До Вінниці «на Новий рік» завітала співачка Лілія Кіш - фотографуватися до Констянтина Ревуцького

Об’єктив фотокамери працює, а Ліля,  здається, просто відпочиває після дороги з Києва, де напередодні презентувала новий кліп «Виноград» на музичному телеканалі М1.

Співачка каже, що не відчуває особливого розчарування через те, що зустрічає Новий рік не в затишному сімейному колі. Сама Ліля пояснює своє нейтральне ставлення до Нового року тим, що народилася у Львові.

- Ми ніколи не святкували Новий рік особливо пишно. Натомість, з великою шаною святкували Різдво. В цей день кожний запрошує один одного на 12 страв, смакують пампухами та кутею. Перед їжею обов’язково читаємо молитву. Пам’ятаю, в дитинстві ми їздили до наших бабусь та дідусів в навколишні села. Ми співали колядки, грали у вертепі - я була янголом», - каже співачка, загорнувшись в теплий плед в червоно-чорну клітинку. В руках - м’який медведик.

«Це все в мене з дому, - каже Костя Ревуцький, клацаючи фотоапаратом. – Наприклад, драбина – мого дідуся, їй набагато більше років, ніж мені. Дерев’яний кораблик зробив мій брат. Він подарував мені його, коли мені виповнилося вісімнадцять років. Цю шкуру на підлозі роздобули дівчата. Так куточок став домашнім, а не пафосним. Моє бачення Нового року передалося цьому місцю».

Ліля сміється: працювати з хаскі набагато легше, ніж з Матроскіним. Мова йде про кота, що був запрошений на проект Кості Ревуцького в підтримку бездомних тварин. В «Котовасії» знімалися шоумен та  ведучий Андрій Джеджула, скульптор Олег Пінчук, артист студії «Квартал-95» Артем Гагарін та інші.

- Бідолашний кіт… - згадує Ліля. - В мене вся сукня була в стразах та камінні. Тому йому, напевно, було не комфортно до мене притулятися. Ще йому в очі потрапляли спалахи від фотокамери. Але, сподіваюся, українським зіркам  вдалося звернути увагу людей на притулки.

Але найбільш масштабний проект цього року - “Гордість за». В ньому взяли участь 100 відомих українців. Проект потрапив до Книги рекордів України в номінації «Найбільший фотопроект з українськими зірками в національному одязі».

- Ми починаємо на побутовому рівні повертатися до свого коріння. Вишиванки перестали бути чимось музейним, зараз їх носять з джинсами. Це означає, що культура живе, а не жевріє в музеях. Дуже важливо робити свою культуру масовою, модною та загальновживаною. Тому що неможливо побудувати свою успішну державу, якщо забути своє коріння”, - каже Костя Ревуцький.