
17:53, 2 грудня 2015 р.
За тиждень до народження дочки загинув миротворець та боєць АТО Андрій Долейко
Крижопільський миротворець Андрій Долейко пройшов війну в Косово та на Донбасі, але загинув у ДТП дорогою на чергову ротацію. Його дружина Катерина в цей час була на 9-му місяці вагітності. Зараз вона розповідає про доньку, службу чоловіка та ставлення влади до рідних солдата, що загинув не в бою.
– Розкажіть про службу Андрія миротворцем.
– У квітні 2011-го була чергова ротація у Косово. Андрій з другом пройшли підготовку і поїхав туди. На свій перший заробіток купив ноутбук та уже через скайп міг спілкуватись із близькими. Він приїхав іншою людиною, більш відважним, цілеспрямованим, мужнім та дисциплінованим чоловіком.
– Як йому служилось в АТО?
– 30 березня минулого року мав закінчуватись його другий контракт. На той час ми були одружені і чекали на донечку, тому разом вирішили, що Андрюша не буде продовжувати службу. Однак 17 березня 2014 року була оголошена перша хвиля мобілізації, а, за законом, солдат, контракт якого закінчився під час мобілізації, автоматично продовжує службу до оголошення демобілізації. Коли почалась окупація Криму, Андрій був там на кордоні. У липні 30 ОМБР направляли у зону АТО. Перший тиждень вони перебували під Солнцевом, де бойовиків на той час не було, однак потім командування, не давши часу на підготовку, направило солдатів до Савур-Могили, де на той час уже точилися бої. У перший же день їх почали обстрілювати з «Градів», тоді командування втекло подалі, залишивши солдатів самих.

Початок серпня, рештки 30 ОМБР посилають під Степанівку, де вони так само потрапили в скрутне становище. Село обстрілювали з усіх боків, а командування, за звичкою, накивало п'ятами. Андрій і ще 4 солдатів укривались у підвалі якогось будинку, коли прийшла інформація, що має бути черговий обстріл «Градами». Вони вирішили відступати звідти, і буквально через 3 хвилини будинок зрівняли з землею.
Він з 20-ма товаришами повернувся до Солнцевого, а звідти в частину. З 4 тисяч солдатів залишилось 80 чоловік, і мій Андрюша один із них. Солдати не могли вибачити це командирам, справа набула розголосу.
– Як загинув Андрій?
– Я була на 9-му місяці вагітності, мала народжувати з дня на день. І тут нам подзвонили із частини, сказали, що потрібно прибути, бо 29 вересня частина вирушала до зони АТО. Я була у розпачі, тож чоловік вирішив попросити ще хоча б 2 тижні відпустки, щоб бути поруч під час пологів. Адже я і так усю вагітність була сама. Але 23 вересня він мусив вирушати, так і не дочекавшись народження доньки. О 5-й ранку був дуже сильний дощ і вітер, а мій Андрюша вирушив у дорогу. Через кілька годин його телефон вже мовчав. Він загинув у ДТП... Через 7 днів після цього я народила нашу донечку Дашку.
– Хто вам допомагає зараз?
– Ніщо, ніхто, ніколи не зможуть мене і мою доньку підтримати і любити так, як це робив і міг би зробити Андрюша! Однак допомогу мені дають як місцева, так і обласна влада, волонтери, концерн «Поділля», навіть українці з Італії. Забезпечують одягом, дитячим харчуванням, іграшками, памперсами. Я пам'ятаю кожну посилку, і за кожну з них готова дякувати ще безліч разів. Однак буває дуже образливо і соромно через те, що деякі чиновники навіть не знають, хто такий Андрій Долейко. Бо воїн, який нарівні з іншими захищав Батьківщину та ризикував власним життям, але загинув не в бою, для них чомусь уже не герой.
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Останні новини
Неймовірні методи обробки насіння для гарантованого врожаю
Новини компаній
16:28
Вчора
Інтимні ігри для пар – для тих, хто прагне укріпити стосунки
Новини компаній
11:00
Вчора
20:38
13 лютого
17:03
13 лютого
Оголошення
10:45, 10 лютого
10:45, 10 лютого
10:45, 10 лютого
10:45, 10 лютого
10:45, 10 лютого
live comments feed...
Коментарі