Як вінницька волонтерка Юлія Вотчер їздила до морпіхів у Широкіному

Майже 2 тисячі кілометрів по передовій в зоні АТО проїхала минулого тижня відома вінницька волонтерка та засновниця проекту рятування поранених «Мольфар» Юлія Вотчер.

Поїздка по лінії зіткнення з окупованою територією розпочалась з військового госпіталю у селищі Володарське під Маріуполем, де Юлія Вотчер передала військовим медикам мобільний німецький рентген-апарат, який робить «зрячими» хірургів під час оперування поранених бійців.

Потім Юлія Вотчер відвідала дитячий табір «Маяк» - одну з ключових позицій оборони, яку займають українські воїни в Широкіному на нульовій лінії оборони. Раніше там працювали бійці Національної гвардії - полк «Азов» і батальйон «Донбас». Зараз у Широкіному та навколишніх територіях стоять морські піхотинці, серед яких є чимало вінничан.

Ще місяць тому позиції наших військових в Широкіному шодня піддавалися обстрілу супротивника з важкої артилерії, про що нагадують воронки величезних розмірів. Зараз тут вже три тижні більш-менш тихо. Але морпіхи не припиняють пільнувати звільнену від російських окупантів територію.

В самому селищі місцевих жителів вже немає. Лише на окупованій частині Широкіного наші дозори засікають поодинокі машини мародерів, які намагаються винести із напівзруйнованих осель усе, що може бути більш-менш цінним.

До приходу в Широкино бойовиків "Маяк" був дитячим оздоровчим табором на березі моря. Нині його руїни нагадують Донецький аеропорт.

Широкино - село в 23 кілометрах від Маріуполя на березі Азовського моря. У лютому-березні 2015 року в ході збройного конфлікту на сході України село опинилося на лінії фронту - між силами бойовиків угрупування "ДНР" і ЗСУ - і стало місцем масштабних боїв.