Ця неординарна подія зо два тижні перебувала на слуху освітян, учнівської молоді, людей старшого покоління міста. Йшлось, зокрема, про презентацію у Хмільницькій школі №3, повернутої із стану, так би мовити, клінічної смерті, копії художньої картини Юрія Непринцева «Відпочинок після бою», написаної за поемою Олександра Твардовського «Василь Тьоркін».
І ось цей час пробив. Досить символічно, що довгоочікуване дійство відбулось напередодні Дня захисника Вітчизни, свята, котре в нашій незалежній країні відзначається з 1993 року. Це слушна нагода пригадати сторінки героїчної та трагічної минувшини своєї країни.
У просторому і ошатному фойє школи на урочисту лінійку запрошені старшокласники. Поруч їхні наставники. Вони з цікавістю та трепетом у душі зустрічають міського голову Василя Грушка, сивочолих членів президії міської організації ветеранів України: Миколу Іващука, Леоніда Ліщука, Марка Бурдяківського, Анатолія Лоїка, Сергія Гребельського, В’ячеслава Іванова, Станіслава Яворського. Дехто з них виконував свій священний обов’язок у чорнилі лихоліття, дехто – не менше трьох років був оборонцем держави в повоєнний час. В усіх дитинство обпалене Другою світовою війною.
Вельми відрадно, що у громаді не перевелись люди з пильним поглядом та небайдужим серцем. Ну таким, приміром, як воно у новообраного мера. Саме він звернув увагу на те, що цінне художнє полотно, яке відтворює одну із сторінок Великої Вітчизняної війни і яке багато років хвилювало й радувало зір численних гостей міста-курорту, через її неправильне зберігання, істотно зіпсувалась. Від сирості воно поцвіло, фарба лущилась та інтенсивно осипалась. Щоб врятувати картину від остаточної загибелі Василь Пилипович передав картину в школу №3 та долучив до її реставрації художника Семена Григоровича Антонюка.
Як і належало сподіватись, директор школи Микола Андрійович Євтодій залюбки прийняв подарований раритет, вручив художнику ключі від класу, в якому Семен Антонюк хазяйнував кілька місяців. Мазок за мазком сумлінно відновлював художник твір. Жаданий фініш наступив. Право презентувати художнє полотно надається Семену Антонюку та головному її рятівнику Василю Грушку. Вони опускають до долу біле полотно і перед зором присутніх постає у всій своїй простоті і чарівності талановитий витвір митця.
В унісон дійству, під майстерний музичний супровід на баяні , учень 10-Б класу Баціц Роман (вч. Пастухова А.П.) натхненно читає розділ з поеми О. Твардовського «Василь Тьоркін». Зі словами щирої вдячності до ветеранів звертаються учні 3-Б класу (класовод Гончар О.Б.). У виконанні вокального ансамблю «Веселі дзвіночки» (кер. Філіпович Ж.І.) звучить пісня «Квітка сповнена бажань. Учасники святкового зібрання під щасливу пісню «Журавлі» переглядають слайди воєнних картин.
До мікрофона раз у раз підходять ветерани і висловлюють свої схвальні думки з приводу непересічної події, що відбулась у школі. Дітвора їх обдаровує букетами живих квітів та білими паперовими журавликами, символами миру та добра.