Герой АТО, що залишився без руки, мріє стати офіцером

Владиславу Кузнєцову лише 23, а життя вже випробувало його на міцність. Рік тому, глянувши на скривавлені шматки шкіри й кісток, що залишились від руки, солдат-контрактник 95-ї бригади з Жмеринки зумів лише промовити: “Ну зашибісь”. Та боєць не став лежати на дивані і розмірковувати про несправедливість буття. Він знайшов у собі сили бути щасливим і потрібним навіть із незграбним протезом. Наразі чоловік проводить час у близькій та рідній атмосфері: Влад повернувся до служби в армії, вступив до ХУПСу і вірить, що знову стане корисним. Владислав довів усім, що, маючи одну руку, можна і треба жити далі…

Втекти від провінційного одноманіття

Миттєва реакція, пильність, безстрашність одного молодого бійця – і шість врятованих життів військовослужбовців. Коли в БТР із ворожих окопів залетіла граната, тоді ще 21-річний солдат-контрактник не розгубився – схопив її і кинув куди подалі. Вже за мить стало зрозуміло, що від кулака майже нічого не залишилось… Якби не дії Влада, БТР перетворився б на братську могилу, проте чоловік не вважає себе за героя. І зовсім не шкодує, що попри відмовляння рідних пішов служити за контрактом.

- Родичі думали, що кращої роботи, ніж на залізниці, не знайти. Я прислухався, пішов працювати на Укрзалізницю в Жмеринці. Та розумів, що можу бути набагато кориснішим суспільству, читав книги про спецоперації, дивився військові фільми, грав у страйкбол. В результаті, рідні змирились. Я підписав контракт на службу в армії. До того ж, служба була чудовою можливістю втекти від провінційного одноманіття. Не хотілось мені жити за принципом ”робота-дім-робота”. Армія ж передбачала стрибки з парашутом, користування зброєю, адреналін…

Сумую за тими часами, де відчував себе потрібним

Десантник побачив війну в Україні у самому її початку. Тоді, коли вона ще тільки починала відбирати сон і мрії. Та до побаченого чоловік був готовий.

- Я знав, що це – неабияке лихо. Що може не бути їжі й води, що ванну замінить дощ з неба, а ліжко – ящик з-під боєприпасів. Спочатку я не був готовий вбивати. Але, якщо чесно, то я є трохи божевільним. Я прекрасно розумів, що мене можуть  відправити додому по шматках або взагалі не знайти… Але я ж свідомо йшов у армію. Сумую за тими часами, де відчував себе потрібним, де не було часу боятись, зациклюватись на проблемах... Якщо бути чесним, то мені і їжа солдатська подобається більше, ніж мирні делікатеси. Такого смачного хліба з салом, як на війні, я ніде не куштував.

Бій, що розділив життя на “до” і “після”

Про бій, який розділив його життя на “до” і “після”, боєць розповідає неохоче. Тоді тактична група Владислава здійснювала розвідку боєм на підступах до Лисичанська.

- Рухались 12 БТРами і трьома танками. Зав’язався важкий бій з терористами, що окопались за схилом. В бою був важко поранений командир екіпажу. Поки фельдшер надавав йому медичну допомогу, ми прикривали їх, відстрілювались. Мене контузило. Прийшов до тями… під БТРом. Зрадів, що цілий. Як тільки члени екіпажу застрибнули в люк бронетранспортеру, за останнім бійцем залетіла граната і впала на сидіння перед моїми ногами. Я побачив, що чеки на ній немає, і зрозумів, що зараз вона зірветься. Тут же схопив її і викинув з БТРа. Напевне, ще ніколи так швидко не діяв. Вже за секунду прогримів. Забрати руку не встиг.

Як на зло, бойова машина не заводилась, усі були поранені… Очікуючи на підкріплення, бійці відстрілювались.

- Прибув наш комбат, нас евакуювали в госпіталь, а він разом із іншими бійцями пішов на штурм бойовиків. Ті швидко здали свої позиції. Та, на жаль, в той день поранений командир машини загинув.  До речі, я встиг розгледіти, що в екіпаж кинули радянську ручну гранату РГ-42. З такими ще воювали наші прадіди в Велику Вітчизняну. Мабуть, росіяни знайшли її на військових складах, аби воювати з нами.

Перехожі часто затримують погляд на тому місці, що вже не болить

Протез, подарований канадськими волонтерами, дещо спростив життя воїну. Встановили його лише через сім місяців після поранення. Оскільки штучна рука є задоволенням не з дешевих, допомагали із збором коштів люди із усього світу. Чоловік зізнається, що усвідомлення того, що доведеться вчитися жити по-іншому, прийшло до нього тільки після повернення з госпіталю.

- Одразу після поранення до госпіталю в Києві примчались батьки, рідні. Також постійно навідували волонтери, незнайомі люди. Після Київського госпіталю я проходив лікування у Вінниці. Там також мене прийняли дуже добре, піклувались, допомагали… Складно було, коли приїхав до рідної Жмеринки. Тут ніхто привілей не давав, безкоштовно не пригощав і навіть право на безкоштовний проїзд кілька разів доводилось відвойовувати.

Відтепер перехожі часто затримують погляд на тому місці, де йому вже не болить. Хтось дивиться на героя з повагою і вдячністю, хтось просто з цікавістю. Дехто простягає руку. Замість долоні Влад навчився простягати лікоть, адже бездушним протезом робити це зовсім не зручно.

- Повертатись в мирне життя було досить просто. Та я адекватно сприймав обстановку, розумів, що потужної реабілітації у нас немає. Я вдома реабілітувався – дивився фільми, читав книги, спілкувався з друзями і сім’єю. Намагаюсь ні у кого не просити допомоги, все робити самостійно. На жаль, такого протеза, який би зумів замінити руку, ще не винайшли. В Україні ця галузь ще тільки розвивається, наші протези є не надто хорошої якості. Проте, я вважаю, що це тільки питання часу.

Бойові метаморфози

Влада дали орден. За мужність. Такий урок мужності він дійсно запам’ятає надовго. Провінційний електрик перетворився на хороброго, витривалого воїна, який може не їсти по кілька днів, ризикувати собою заради життя інших…

- Як на мене, я не змінився. Залишився таким самим, як і був. Хіба що у фізичному плані відбулись деякі метаморфози.  Та я намагаюсь на цьому не зациклюватись, інакше нічого не вийде. Потрібно рухатись, до чогось прагнути, чимось займатись, не стояти на місці.

Без армії, як без рук. Обох

Влад мріє стати офіцером. Він навчається в Харківському університеті Повітряних Сил, продовжує служити в армії і вірить, що зможе реалізувати себе у звичній стихіюї – в армії. Тут, у мирному місті, за сотні кілометрів від фронту, зовсім не багато тих, хто розуміє таке стремління... Кажуть: “Ще не навоювався? Ти що, божевільний?” Та без армії сміливий воїн, як без рук. Обох.

vinbazar.com
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции
Автор
(0 оценок)
Актуальность
(0 оценок)
Изложение
(0 оценок)
28 просмотров в ноябре
Я рекомендую
Пока никто не рекомендует

Комментарии

Комментарии предназначены для общения, обсуждения и выяснения интересующих вопросов

Происшествия
В Винницкой области 16-летняя девушка едва не погибла под колесами легковушки. Автомобильное происшествие произошло в пгт. Тульчин. Перебегая дорогу, травмировалась несовершеннолетняя жительница с. Вилы Томашпольского района. Пострадавшая госпитализирована в местную районную больницу.По предварительным данным, 11 ноября около 20.40, девушка выбежала на нерегулируемый пешеходный переход и попала под колеса автомобиля «ВАЗ 21015», под управлением 19-летнего...
Политика
В конце недели, 16 ноября, Винниччину посетит премьер-министр Украины Владимир Гройсман.Об этом сообщает официальный сайт облгосадминистрации. График пребывания руководителя Кабмина пока неизвестен. Также читайте: Гройсман проинспектировал новый завод в Виннице (ВИДЕО)
Бизнес
В Виннице на Бригантине планируют построить торговый центр. Недавно исполнительный комитет Винницкого городского совета принял решение о строительстве нового торгового центра на полуострове Бригантина. Согласно планам здесь построят трехэтажное здание на земельном участке около двух гектаров. Кроме этого на территории разместится парковка, а в самом здании будут супермаркеты, магазины, офисы и кинотеатр.На сегодня на территории, где будет проводиться строи...
Общество
Виталий Гуменюк - единственный в Виннице гондольер, который имеет соответствующее плавучее средство. Этим летом он предлагал для горожан и гостей города романтические прогулки на лодке «Джульетта». Со следующего года мужчина уже планирует открыть в Виннице школу гондольеров и расширить производство гондол.«Все считают, что гондольеры прежде всего должны уметь петь. Я понимаю, что гондольер, во-первых, должен быть ответственным за жизнь людей, которых он ве...
Общество
52-летний итальянец Аурелио Каллипари до сих пор не привык к нашему менталитету. Переехали в Винницу из Германии почти пять лет назад. Открыл с женой кафе "Италия". Мужчина до сих пор не привык к нашему менталитету и блюд "катастроф". "У итальянцев на каком-то генетическом уровне заложена еда, вкусы. Они очень хорошо готовят и знают блюда. К нам на практику приходят дети, которые на поваров учатся, то скажу, что их учителя только учат варить кашу и суп. С...
Общество
В ночь с 10 на 11 ноября скончался винничанин Николай Шимко. Он был отцом героя Небесной Сотни Максима Шимко.Об этом в фейсбук пишет Общественная Организация «Родина Героев Небесной Сотни».- Сегодня ночью 11.11.2018 года скончался отец Героя Небесной Сотни Максима Шимко. Шимко Николай Федорович был очень добрым, светлым, искренним человеком, таким он останется навсегда в нашей памяти! Искренние соболезнования жене Зои Кузьменко и сыну Павлу Шимко Царство н...
Общество
Национальная полиция запускает областями Украины «Неуправляемый автобус», который будет искать лучшего водителя. Об этом сообщает ГУ ЧП в Винницкой области.Автобус-призрак, который выглядит, как экспонат из кино, запустили в рамках социального проекта «Керуй». Его цель - обратить внимание на вопросы безопасности на дорогах и важности соблюдения Правил дорожного движения. Машина специально оборудована таким образом, чтобы создавалось впечатление, будто за р...
Общество
В 2019 году городские власти Винницы намерены закупить баржу и земснаряд для проведения дноуглубительных работ на Южном Буге с целью улучшения экологического состояния реки. Об этом, как пишет ЦТС, сообщил городской голова Винницы Сергей Моргунов. "В этом году мы закупили земснаряд для очистки водоема от ила, который на протяжении этого сезона работал на реке в районе водозабора предприятия "Винницаоблводоканал". Но вопрос сложный и требует комплексного по...
Происшествия
10 ноября в Виннице патрульные полицейские задерживали мужчину на внедорожнике «Audi Q7». Нарушитель убегал от копов и протаранил один из служебных «Toyota Prius».Происшествие произошло около 22:00, когда правоохранителям сообщили, что по улице Зулинського движется автомобиль, за рулем которого находится пьяный водитель. Патрульные догнали авто, но водитель не реагировал на требования остановиться. Он, наоборот, ускорил движение.Он выехал на ул. Киевскую и...