Мільйонер із вінницької Писарівки

Про долю Якова Балабана, що в 1917-му пішов воювати за вільну Україну в складі “Ямпільської сотні”, його родичі із Писарівки на Вінниччині не знали 50 років. Тому за Яшею в рідному селі “за совєтів” навіть поминальні обіди ставили.

Але в 1975-му сталось диво і син місцевого куркуля та герой УНР знайшовся в Америці! І не сам, а з дружиною Мілею та синами Зіновієм та Олександром. У це важко повірити, але ще при Союзі до Писарівки всіма правдами і неправдами прийшов лист із США, зі столиці капіталізму — Нью-Йорка від Балабанів. І виявилось, що революційний хлопчак Яків, що після 7-го класу покинув батьківський дім, брав участь у битвах під Бродами та Крутами, у «Зимовому поході» 1918-1919 років , вижив після тифу, виїхав до Німеччини, потім у США, став мільйонером, скарбником православної церкви в Америці та все життя мріяв хоч на хвилину повернутись у рідне село, на могилу батька. Але волю Якова виконав його молодший син Олександр, якого писарівська рідня ще зве Лесиком. 

У Вінниці Олександра Балабана знають як дуже поважну персону. Бо мільйонер у вишиванці мріє про історичну справедливість і дарує обласному центру свою найбільшу в світі колекцію з 10 тисяч українських марок та конвертів вартістю в сотні тисяч доларів. Але про колекцію, що в Нью-Йорку займає цілу квартиру,в Писарівці мало хто знає... Зате всі знають місце, де колись стояла єдина на ті часи хата і олійня Балабанів!

- Перше, що Лесик запитав по телефону, яка в мене зарплата в міліції? Я йому і кажу: 100 доларів! Він каже, то добре, сто долярів у день - це непогано, - розповіла троюрідна онука, лейтенант вінницької поліції Ольга Грабчак. - А я йому кажу: 100 доларів платять на місяць... Він спершу подумав, що це такий жарт, чи я прибідняюсь. Бо зміг лише видавити із себе коротке здивуване: “Як?” 

Коли він приїхав у мерію до Сергія Моргунова та презентував свої унікальні марки, то сказав: “Зі мною охоронець, секьюріті у спідниці”. Знаєте, дуже приємно було бути з ним поряд. Бо Лесик такий патріот, такий зберігач нашої культури і традицій, що в нас такі, мабуть, перевелись... У нього так болить душа за Україну, що нашим політикам у нього варто було б повчитись. Він у 2004-му приїздив на Майдан, був учасником Революції гідності, весь час приїздить спостерігачем на українські вибори. 

Бог не дав Лесику дітей, а тому свою колекцію, як рідне дитя, він дарує Вінниці, щоб залишити про себе і свого батька Якова велику пам’ять землякам. 

- Тобі щось подарував дядько з Америки?

- Так, солодощі, планшет... 

- А 100 доларів до зарплати? 

- Ну, трошки подарував... 

- Коли обіцяв ще приїхати?

- На відкриття Музею марки у Вінниці. 

Уже в Писарівці на Ямпільщині зустрічаємо решту найближчої рідні американського багатія — Ольгу, Лідію Мунтян та 90-річну бабу Ганю. 

- Яків був братом моєї бабусі та мого тата рідний дядько. Як мені переказували, Яша у 18 років без копійки грошей пішов до війська воювати. Як пішов, то пішов і 50 років про нього нічого не було знати, - згадує Лідія. - Всі ми думали, що він загинув і серед живих його немає... І як тільки радянська влада пом’якшала, почала пускати пошту з-за кордону і дозволяти контакти, наша братова Євгенія із Тернополя поїхала в Америку туристом і якось знайшла Яшу в Нью-Йорку, бо він там був дуже авторитетним та відомим чоловіком. Не за свої гроші, а за совісну роботу... І саме він їй наказав нас знайти, бо пам’ятав за свою велику рідню у Писарівці-Волоській Ямпільського повіту. Так наше село називалось ще до революції. І ця братова приїхала і сказала: Яша живий, він в Америці! Але приїхати не може, бо дуже хворіє... І лікарі йому не радять літати через океан. Адже коли він був у Петлюри, його дуже катували вороги, і він не мав на ногах нігтів. Бо, щоб він своїх виказав, йому під нігті закладали голки, але він те витерпів... 

- Виходить, що на могилу батька Андрія у Писарівці він вже не потрапив?

- Ні... Але ми йому в Америку тоді написали листа та згадали всю рідню, що вижила після революції та війни. По кілька слів про брата Дмитра, що у Москві, про двоюрідних сестер Ганю, Олю, Масю та Февронію. З цього почалось наше листування, і лист із Писарівки до Нью-Йорка йшов не більше 10 днів. А ще пам’ятаю, що Олі з Америки Яша прислав дуже гарну хустку. Уже в 1994-му в Україну прилетіла його жінка Міля Павлик із старшим сином Зенеком...

- І як їх зустріла рідна Писарівка?

- Вони прилетіли в Київ як туристи і нікому не казали, що беруть таксі до родичів на Ямпільщині. Це так вони “шифрувались”. Як зараз пам’ятаю, що на нашому порозі вони були у вересні на Чесну главу, і ми ще трясли горіхи з дерева. А тут такі гості! Ми ж до цього ні разу в житті не бачились! 

Скажу чесно, ми їх чекали, і в Клембівці замовили у кращих майстринь три вишиванки ручної роботи із подільськими узорами для Мілі, її внучки та невістки. 

Коли вони прибули у село зібралась вся наша родина від мала до велика — чоловік зо сто! 

- Чому ваш мільйонер Лесик досі самотній? 

- Це так вирішив Бог, бо Лесик мав у молодості велике кохання та не менш велике розчарування. Це таємна історія, яку знають далеко не всі... Його мама розповідала, як він зустрів в Америці безпритульну дівчину з України та закохався крепко в неї. Як її звали - не пам’ятає ніхто. Але він привів тут дівчину додому і показав батькам, бо був готовий з нею побратись... Але чому вона покинула Олександра - ми не знаємо. Він все-одно добивався її кохання, навіть у лікарні, де вона була через важку хворобу. Казали, що Лесик купив їй величезний букет троянд і просив там, у больниці, вийти за нього. Але вона йому відмовила і відтоді він сам, бо не зміг зрадити своє перше велике кохання. 

Його старший брат Зиновій має двох дітей — Михася та Уляну. Уляна живе у Лондоні, а Михась під Нью-Йорком... І як вмирав наш Яша там, в Америці, то зібралось багато авторитетних і заслужених людей та сказали: такого совісного та справедливого ревізора по церквах, як пан Балабан, у цілому Нью-Йорку не знайти! Ось такі в нас родичі! 

- А вінницький борщ і самогон хоч пробував? 

- Лесик все наше любить... Але їсть мало, як горобець. Ми його чекали із домашнім хлібом, паляницями і ста грамами, як годиться. Бо як приїхав вже на дзигівську поворотку, то дзвонить із мобільного і каже: ”Я вже є. Вертаю до Писарівки, скоро зроблю тобі великий цьом!” Висилаємо йому назустріч онука Володю до сільради, а він питає його: “Ти є Лідин онук?” А малий каже: “Да!” На це Лесик, що на дух не переносить нічого російського, сердито каже: “Я тобі “подакаю”!” Так само, коли побачив у нас в телевізорі російськомовні канали, каже: “Вимкніть цю отруту в ящику, бо я поб’ю його!” А ще дуже любить жартувати, як його дід Андрій... І як йшов на виборчу дільницю в селі дивитись за виборами, одягнув два шарфи — жовто-блакитний і помаранчевий ще з “Ющенко — Так!” Кажемо йому — зніми “Ющенка”, бо він вже неактуальний. А що чуємо? “Я дівчатам подобаюсь, бо чудовий і різнокольоровий!”

- Це правда, що батько Якова був куркулем до революції? 

- Андрій був крепкий господар, мав із своєю Гріпіною двоповерховий будинок у центрі Писарівки та олійню... Але після революції все у них забрали в колгосп. Нині від їхньої хати нічого не лишилось — все по камінцях розібрали. А на тому місці нині живе дуже бідна родина... За могилою Андрія ми доглядаємо скільки є сил. А як була тут його невістка Міля із внуком, то взяли тієї землі з могили із собою в Америку. Так їх просив дядя Яша, і то була його душевна просьба. 

Ви питаєте за їхні статки... Яків пішов на війну в одних штанях, без крихти хліба в кишені. Як він став там мільйонером - розповідала його жінка ось тут, за цим столом. Казала, що її чоловік мав таку вдачу господарську і до всього йому було діло. Все своїми руками і мозолями тяжко заробив, бо від татових статків Яша мав лише дитячу згадку. Вони обоє з Мілею мали вищу освіту, всього досягли самі... Але як ми тут живемо - вони не можуть зрозуміти. Там само нам не зрозуміти їхніх мільйонів. Адже вони думали, що ми тут бідуємо і спимо на соломі... Тому вперше приїхали до нас із величезною, як це ліжко, валізою. І всі сусіди подумали, що це стільки подарунків та долярів нам рідня з Америки навезла. Та знаєте, що було в тому чемодані? Ви не повірите — прості простирадла, ковбаса та хліб у вакуумних упаковках, мокрі серветки і цукерки... Все везли з собою через океан. А як Міля побачила наші вишиті сорочки, скатерті та простирадла - аж сплеснула руками! Бо так у них застеляють тільки багаті, а не люди в селі... Наші три тонни зерна в коморі вона фотографувала для Америки, як найдорожчий скарб! І казала, щоб ми, як треба, поділились тим зерном із бідними людьми. Дивувались нашим домашнім котлетам, які називали гамбургерами. Гарбузова каша для них екзотика! І запитували скільки буде коштувати стіл з наїдками, що аж ломився. А ще наш чорнозем роздивлялась і вважала, що із робочими руками і таким Божим даром голодним ніколи не будеш... Хіба що “при совєтах”! 

- Що сказав Лесик-мільйонер на прощання?

- Вже як сидів у Борисполі в літаку, дзвонить та обіцяє: “Прилечу знову, як буду мати гроші!” Перед цим співав сумну пісню про Україну... Ось такий у нас мільйонер. А ще наступного разу тут хоче зробити собі нові зуби, бо в Америці це дорого... Нічого такого нам він не привіз, ось бабі Гані тоненьку шоколадку дав! А внуку Олексію, що служить в Ямполі в міліції, на виборах дав торбинку “правдивого” тютюну. А хлопці кажуть, краще б по 100 доларів дав на життя і цигарки. Ось такі вони, багатії з Писарівки. Грішми не розкидаються, бо нелегко їм ті статки дались... І це така в них натура від діда Балабана!

vindaily.info
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции
Автор
(0 оценок)
Актуальность
(0 оценок)
Изложение
(0 оценок)
271 просмотр в октябре
Я рекомендую
Пока никто не рекомендует

Комментарии

Комментарии предназначены для общения, обсуждения и выяснения интересующих вопросов

Криминал
В центре Винницы сотрудники внутренней безопасности ГУ Национальной полиции в Винницкой области совместно со следователями прокуратуры задержали при получении взятки двух патрульных полицейских. Задержание происходило около 17:00 на улице Василия Стуса. Видео и фото с задержания полицейских выложил глава общественной организации “Ревизия власти” Виталий Павловский. По его словам, среди задержанным – командир первой роты Управления патрульной полиции Винниц...
Происшествия
Правоохранители уже провели большой объем работы и сейчас ожидают информации из "черного ящика" самолета. Правоохранители изучили место происшествия, опросили всех свидетелей и кое-какие выводы уже есть Следствие по делу о падении истребителя Су-27 Военно-воздушных сил Украины в Винницкой области рассматривает четыре версии причин катастрофы, заявил главный военный прокурор Анатолий Матиос в эфире телеканала 112 Украина в пятницу, 19 октября. "Сейчас отраб...
Общество
В субботу, 20 октября, часть Виннице останется без воды. Все из-за ремонтных работ.Об этом сообщают в Винницкой городском совете.20 октября в связи с проведением реконструкции водопроводной насосной станции по ул. Чехова с 6:00 до 21:00 будет отключено водоснабжение по улицам: Семенец, Чехова (д. № 35-45, 56-70), Чумацкая, Кооперативная, Кузнецова, Тропинина, Кибальчича, И.Пулюя, Постышева, пр.Кооперативный, пр. Кузнецова, 1пр.Кузнецова .
Криминал
Винницкими работниками прокуратуры, управления уголовного розыска и следователями ЧП, выявлено и задокументировано деятельность преступной группы - семья, незаконно продавала наркотические средства.Об этом сообщает пресс-служба прокуратуры Винницкой области.Организатором преступной группы оказался представитель одной из национальных меньшинств Винницкой области, который уже имел проблемы с законом за совершение аналогичных преступлений на территории Одесск...
Общество
17 октября в Ладыжинское водохранилище выпустили 8,28 тонн малька рыбы. Как сообщает пресс-служба Госрыбагентства, пользователь зарыбил водоем 69 тыс. экз. двухлеток толстолобика навеской около 120 г. В зарыблении приняли участие представители Винницкого рыбоохранного патруля, Госэкоинспекции в Винницкой области, органов местного самоуправления и общественности.
Общество
С 1 октября в Виннице введено ограничение для частного автотранспорта на проезд через центральную улицу города - Соборную. Если первые несколько дней патрульная полиция проводила только разъяснительную работу, то сейчас ежедневно составляют около 50 протоколов на водителей.Об этом 18 октября сообщил начальник патрульной полиции в Винницкой области Редван Усеинов.Мы штрафуем, уже не предупреждая. Предупреждали первые 3 - 4 дня, - говорит Редван Усеинов.На в...
Общество
На днях работники полиции приехали на вызов к винничанке, которая заявила, что у нее пропал внук.Вроде, ребенок вышел погулять и не вернулась домой.Полицейские тут же взялись за работу - начали опрашивать соседей, знакомых и прохожих.Оказалось, что малый шутник просидел все это время во дворе дома в старом шкафу и наблюдал за поисками.Почти через три часа поисков несовершеннолетнего нашел заместитель начальника Левобережного отделения полиции Тарас Калачик...
Общество
На численні прохання та дитячі вимагання Фіксики знову у Вінниці з Фікси ШОУ «Як ДімДімич став Фіксиком» — 28 жовтня о 12:00 в Будинку Офіцерів! НайХІТовіша ліцензійна вистава від творців мультсеріалу! Хто не мріяв хоча б раз побувати у світі Фіксиків? Перетворитися на маленьких чоловічків і подивитися на всі прилади зсередини? Найрейтинговіші мультяшні герої Фіксики, популярні в більше ніж 90 країнах світу, знову запрошують всіх поринути у світ технічних...
Политика
Не так давно на сайте петиций появилось обращение, автор которого предлагал сделать котов частью экосистемы Винницы. Очень быстро оно собрало необходимое количество голосов. Похоже, власть нашего города не оставит без внимания пушистых и поддержит стремление тысяч винничан в определенной степени помочь котам. На сайте мэрии Винницы уже появился проект решения, которое призвано решить несколько проблем, касающихся винницких бездомных кошек, страдающих от си...