Електропростирадло обігріє за п'ять копійок на годину

— Цього року дуже економимо опалення. Аби використати не більш як 200 "кубів" газу на місяць, — каже 25-річна Валентина Коваленко з Вінниці. — В нас газовий сучасний котел. Раніше тримали в хаті температуру більше 25 градусів, тепер — лише 16. Із чоловіком мерзнемо страшно. В ліжко лягали в трьох носках, брали з собою ще кілька пляшок із гарячою водою. Але побачили, що наша економія почала позначатися на здоров'ї. 4-річна донька ніяк не могла одужати від простуди. Чоловік постійно лікував нежить. Знайома лікарка порадила взяти електропростирадло. Вже за тиждень минув кашель у дитини. Тепер і собі з чоловіком купила. Тепло не лише коли лягаємо в ліжко, а й зранку.

Коваленки гріються на мінімальному режимі, при якому простирадло нагрівається до 40°С.

— Година обігріву коштує 5 копійок. Якщо гріти простирадло до 55 градусів, то обігрів обійдеться у 15 копійок, — каже Валентина Коваленко. — Мама вкривається електропростирадлом, коли в неї крутить ноги на зміну погоди. Тепер не приймає таблеток.

У ванну й кабінет родина купила плівкові інфрачервоні обігрівачі. Виглядають як картина.

— Вони нагрівають предмети навколо себе. Як тільки вмикаєш обігрівач — одразу стає тепло. Так комфортно перевдягатися в кімнаті чи попрацювати. За годину обігрівач бере 50 ват електроенергії — менше, ніж стандартна ­лампочка.

Родина порахувала, що з додатковими обігрівачами впишуться у пільговий тариф. Згодом планують відмовитися від газового опалення.

— Торік на місяць витрачали 350–400 "кубів" газу. Це нам коштувало 432 гривні. ­Тепер, якщо палити лише газом, треба віддати 2160 ­гривень. З додатковими обігрівачами ­вписуюсь у 800 гривень.

Простирадла й килимки з обігрівальними еле­мен­тами на вигляд не відрізняються від звичайних.

— Їх секрет у тоненьких дротиках, які проходять між текстилем, — пояснює менеджер київського магазину побутової техніки Андрій Мізенко, 28 років. — Багато покупців бояться, що простирадла жорсткі і з ними не комфортно спати. Це не так. Провідники вкриті м'яким силіконом. Через це надійні й майже не відчуваються. Мають гарантію два роки. Тільки при купівлі треба звертати увагу на матеріали. Бо є ще теплі простирадла і килимки з гумовою обмоткою нагрівальних елементів. Вони менш якісні. Від температури гума пересихає й облущується. Тоді виникає загроза перелому.

Для простирадла використовуються натуральні бавовняні тканини. Подібні за принципом дії теплі килимки роблять із плівки.

— Часто купують карбонові килимки, щоб справитися з двома проблемами зразу — зробити тепліше в кімнаті і прикрити якість дефекта на стінах, приховати розетки від дітей. Килимки мають різні зображення і підійдуть для будь-якого інтер'єру і вподобання людей, — розповідає Андрій. — Плівка захищає вуглецеві нагрівальні нитки від вологи. Якщо немає ніяких фізичних пошкоджень, то вони можуть висіти й служити роками. Виробник гарантує активне використання килимка понад п'ять років. Підключені до мережі, ці волокна виділяють інфрачервоне випромінювання. Нагрівання відбувається одразу.

Інфрачервоні килимки мають терморегулятор, можна виставити температуру — до 70°С.

3 метри — відстань, яку можуть прогріти настінні карбонові килимки-обігрівачі.

48 років тому у Швеції почали виготовляти ­перші інфрачервоні панельні обігрівачі. Встановлені на стіни або стелі, випромінюють довгі інфрачервоні хвилі.