Час згадати про предків або три вечори кіно від Параджанова

Роман Балаян, його близький друг, у інтерв'ю виданню INLOVEназвав митця «небезпечно вільним духом»:

- Він міг постійно повторювати риму «комуністи-фашисти» або говорити усе, що спадало йому на думку, але він ніколи не був дисидентом. Марк Донськой називав його «кінематографічним хуліганом», і це було найбільш влучною характеристикою. Він жив так, як йому хотілося. Він не ходив по землі; він літав над нею, над рутиною.

Тож пристебніть ремені безпеки та дивіться розклад польотів над рутиною на три вечори від Параджанова.

“Тіні забутих предків” (1964 р.) : благословіння і прокляття кінорежисера

Рокові “Тіні забутих предків” подарували Параджанову міжнародне визнання й звинувачення в українському націоналізмові, з якого й почалися його ув'язнення.

Фільм отримав 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях (із них — 24 гран-прі) у двадцять одній країні.

Сюжет його кінокартини за мотивами однойменної повісті Миколи Коцюбинського — про гуцульських Ромео і Джульєтту: Івана та Марічку з ворожих родів, які покохали одне одного. Марічка вмирає невдовзі після одруження, а Іван, нещасливо оженившись вдруге, знаходить щастя у передсмертному маренні.

“Колір гранату” (1968 р.): про поета - поетично

Якщо хочете красивої картинки, занурення у вірменську культуру та роздумів над постаттю Генія, вам сюди. Духовний світ Поета та взаємодія любові до жінки, релігії та народу. “Колір гранату” - це суцільний потік образів та витончених композицій кольору та звуку, які занурять вас у особливий етнічний вірменський світ.

«Ашик-Керіб» (1988 р.): кохання не за правилами

Вражаюча за красою робота, що знята на основі азербайджанської казки про кохання бідняка та доньки турецького багатія. Він присягається знайти за сім років багатство або померти. Вона чекатиме його. Але куди заведуть його пошуки щастя і чи дочекається хлопця його наречена, дивіться вже в кінострічці.