Дві автівки, одна з яких броньована, відправлять в місто щастя для українських військових. Їх у Німеччині придбала громада українців міста Нюрнберга. Ремонт обійшовся безкоштовно завдяки вінницьким підприємствам. Самі машини заповнили гуманітарною допомогою.
Громада витратилась лише на автомобілі та запчастини. Ремонтували у Вінниці. Місцеві підприємства грошей за ремонт не взяли.
- Звертались до людей, яких ми взагалі не знали, вони поставились із розумінням, підтримкою. До справи долучились багато вінницьких підприємств, зокрема «Гранд-авто» фарбували автомобілі, «Вінниця-моторс» робила мотор, два тижні, «Алексдизель» відреставрував паливний бак, фінансово і морально допомагав і Сергій Кудлаєнко, - говорить Олег Юрчак.
За словами військових, транспорт на війні виходить з ладу дуже швидко. Через обстріли, погані дороги та неможливість вчасно його ремонтувати. Середня тривалість життя автомобіля близько півтора місяці. Далі його можна тільки розбирати на запчастини. Потреба в них є, і буде, поки триватимуть військові дії.
- Дякуючи Олегу, «українській громаді Німеччини», ми будемо трішки забезпечені в броньованій техніці. Безпосередньо все те, що у нас є – крім зброї та набоїв – допомога волонтерів. Ми маємо волонтерів, які допомагають нашому підрозділу, вони нам купували вже автомобілі. Олег нам вже привозив Міцубісі він продовжує їздити в Щасті, - говорить військовий Дмитро з позивним «Михась».
За словами Дмитра, важко сказати, скільки життів може врятувати один такий автомобіль, але наявність транспорту критично важливий фактор на війні.
- Така машина може перевезти якусь важку техніку. СПГ, чи тягнути за собою міномет. Ми можемо накрити з цієї зброї танк супротивника, чи «Град». Або просто може машина перевозити безпілотник та операторів безпілотника. Вони нададуть вчасно розвіддані, наша артилерія спрацює на випередження. Враховуючи те, що супротивник постійно б’є по житловим масивам Щастя, просто знищуючи місцеве населення, уявіть собі цінність одного вильоту безпілотника, - говорить Дмитро.