Форд "Ілько" в конвої з "диким" і Степановичем поїхав на передову

Місяць тому фронтовик із Вінниці Іван Міщук подарував свого старенького “Форда” на АТО.
За цей час про героїчний вчинок 91-річного ветерана дізналась вся Україна. А місцеві та київські волонтери разом із БФ "Подільська Громада" відремонтували і зібрали “Ілька” в далеку дорогу до Новоайдару...
- "Ілько" був у гарному стані і ми лише перебрали рульову рейку, замінили оливу та відрегулювали карбюратор, - розповів Андрій "Дикий". - Він їде у подарунок нашому лікарю Олександру Фоміну і буде ганяти не по полях, а довозити бійців із блок-посту до лікарні. Авто повністю готове до роботи і ми досі вражені вчинком професора і ветерана війни Івана Ілліча. Бо повірте таких людей мало навіть сьогодні... Адже він свого часу пішки прошов усю віійну і знає, що значать колеса для фронтового медика.
Проводи “Ілька” відбулись 15-го грудня на головній вінницькій площі перед міськрадою. Завантаженні гуманітарного вантажу контролював секретар міськради Павло Яблонський. Разом із Фордом на передову поїхав "Спринтер" від "Народного тилу" із Києва із Юрієм Степановичем за кермом та джип Міцубісі із Вінниці з передачею для земляків. Усі багажники були завантажені продуктами, ліками та цигарками для бійців у АТО.
- Я знаю, що таке війна і як хлопцям треба допомогти у важку хвилину. Бо сам пройшов всю війну від Одеси до Берліна, був фронтовим медиком, рятував солдатські життя, сам був поранений і кожен мій орден та ця "Червона Зірка" обмиті кров’ю, - розповів професор медичного університету Іван Ілліч. - Тому не жалкую, що подарував свого "Форда" на фронт медикам. Бо він мені вірно відслужив 25 років і я назвава його "Ілько" на честь свого батька. Він любив життя, але й часом пив трішки горілки.... Тому авто багато стояло в гаражі, а тепер настав його час повоювати.
Колись ми купили його у Німеччині за 1000 марок і я дбав про нього як про рідного. Дякую всім хлопцям, що стоять за нас на передовій. І тим патріотам, що по копійці збирають допомогу тут в тилу. Бо без них у нас би вже не було України. Я в молодості після війни жив і працював на Донбасі, був головним хірургом, знаю як жив там народ і любив справді Україну... Що сталось нині не можу сказати, бо нас точно розварив цей Путін...