Напади на таксистів - не рідкість, але машину відібрали вперше за останні два з половиною роки. Поки міліція шукає сіру „Рено Логан”, водій Володимир загоює порізи в лікарні. Він каже, що ніж у нападника був схожий на мисливський. Ним пасажир хотів перерізати таксисту горло...
- Мені стало некомфортно, коли він сів не збоку, а прямо позаду мене, - каже таксист служби 555-777 Володимир Рябоконь, який минулої середи взяв пасажира, що виявився озброєним холодною зброєю бандитом і втік на його сірій „Рено Логан” 2011 року випуску.
Чоловік, що 26 лютого, близько 23.00 підійшов до таксиста з п’ятирічним досвідом роботи Володимира Рябоконя, був такого ж віку і статури, як і він. Молодий, невисокий, міцний.
- Я стояв паралельно універмагу. Якраз саме час такий був, що не було роботи взагалі. Він підійшов: „Свободно?”. Так. „На Хутора поїдемо?” Поїхали, - переказує розмову таксист, який після тієї поїздки опинився в хірургії лікарні імені Пирогова. - Він був у темній куртці і без шапки. Коротко стрижений. Сумку його, правда, запам’ятав. Вона на жіночу була схожа. Середнього розміру, з довгими ручками і з матерії з квіточками коричневого-сірого кольору.
- Може, він ту сумочку в когось перед цим вирвав? – припускає друг Володимира Олександр, що прийшов у лікарню довідатися до колеги.
- Я питав у слідчих. Кажуть, ніхто не заявляв про це, - говорить Володимир, який тепер думає, що порізав його щойно звільнений з тюрми.
Назвався бізнесменом
По дорозі пасажир про себе розказав, що він з Одеси приїхав до дівчини. Ще говорив, нібито колись і він таксував. Розказував, що лічильників у таксистів-одеситів немає, диспетчери кажуть, скільки буде коштувати дорога від місця посадки до пункту призначення.
- Думаю, він такий таксист, як я балерина, - каже друг Володимира Олександр. – Таке може будь-хто про роботу таксі розказати.
Між іншим, як каже Володимир Рябоконь, пасажир сказав, що він бізнесмен. Вирощує гірчицю і має непогані заробітки. Такі були розмови в машині, поки виїхали за місто.
- Коли ми проїхали з половину Хуторів, я спитав, куди далі, - каже Володимир. – Він почав дзвонити своїй дівчині. Не називав її по імені, а „кицюнею”. Не знаю, чи справді говорив з кимось, чи вдавав. Не було чути нічого з трубки.
Чому „кицюня” не назвала своєї адреси, Володимир не перепитував. Слухав пасажира, який переказував, де повертати.
- Ми думаємо, що він добре знав, куди їде, - говорять колеги Володимира. - Орієнтувався на Хуторах. Не кожний таксист знає ті лабіринти. А він сказав: „Їдемо в самий кінець”. Тобто знав, що там можна виїхати на окружну.
Заманив у провулок
Тричі дзвонив пасажир дівчині питати дорогу. Після останнього дзвінка сказав, що перед перехрестям треба повернути наліво, проїхати трохи і стати біля провулку.
- Хороше місце вибрав для нападу, - каже про вуличку на Хуторах, від якої до окружної кількасот метрів, таксист Олександр, який приїхав першим на допомогу Володимиру. – Там далі дві дороги – на Немирівську трасу та на Луку Мелешківську. На Луку він потім й утік.
- Я по тій вуличці проїхав метрів 200 і став. Машину не глушив. Думаю, зараз розрахується, і я поїхав, - говорить Володимир. – То де дівчина? - питаю. Він сказав: „Зараз вийде”, і одразу мені в груди щось сильно гупнуло, наче цеглиною влупив. Бачу: виймає руку - ніж. Він ще другий раз намагався в груди вдарити. Потім в лице. До горлянки хотів ніж приставити, і другою рукою мне притискав до сидіння, а я намагався вивернути його руку з ножем…
- Я зрозумів, що до замка запалювання не дотягнуся, щоб забрати колючі, - продовжує Володимир. - Вирішив дістати до дверки і спробувати вискочити. Тримав ножа, щоб він мене далі не різав, помаленьку сповз по сидінню, дверку відчинив, з машини і почав бігти.
Володимир думав, що нападник кинеться навздогін. Кров текла, сили кінчалися, задихався. Пробіг метрів 20 і побачив, що його машина газує.
– Він міг на мене наїхати, але мимо пролетів і на перехресті повернув направо, - каже Володимир Рябоконь.
Колеги зловити не встигли
Один мобільний лишився в машині. Другий був у кишені. З цього телефону таксист потім подзвонив друзям по роботі, і вони приїхали шукати машину, вкрадену нападником. Але спочатку наздогнати свою «Рено Логан» він намагався сам. Зупинив якусь машину і упросив водія кинутися в погоню. Але, як на зло, та автівка забуксувала. Закривавлений Володимир її ще штовхав. Коли нарешті виїхали на дорогу, на горизонті блиснули стоп-сигнали. Догнали авто, але то була інша машина.
- Я вдячний друзям, які миттю з’їхалися шукати мою машину, - каже Володимир Рябоконь. – І службі вдячний. Машин зо 30 відгукнулися на прохання про допомогу.
Таксисти «Вимпела» одразу об’їхали вулиці навколишній сіл, але нападника не спіймали. Він з повним баком бензину міг втекти далеко від місця злочину. Ймовірно, мав спільників, бо диспетчер чула, як він говорив з кимось і просив зустрічати.
Тепер міліція Вінницького району шукає слід «Рено Логан». І, як каже начальник райвідділу Віктор Сидоренко, роблять усе належне, щоб машину й розбійника знайти.
- Було кілька випадків, коли нападали на наших водіїв, але щоб заволоділи машиною, це вперше, - говорить директор інформаційно-диспетчерської служби таксі „Вимпел-Вінниця” Леонід Вільчинський. - Ваша газета писала, як пасажир нашому водію живіт прострелив у 2011 році. Інші випадки в газету не потрапили, але вони були. А ця ситуація з Володимиром Рябоконем скоріше за все пов’язана із подіями в країні. Народ розбурханий, от і виникають в голові такі речі. Зрозуміло, що напад був спланований.