Сім ворожих бронемашин знищив кіборг Ігор Ємельянов, наш земляк, у Донецькому аеропорту

Боєць Повітряних cил Збройних cил України Ігор Ємельянов особисто знищив декілька ворожих бронемашин у Донецькому аеропорту.

22 січня цього року бійці зі зведеного загону ПС ЗСУ «Дика качка» та десантники, з-поміж яких були багато вінничан, зокрема наш герой-офіцер Олег Климбовський, розгромили великий підрозділ російських окупантів, що намагався вдарити нашим у тил у руїнах ДАПу. Цей бій згодом описав у своєму бестселері «Аеропорт» легендарний військовий журналіст та фотограф Сергій Лойко. Але подвиг кіборга Ігоря Ємельянова тривалий час лишався «в тіні»...

Мама Ігоря двадцять років пропрацювала телефоністкою у військовій частині. А він ще з дитинства мріяв бути захисником Батьківщини. Закінчив заочно юридичний факультет, пішов на контракт до ПС ЗСУ. Під час Майдану його рідні й близькі допомагали активістам у столиці. А далі була війна.

Цієї зими Ігор із позивним «Сокіл» вперше побував із побратимами у зоні антитерористичної операції... Це відрядження для молодого гранатометника було дуже важким...

- 22 січня ми заступили на пост. Раптом помітили колону техніки, що рухалася з боку селища Спартак. У неї були розпізнавальні знаки, схожі на наші. Ми по рації передали, що бачимо невідому колону. Керівництво наказало не стріляти. Через деякий час скомандували стріляти, потім — знову не стріляти. Ми не знали, що ж робити... Тоді по рації я почув голос нашого командира Графа — полковника Олександра Турінського: «Вогонь зі всіх стволів!» Усе почалося близько 10-ї ранку і закінчилося аж увечері... Я помітив, як до нас під'їхав ворожий БТР... І відкрив вогонь... Із 23 моїх пострілів з гранатомета були лише два промахи, — згадує кіборг. — Раз чув, як наближається танк. Його прикривав один ворожий снайпер і ще чотири терористи. За нами мали були українські пости — «Конкорд» і «Піраміда». Та вони відступили. Чекаючи, коли танк під'їде ближче, я помітив, що гранатомет погано заряджений. Я виліз із окопу... Тоді не думалось, що ризикую життям... Напарник допоміг дозарядити зброю, я навів, вистрелив із відстані метрів 10-11 і влучив між баштою і корпусом танка.. Він загорівся... Коли пошкоджена ворожа машина розверталась, аби втекти, то почавила своїх же людей...

Пам'ятаю, що під час цього бою не хотів стріляти по людях, навіть якщо це вороги. Я думав про те, що кожен із них - чиїсь дитина, чоловік, брат. Але чому і як вони опинилися тут зі зброєю в руках?

Ігор Ємельянов особисто знищив два ворожі БМП, один БТР, два автомобілі «Урал» із протитанковими гарматами на причепі, повні російських окупантів та бандитів. Усього хлопці з «Дикої качки» та «крилатої піхоти» спалили чотири танки, стільки ж БМП, два БТРи, МТЛБ, сім «Уралів», КрАЗ, чотири протитанкові гармати МТ-12 «Рапіра», автоматичний станковий гранатомет АГС-17 «Пламя», велику кількість РПГ та кулеметів «Утес». А Сергій Лойко закарбував на свій фотоапарат цю поразку російських окупантів.

Після повернення з війни Ігор Ємельянов став на весільний рушник зі своєю коханою, а ще завів собаку породи хаскі. Нині кіборг на роздоріжжі. Після декількох років служби у армії він хоче або стати офіцером, або вступати до лав нової поліції. Ще взимку Сокола представляли до ордена Богдана Хмельницького. Очікував нагородження на День незалежності, однак... Кажуть, що документи героя зависли в Адміністрації Президента. Поки немає відповіді, керівництво не може представляти Ігоря до іншої нагороди...

- Я не прагну її заради слави чи визнання, але хочу чітко знати: так чи ні. Ця нагорода визначила б мою подальшу кар'єру, — каже Ігор Ємельянов...