пілотний проект подивитися на скільки це буде цікаво людям. Якщо ідея сподобається вінничанам – наступного року проведемо ще одну битву.
Сьогоднішня битва проходила за передбаченими правилами. Двоє учасників клали свої крашанки на стіл і по команді направляли їх на зустріч один одному. Гравець, чия крашанка вціліла виходив в наступний тур, переможений отримав значок учасника – де факто значок до 50-річниці КВНу, а при бажанні міг скуштувати розтрощену крашанку. Саму крашанку можна було принести з дому, або взяти в організаторів.
Подібні змагання поводяться в Сербії. Наприклад в селі Мокрін, що в провінції Воєводина, крашанкові бої щороку збирають до десяти тисяч учасників. Кажуть, що яйця, які потім стануть головною зброєю битви, відбираються самим ретельним чином. Вважається, що майбутнє «яйце-переможець» має бути великим і видавати специфічний звук, коли по ньому легенько постукують зубами.
Спеціально готуються до великодньої баталії і різні фермерські господарства. Для того, щоб курка знесла чемпіонське яйце, її садять на спеціальну секретну дієту, в результаті чого, шкаралупа майбутнього потенційного переможця перетворюється на броню!
Вінницькі учасники битви крашанками, про подібні секрети не знають та кажуть, що все залежить від удачі.
- Я взагалі випадково взяла участь в цих змаганнях, - каже учасниця, чия крашанками побила кількох конкурентів Настя Глиняна. – Ми з друзями просто гуляли, коли побачили натовп на площі, вирішили підійти та спробувати і мені пощастило.
- Цікава ідея, позитивна, - кажуть інші учасники битви.
- Мені здається. Що потрібно побільше таких акцій, адже зараз в нашому суспільстві спостерігається дефіцит активності людей, які стали ховатися за комп’ютерами. Особливо це стосується молоді, - резюмує Олександр Шемет.