Кожен робочий день тут, як завжди, починається близько восьмої з короткої наради, після якої всі розходяться по об’єктах. А в керівника, як було завжди, — з сьомої: треба оцінити обсяг роботи, який належить виконати, і правильно розподілити завдання серед свої колег. Це одна з умов, аби завдання були виконані: сьомий рік поспіль триває скорочення штату, і тепер кожен «штик» має неабияку вагу.
«Із виплатою зарплати у нас проблем немає, — каже Сергій Миколайович. — Із коштами на виробничу діяльність — також. А от із освоєнням їх нелегко. Виручає професіоналізм колег…»
Кістяк колективу складають спеціалісти з десяти-двадцятирічним стажем. Сергій Миколайович із задоволенням називає окремих— Т.Петрову, Д.Конокотіна, М.Онищука. На кожного з них можна покластись у роботі. Але є й дуже хороші молоді фахівці. Скажімо, О.Гуцук, В.Мартинчик, С.Співак — кожен на своєму місці виконує свої обов’язки як слід. Вони гідні продовжувачі добрих традицій старшого покоління зв’язківців.
Відомий факт: останнім часом дехто із багаторічних користувачів стаціонарного телефону відмовляється від нього, бо достатньо «мобілки». Водночас є потреба в багатьох на підключення до Інтернету, інтерактивного телебачення. Який процес активніший?
«Число наших абонентів залишається практично незмінним, — констатує керівник. І додає упевнено: — Наша галузь завжди буде потрібна, хіба що з часом буде видозмінюватись і модернізуватись…»
