Мільйонер із вінницької Писарівки

Про долю Якова Балабана, що в 1917-му пішов воювати за вільну Україну в складі “Ямпільської сотні”, його родичі із Писарівки на Вінниччині не знали 50 років. Тому за Яшею в рідному селі “за совєтів” навіть поминальні обіди ставили.

Але в 1975-му сталось диво і син місцевого куркуля та герой УНР знайшовся в Америці! І не сам, а з дружиною Мілею та синами Зіновієм та Олександром. У це важко повірити, але ще при Союзі до Писарівки всіма правдами і неправдами прийшов лист із США, зі столиці капіталізму — Нью-Йорка від Балабанів. І виявилось, що революційний хлопчак Яків, що після 7-го класу покинув батьківський дім, брав участь у битвах під Бродами та Крутами, у «Зимовому поході» 1918-1919 років , вижив після тифу, виїхав до Німеччини, потім у США, став мільйонером, скарбником православної церкви в Америці та все життя мріяв хоч на хвилину повернутись у рідне село, на могилу батька. Але волю Якова виконав його молодший син Олександр, якого писарівська рідня ще зве Лесиком. 

У Вінниці Олександра Балабана знають як дуже поважну персону. Бо мільйонер у вишиванці мріє про історичну справедливість і дарує обласному центру свою найбільшу в світі колекцію з 10 тисяч українських марок та конвертів вартістю в сотні тисяч доларів. Але про колекцію, що в Нью-Йорку займає цілу квартиру,в Писарівці мало хто знає... Зате всі знають місце, де колись стояла єдина на ті часи хата і олійня Балабанів!

- Перше, що Лесик запитав по телефону, яка в мене зарплата в міліції? Я йому і кажу: 100 доларів! Він каже, то добре, сто долярів у день - це непогано, - розповіла троюрідна онука, лейтенант вінницької поліції Ольга Грабчак. - А я йому кажу: 100 доларів платять на місяць... Він спершу подумав, що це такий жарт, чи я прибідняюсь. Бо зміг лише видавити із себе коротке здивуване: “Як?” 

Коли він приїхав у мерію до Сергія Моргунова та презентував свої унікальні марки, то сказав: “Зі мною охоронець, секьюріті у спідниці”. Знаєте, дуже приємно було бути з ним поряд. Бо Лесик такий патріот, такий зберігач нашої культури і традицій, що в нас такі, мабуть, перевелись... У нього так болить душа за Україну, що нашим політикам у нього варто було б повчитись. Він у 2004-му приїздив на Майдан, був учасником Революції гідності, весь час приїздить спостерігачем на українські вибори. 

Бог не дав Лесику дітей, а тому свою колекцію, як рідне дитя, він дарує Вінниці, щоб залишити про себе і свого батька Якова велику пам’ять землякам. 

- Тобі щось подарував дядько з Америки?

- Так, солодощі, планшет... 

- А 100 доларів до зарплати? 

- Ну, трошки подарував... 

- Коли обіцяв ще приїхати?

- На відкриття Музею марки у Вінниці. 

Уже в Писарівці на Ямпільщині зустрічаємо решту найближчої рідні американського багатія — Ольгу, Лідію Мунтян та 90-річну бабу Ганю. 

- Яків був братом моєї бабусі та мого тата рідний дядько. Як мені переказували, Яша у 18 років без копійки грошей пішов до війська воювати. Як пішов, то пішов і 50 років про нього нічого не було знати, - згадує Лідія. - Всі ми думали, що він загинув і серед живих його немає... І як тільки радянська влада пом’якшала, почала пускати пошту з-за кордону і дозволяти контакти, наша братова Євгенія із Тернополя поїхала в Америку туристом і якось знайшла Яшу в Нью-Йорку, бо він там був дуже авторитетним та відомим чоловіком. Не за свої гроші, а за совісну роботу... І саме він їй наказав нас знайти, бо пам’ятав за свою велику рідню у Писарівці-Волоській Ямпільського повіту. Так наше село називалось ще до революції. І ця братова приїхала і сказала: Яша живий, він в Америці! Але приїхати не може, бо дуже хворіє... І лікарі йому не радять літати через океан. Адже коли він був у Петлюри, його дуже катували вороги, і він не мав на ногах нігтів. Бо, щоб він своїх виказав, йому під нігті закладали голки, але він те витерпів... 

- Виходить, що на могилу батька Андрія у Писарівці він вже не потрапив?

- Ні... Але ми йому в Америку тоді написали листа та згадали всю рідню, що вижила після революції та війни. По кілька слів про брата Дмитра, що у Москві, про двоюрідних сестер Ганю, Олю, Масю та Февронію. З цього почалось наше листування, і лист із Писарівки до Нью-Йорка йшов не більше 10 днів. А ще пам’ятаю, що Олі з Америки Яша прислав дуже гарну хустку. Уже в 1994-му в Україну прилетіла його жінка Міля Павлик із старшим сином Зенеком...

- І як їх зустріла рідна Писарівка?

- Вони прилетіли в Київ як туристи і нікому не казали, що беруть таксі до родичів на Ямпільщині. Це так вони “шифрувались”. Як зараз пам’ятаю, що на нашому порозі вони були у вересні на Чесну главу, і ми ще трясли горіхи з дерева. А тут такі гості! Ми ж до цього ні разу в житті не бачились! 

Скажу чесно, ми їх чекали, і в Клембівці замовили у кращих майстринь три вишиванки ручної роботи із подільськими узорами для Мілі, її внучки та невістки. 

Коли вони прибули у село зібралась вся наша родина від мала до велика — чоловік зо сто! 

- Чому ваш мільйонер Лесик досі самотній? 

- Це так вирішив Бог, бо Лесик мав у молодості велике кохання та не менш велике розчарування. Це таємна історія, яку знають далеко не всі... Його мама розповідала, як він зустрів в Америці безпритульну дівчину з України та закохався крепко в неї. Як її звали - не пам’ятає ніхто. Але він привів тут дівчину додому і показав батькам, бо був готовий з нею побратись... Але чому вона покинула Олександра - ми не знаємо. Він все-одно добивався її кохання, навіть у лікарні, де вона була через важку хворобу. Казали, що Лесик купив їй величезний букет троянд і просив там, у больниці, вийти за нього. Але вона йому відмовила і відтоді він сам, бо не зміг зрадити своє перше велике кохання. 

Його старший брат Зиновій має двох дітей — Михася та Уляну. Уляна живе у Лондоні, а Михась під Нью-Йорком... І як вмирав наш Яша там, в Америці, то зібралось багато авторитетних і заслужених людей та сказали: такого совісного та справедливого ревізора по церквах, як пан Балабан, у цілому Нью-Йорку не знайти! Ось такі в нас родичі! 

- А вінницький борщ і самогон хоч пробував? 

- Лесик все наше любить... Але їсть мало, як горобець. Ми його чекали із домашнім хлібом, паляницями і ста грамами, як годиться. Бо як приїхав вже на дзигівську поворотку, то дзвонить із мобільного і каже: ”Я вже є. Вертаю до Писарівки, скоро зроблю тобі великий цьом!” Висилаємо йому назустріч онука Володю до сільради, а він питає його: “Ти є Лідин онук?” А малий каже: “Да!” На це Лесик, що на дух не переносить нічого російського, сердито каже: “Я тобі “подакаю”!” Так само, коли побачив у нас в телевізорі російськомовні канали, каже: “Вимкніть цю отруту в ящику, бо я поб’ю його!” А ще дуже любить жартувати, як його дід Андрій... І як йшов на виборчу дільницю в селі дивитись за виборами, одягнув два шарфи — жовто-блакитний і помаранчевий ще з “Ющенко — Так!” Кажемо йому — зніми “Ющенка”, бо він вже неактуальний. А що чуємо? “Я дівчатам подобаюсь, бо чудовий і різнокольоровий!”

- Це правда, що батько Якова був куркулем до революції? 

- Андрій був крепкий господар, мав із своєю Гріпіною двоповерховий будинок у центрі Писарівки та олійню... Але після революції все у них забрали в колгосп. Нині від їхньої хати нічого не лишилось — все по камінцях розібрали. А на тому місці нині живе дуже бідна родина... За могилою Андрія ми доглядаємо скільки є сил. А як була тут його невістка Міля із внуком, то взяли тієї землі з могили із собою в Америку. Так їх просив дядя Яша, і то була його душевна просьба. 

Ви питаєте за їхні статки... Яків пішов на війну в одних штанях, без крихти хліба в кишені. Як він став там мільйонером - розповідала його жінка ось тут, за цим столом. Казала, що її чоловік мав таку вдачу господарську і до всього йому було діло. Все своїми руками і мозолями тяжко заробив, бо від татових статків Яша мав лише дитячу згадку. Вони обоє з Мілею мали вищу освіту, всього досягли самі... Але як ми тут живемо - вони не можуть зрозуміти. Там само нам не зрозуміти їхніх мільйонів. Адже вони думали, що ми тут бідуємо і спимо на соломі... Тому вперше приїхали до нас із величезною, як це ліжко, валізою. І всі сусіди подумали, що це стільки подарунків та долярів нам рідня з Америки навезла. Та знаєте, що було в тому чемодані? Ви не повірите — прості простирадла, ковбаса та хліб у вакуумних упаковках, мокрі серветки і цукерки... Все везли з собою через океан. А як Міля побачила наші вишиті сорочки, скатерті та простирадла - аж сплеснула руками! Бо так у них застеляють тільки багаті, а не люди в селі... Наші три тонни зерна в коморі вона фотографувала для Америки, як найдорожчий скарб! І казала, щоб ми, як треба, поділились тим зерном із бідними людьми. Дивувались нашим домашнім котлетам, які називали гамбургерами. Гарбузова каша для них екзотика! І запитували скільки буде коштувати стіл з наїдками, що аж ломився. А ще наш чорнозем роздивлялась і вважала, що із робочими руками і таким Божим даром голодним ніколи не будеш... Хіба що “при совєтах”! 

- Що сказав Лесик-мільйонер на прощання?

- Вже як сидів у Борисполі в літаку, дзвонить та обіцяє: “Прилечу знову, як буду мати гроші!” Перед цим співав сумну пісню про Україну... Ось такий у нас мільйонер. А ще наступного разу тут хоче зробити собі нові зуби, бо в Америці це дорого... Нічого такого нам він не привіз, ось бабі Гані тоненьку шоколадку дав! А внуку Олексію, що служить в Ямполі в міліції, на виборах дав торбинку “правдивого” тютюну. А хлопці кажуть, краще б по 100 доларів дав на життя і цигарки. Ось такі вони, багатії з Писарівки. Грішми не розкидаються, бо нелегко їм ті статки дались... І це така в них натура від діда Балабана!

vindaily.info
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции
Автор
(0 оценок)
Актуальность
(0 оценок)
Изложение
(0 оценок)
271 просмотр в ноябре
Я рекомендую
Пока никто не рекомендует

Комментарии

Комментарии предназначены для общения, обсуждения и выяснения интересующих вопросов

Общество
Разговоры о переоборудовании транспортной системы начались еще в 2013 году. Именно тогда чиновники решили что в Виннице стоит внедрять электронный билет, так же как это сделали во многих европейских странах, об этом сообщает «vinnytsia-future.com.ua». Таким образом это дело по чуть-чуть набирала обороты. Уже в этом году определились с поставщиком для автоматизированной системы оплаты за проезд в общественном транспорте. Им стала чешская компания «Mikroelek...
Общество
Начальник Могилев – Подольского пограничного отряда полковник Юрий Василик прокомментировал расширение своего «хозяйства»: «Открытием еще одного отдела мы обязаны руководству Винницкой области. Благодаря финансовой поддержке областной власти нам удалось осуществить ремонт и обновление здания. Поэтому выражаю искреннюю благодарность за поддержку и помощь».   В ответ губернатор Валерий Коровий отметил: «Мы живем во время больших вызовов. И особое место в сис...
Культура
Вчера, 16 ноября, вечером возле Башни Артинова на Европейской площади установили странную инсталляцию под названием «Алиса». Объект представляет собой большой куб из фанеры, в котором есть вход. Попав внутрь - погружаемся в полную темноту. Однако в этой темноте кое-что есть.Автор проекта, художник Олег Усатюк, объяснил, что благодаря этой инсталляции винничане могут представить себя героями сказки.- Это не просто темный куб. Это - кроличья нора. Мы предлаг...
Криминал
Следователи местного отдела полиции сообщили о подозрении в занятии незаконным игорным бизнесом трем молодым винничанам. Запрещенным видом предпринимательства они, как уверяют правоохранители, зарабатывали около двух лет. Троице грозит штраф. Как отмечают в отделе коммуникаций ГУНП в Винницкой области, речь идет об игорном клубе на ул. Киевской. По версии следствия, в арендованном помещении 24-летняя женщина, мужчины 33 и 34 лет под вывеской гослотерей пре...
Общество
Митрополит Винницкий и Барский Симеон заявил, что на Виннитчине верующие и духовенство не имеют однозначной позиции относительно объединительного процесса, который происходит в украинском православии.  Как рассказал иерарх, в областном центре больше сторонников московского патриархата, однако глубинка - за автокефальную церковь."Винница больше за "русский мир", как сейчас выражаются, а село – наоборот", - говорит митрополит Симеон. По его словам, в регионе...
Общество
В Виннице на билетах общественного транспорта предлагают работу в Польше.
Криминал
Сегодня, 16 ноября спецназ и внутренняя безопасность пограничников, оперативники Закарпатского СБУ под руководством военных прокуроров Ужгородского гарнизона задержали винницкого юриста, который пытался дать взятку в размере 5200 долларов начальнику Мукачевского пограничного отряда за содействие в незаконном перемещении 64, 500 пачек сигарет через границу в Венгрию.Об этом в "Фейсбук" сообщил главный военный прокурор Анатолий Матиос.
Общество
В Виннице продолжается комплексная реконструкция улицы Замостянской. 16 ноября, утром, на аллее разместили несколько оригинальных лавочек. Они отличаются от привычных своей формой.«Винничане тестируют с самого утра», - написал в «Фейсбук» Андрей Янченко.До конца года должны обустроить часть территории - от проспекта Коцюбинского до перекрестка с улицей Стеценко.
Общество
На выходных погоду в Украине обусловит антициклон, идущий с севера. Он принесет с собой сухую погоду в большинство областей страны. Такой прогноз сделала синоптик Наталья Диденко. По ее словам, в пятницу, 16 ноября, в Украине «сложная погода»: «В южной части и на востоке идут дожди, мокрый снег и сильный ветер. До субботы, 17 ноября, непогода ослабнет, но полностью осадки не прекратятся. И также задержится порывистый ветер. В воскресенье, 18 ноября, крайни...