Як по-новому називатимуться у Вінниці декомунізовані вулиці

Відтепер вінничанам доведеться звикати до нових назв вінницьких вулиць, провулків, тупиків та площ.  Депутати Вінницької міської ради на сесії 25 грудня проголосували за перейменування 135 топонімів міста, що змінять назви на вимогу Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки». Після піврічного громадського обговорення та громадських слухань напрацьовано обґрунтовані нові назви вулиць, запропонованими спеціальною комісією.

В подальшому міський бюджет візьме на себе витрати по виготовленню аншлагів як для багатоквартирних будинків, так і приватних садиб. Прописку та документи на нерухомість власникам змінювати не потрібно, обіцяють у міськраді. Розпорядженням міського голови роботу комісії по декомунізації подовжено. За півроку має відбутися друга черга перейменувань, до якої  увійдуть вулиці на територіях, що увійшли до меж міста і дублюють назви міських топонімів.

До переліку перейменованих вулиць поки що не потрапили вулиці Іванова, Стаханівська і Карла Мркса, по яким ще триватимуть дискусії.

Urban.vn.ua подає перелік вулиць Вінниці зі старими назвами та новими, якими вони тепер називатимуться по-завершенні процесу декомунізації. Дякуємо спільнотам “Історія Вінниці” та “Вінничани” за підготовлений матеріал.

Ангеліної (+ пров.)

Євгена Гуцала

Гуцало Євген Пилипович (1937 – 1995) – письменник-шістдесятник, журналіст, поет і кіносценарист. Лауреат Шевченківської премії (1985 р.). Уродженець Вінницької області

вул. Бєлінського (стара назва)

Марії Гавриш (нова назва)

Гавриш Марія Федорівна (1931– 2001) – багаторазова чемпіонка та рекордсменка СРСР та України з плавання, майстер спорту, тренер. Перша учасниця Олімпійських ігор з Вінниці (1952, Гельсінкі). Переможниця багатьох міжнародних змагань. Уродженка П’ятничан

Блюхера (+ 1,2,3 пров., 1,2 проїзд)

Чумацька

Чумацтво – торгівельно-візницький купецький промисел українців на в степовій та лісостеповій зоні Євразії від XV століття до середини ХІХ століття

Героїв Сталінграду

площа Привокзальна

Відновлена історична назва площі

Жовтнева площа

Героїв Чорнобиля

На честь ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції (26.04.1986 р.). У Вінницькій області проживає близько 91 тисячі осіб, які постраждали внаслідок трагедії. З них близько 4800 – учасники ліквідації

вул.Зорге

Грабця Омеляна

Грабець Омелян (псевдо «Батько», 1911 – 1944) – військовий діяч, член ОУН, полковник Української Повстанської Армії (УПА), організатор та командир партизанської групи УПА-Південь у Вінницькій та Хмельницькій обл. у 1943-1944 рр., яка успішно протистояла нацистам. Загинув в бою із загоном НКВС 10.06.1944 р. поблизу с. Микулинці Літинського району Вінницької області

Інтернаціональна

Олександра Соловйова

Соловйов Олександр Павлович (1919 – 1998) – вчитель, педагог. Учасник Другої світової війни. Після демобілізації працював військовим керівником, учителем історії у вінницьких школах №17 та №2, заступником директора – школі №4. У 1952 – 1986 рр. був директором школи №17. Під його керівництвом школа стала одним з лідерів освітянської справи у місті, а згодом завдяки його учням й у країні. Заслужений вчитель України. Проживав у «будинку вчителів»

Кірова

Батозька

Битва під Батогом – бій армій Війська Запорозького і Кримського Ханства під проводом Богдана Хмельницького проти війська Речі Посполитої під командуванням Марціна Калиновського. Битва була однією з важливих подій в ході Хмельниччини, завершилася перемогою союзників. Вважається еталонним прикладом козацького військового мистецтва XVII ст. Відбулась біля сучасного села Четвертинівка Тростянецького району Вінницької області

Космодем’янської

Валентина Отамановського

Отамановський Валентин Дмитрович (1893 – 1964) – юрист, історик права та медицини, організатор науки, краєзнавець, громадський діяч. Член Центральної Ради, учасник бою під Крутами. Автор першого в Україні історико-правового дослідження міста (праця «Вінниця в XIV–XVII століттях»). Очільник Кабінету виучування Поділля – краєзнавчої організації, за зразком якої почали створювати аналоги в інших регіонах України. Жертва сталінських репресій

Руднєва

Івана Виговського

Виговський Іван (1608 – 1664) – військовий, політичний і державний діяч Гетьманщини. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави у Наддніпрянській Україні (1657–1659). Створив потужну та високоефективну Генеральну канцелярію. Учасник Батозької битви. Ставши гетьманом, уклав з Річчю Посполитою відому Гадяцьку угоду 1658 р. про рівноправну конфедерацію України з Короною Польською та Великим князівством Литовським. Переможець 100- тисячної російської армії в битві під Конотопом. Після складання булави тривалий час проживав у Бару

Тимощука

Якова Гальчевського

Гальчевський Яків Васильович (1894 – 1943) – військовий діяч, учасник повстанського руху в Україні на поч. 1920-х рр., сотник Армії УНР, останній командувач повстанських сил Правобережної України (1922). Майор Війська Польського. Його загін оперував на Літинщині, Летичівщині, Брацлавщині, Гайсинщині. Уродженець Вінницької області

Чапаєва

Івана Огієнка

Огієнко Іван Іванович (митрополит Іларіон, 1882 – 1972) – вчений, політичний, громадський та церковний діяч, перший ректор Кам’янець-Подільського університету (нині імені Огієнка), митрополит УАПЦ. Перекладач Біблії українською мовою. В лютому 1919 р. працював у Вінниці на посаді міністра освіти УНР

Червоноармійська

Стрілецька

Стрілець – синонім слова «вояк», «солдат». У традиційній українській військовій термінології – найнижче військове звання. За військовою термінологією, основна бойова одиниця підрозділу, призначена для виконання отриманого завдання. Топонім підкреслює «армійську» функцію вулиці, адже міський гарнізон Вінниці безперервноперебуває тут з 70-х рр. ХІХ ст. Нині це місце дислокації військових частин Збройних Сил України

Червонофлотська (+ пров.)

Гетьмана Сагайдачного

Конашевич-Сагайдачний Петро Кононович (1582 – 1622) – гетьман та полководець, кошовий отаман Запорізької Січі. Організатор успішних походів запорозьких козаків проти Кримського ханства, Османської імперії та Московського царства, фундатор та меценат низки православних монастирів та братств