Чому головний лікар Вінницького онкодиспансеру назвав Фонд своїм ім’ям

Про це розповідає сам Володимир Шамрай, головний лікар Вінницького обласного клінічного онкологічного диспансеру, голова правління ГО «Асоціація онкологів Поділля»:

«Здавалося б, дивна поведінка - люди віддають свої гроші іншим. Зароблені  власним інтелектом, потом і кров'ю. Добровільно. Просто тому, що хочеться допомогти, підтримати того, кому у цей момент погано. Що рухає цими людьми? Навіщо вони це роблять? Є бажання отримати політичні або інші дивіденди, не вистачає самореклами?... Не факт.

Але нас не один раз намагалися обдурити. І ми зневірилися. Не дивно, що ставимо все під сумнів. І навіть щирість дій добре знайомих людей, які об'єднують свої зусилля, щоб допомогти іншим. У суспільстві є елемент недовіри до благодійності – преса публікує чимало викривальних статей, де описуються схеми зловживань грошима благодійних фондів: моральні виродки використовують нашу сентиментальність, щоб виманити побільше грошей, нібито для порятунку інших, а насправді - для свого безбідного існування...

Все це ми проходили і все це є у нашому житті. Як добро і зло. Але кожен для себе обирає свій шлях. Я свій вибір зробив. До Дня благодійності, 13 грудня, я вирішив розповісти Вам про свої плани. Сам би не наважився. Не те, щоб не вистачило сміливості чи сил. Ні. Революція і наступні за нею події, сьогоднішня ситуація в країні, змусили мене діяти активніше. Я також, як і Ви, втомився боротися з системою і хочу якісних змін. Швидких, тут і зараз. І ні в якому разі не шляхом кровопролиття. Життя - безцінне. У мене є друзі, однодумці. Цілісна і самодостатня команда. З ними, як кажуть, у вогонь і в воду. І навіть у розвідку. Знаю, якщо зі мною щось станеться - не полишать у біді.

Я, напевно, такий же, як і вони - ідеаліст. Хочу, щоб всі жили в достатку, щоб були здорові і щасливі. На жаль, в нашій країні ще чимало потреби і нужденних. Мені боляче, коли лікарі, скуті жебрацькими асигнуваннями на медицину, безсило опускають руки і кажуть: «Якщо не знайти гроші на операцію за кордоном, дитині жити не більше двох місяців ...». Це найгостріша проблема. І для нашого благодійного фонду вона буде пріоритетною.

Зараз багато неефективних фондів, шахраїв. Як відокремити зерна від полови? Тільки назвавши фонд своїм іменем. Тому бути фонду Володимира Шамрая. За його роботу я відповідаю своїм прізвищем. Це - моя репутація. Час, коли люди соромилися говорити про благодійність, хоча завжди допомагали - відійшов. Допомагати - частина нашої культури. Адже щастя - це не матеріальне поняття. Щастя - це насамперед здоров'я і впевненість, що все буде добре».