Мільйонер із вінницької Писарівки

Про долю Якова Балабана, що в 1917-му пішов воювати за вільну Україну в складі “Ямпільської сотні”, його родичі із Писарівки на Вінниччині не знали 50 років. Тому за Яшею в рідному селі “за совєтів” навіть поминальні обіди ставили.

Але в 1975-му сталось диво і син місцевого куркуля та герой УНР знайшовся в Америці! І не сам, а з дружиною Мілею та синами Зіновієм та Олександром. У це важко повірити, але ще при Союзі до Писарівки всіма правдами і неправдами прийшов лист із США, зі столиці капіталізму — Нью-Йорка від Балабанів. І виявилось, що революційний хлопчак Яків, що після 7-го класу покинув батьківський дім, брав участь у битвах під Бродами та Крутами, у «Зимовому поході» 1918-1919 років , вижив після тифу, виїхав до Німеччини, потім у США, став мільйонером, скарбником православної церкви в Америці та все життя мріяв хоч на хвилину повернутись у рідне село, на могилу батька. Але волю Якова виконав його молодший син Олександр, якого писарівська рідня ще зве Лесиком. 

У Вінниці Олександра Балабана знають як дуже поважну персону. Бо мільйонер у вишиванці мріє про історичну справедливість і дарує обласному центру свою найбільшу в світі колекцію з 10 тисяч українських марок та конвертів вартістю в сотні тисяч доларів. Але про колекцію, що в Нью-Йорку займає цілу квартиру,в Писарівці мало хто знає... Зате всі знають місце, де колись стояла єдина на ті часи хата і олійня Балабанів!

- Перше, що Лесик запитав по телефону, яка в мене зарплата в міліції? Я йому і кажу: 100 доларів! Він каже, то добре, сто долярів у день - це непогано, - розповіла троюрідна онука, лейтенант вінницької поліції Ольга Грабчак. - А я йому кажу: 100 доларів платять на місяць... Він спершу подумав, що це такий жарт, чи я прибідняюсь. Бо зміг лише видавити із себе коротке здивуване: “Як?” 

Коли він приїхав у мерію до Сергія Моргунова та презентував свої унікальні марки, то сказав: “Зі мною охоронець, секьюріті у спідниці”. Знаєте, дуже приємно було бути з ним поряд. Бо Лесик такий патріот, такий зберігач нашої культури і традицій, що в нас такі, мабуть, перевелись... У нього так болить душа за Україну, що нашим політикам у нього варто було б повчитись. Він у 2004-му приїздив на Майдан, був учасником Революції гідності, весь час приїздить спостерігачем на українські вибори. 

Бог не дав Лесику дітей, а тому свою колекцію, як рідне дитя, він дарує Вінниці, щоб залишити про себе і свого батька Якова велику пам’ять землякам. 

- Тобі щось подарував дядько з Америки?

- Так, солодощі, планшет... 

- А 100 доларів до зарплати? 

- Ну, трошки подарував... 

- Коли обіцяв ще приїхати?

- На відкриття Музею марки у Вінниці. 

Уже в Писарівці на Ямпільщині зустрічаємо решту найближчої рідні американського багатія — Ольгу, Лідію Мунтян та 90-річну бабу Ганю. 

- Яків був братом моєї бабусі та мого тата рідний дядько. Як мені переказували, Яша у 18 років без копійки грошей пішов до війська воювати. Як пішов, то пішов і 50 років про нього нічого не було знати, - згадує Лідія. - Всі ми думали, що він загинув і серед живих його немає... І як тільки радянська влада пом’якшала, почала пускати пошту з-за кордону і дозволяти контакти, наша братова Євгенія із Тернополя поїхала в Америку туристом і якось знайшла Яшу в Нью-Йорку, бо він там був дуже авторитетним та відомим чоловіком. Не за свої гроші, а за совісну роботу... І саме він їй наказав нас знайти, бо пам’ятав за свою велику рідню у Писарівці-Волоській Ямпільського повіту. Так наше село називалось ще до революції. І ця братова приїхала і сказала: Яша живий, він в Америці! Але приїхати не може, бо дуже хворіє... І лікарі йому не радять літати через океан. Адже коли він був у Петлюри, його дуже катували вороги, і він не мав на ногах нігтів. Бо, щоб він своїх виказав, йому під нігті закладали голки, але він те витерпів... 

- Виходить, що на могилу батька Андрія у Писарівці він вже не потрапив?

- Ні... Але ми йому в Америку тоді написали листа та згадали всю рідню, що вижила після революції та війни. По кілька слів про брата Дмитра, що у Москві, про двоюрідних сестер Ганю, Олю, Масю та Февронію. З цього почалось наше листування, і лист із Писарівки до Нью-Йорка йшов не більше 10 днів. А ще пам’ятаю, що Олі з Америки Яша прислав дуже гарну хустку. Уже в 1994-му в Україну прилетіла його жінка Міля Павлик із старшим сином Зенеком...

- І як їх зустріла рідна Писарівка?

- Вони прилетіли в Київ як туристи і нікому не казали, що беруть таксі до родичів на Ямпільщині. Це так вони “шифрувались”. Як зараз пам’ятаю, що на нашому порозі вони були у вересні на Чесну главу, і ми ще трясли горіхи з дерева. А тут такі гості! Ми ж до цього ні разу в житті не бачились! 

Скажу чесно, ми їх чекали, і в Клембівці замовили у кращих майстринь три вишиванки ручної роботи із подільськими узорами для Мілі, її внучки та невістки. 

Коли вони прибули у село зібралась вся наша родина від мала до велика — чоловік зо сто! 

- Чому ваш мільйонер Лесик досі самотній? 

- Це так вирішив Бог, бо Лесик мав у молодості велике кохання та не менш велике розчарування. Це таємна історія, яку знають далеко не всі... Його мама розповідала, як він зустрів в Америці безпритульну дівчину з України та закохався крепко в неї. Як її звали - не пам’ятає ніхто. Але він привів тут дівчину додому і показав батькам, бо був готовий з нею побратись... Але чому вона покинула Олександра - ми не знаємо. Він все-одно добивався її кохання, навіть у лікарні, де вона була через важку хворобу. Казали, що Лесик купив їй величезний букет троянд і просив там, у больниці, вийти за нього. Але вона йому відмовила і відтоді він сам, бо не зміг зрадити своє перше велике кохання. 

Його старший брат Зиновій має двох дітей — Михася та Уляну. Уляна живе у Лондоні, а Михась під Нью-Йорком... І як вмирав наш Яша там, в Америці, то зібралось багато авторитетних і заслужених людей та сказали: такого совісного та справедливого ревізора по церквах, як пан Балабан, у цілому Нью-Йорку не знайти! Ось такі в нас родичі! 

- А вінницький борщ і самогон хоч пробував? 

- Лесик все наше любить... Але їсть мало, як горобець. Ми його чекали із домашнім хлібом, паляницями і ста грамами, як годиться. Бо як приїхав вже на дзигівську поворотку, то дзвонить із мобільного і каже: ”Я вже є. Вертаю до Писарівки, скоро зроблю тобі великий цьом!” Висилаємо йому назустріч онука Володю до сільради, а він питає його: “Ти є Лідин онук?” А малий каже: “Да!” На це Лесик, що на дух не переносить нічого російського, сердито каже: “Я тобі “подакаю”!” Так само, коли побачив у нас в телевізорі російськомовні канали, каже: “Вимкніть цю отруту в ящику, бо я поб’ю його!” А ще дуже любить жартувати, як його дід Андрій... І як йшов на виборчу дільницю в селі дивитись за виборами, одягнув два шарфи — жовто-блакитний і помаранчевий ще з “Ющенко — Так!” Кажемо йому — зніми “Ющенка”, бо він вже неактуальний. А що чуємо? “Я дівчатам подобаюсь, бо чудовий і різнокольоровий!”

- Це правда, що батько Якова був куркулем до революції? 

- Андрій був крепкий господар, мав із своєю Гріпіною двоповерховий будинок у центрі Писарівки та олійню... Але після революції все у них забрали в колгосп. Нині від їхньої хати нічого не лишилось — все по камінцях розібрали. А на тому місці нині живе дуже бідна родина... За могилою Андрія ми доглядаємо скільки є сил. А як була тут його невістка Міля із внуком, то взяли тієї землі з могили із собою в Америку. Так їх просив дядя Яша, і то була його душевна просьба. 

Ви питаєте за їхні статки... Яків пішов на війну в одних штанях, без крихти хліба в кишені. Як він став там мільйонером - розповідала його жінка ось тут, за цим столом. Казала, що її чоловік мав таку вдачу господарську і до всього йому було діло. Все своїми руками і мозолями тяжко заробив, бо від татових статків Яша мав лише дитячу згадку. Вони обоє з Мілею мали вищу освіту, всього досягли самі... Але як ми тут живемо - вони не можуть зрозуміти. Там само нам не зрозуміти їхніх мільйонів. Адже вони думали, що ми тут бідуємо і спимо на соломі... Тому вперше приїхали до нас із величезною, як це ліжко, валізою. І всі сусіди подумали, що це стільки подарунків та долярів нам рідня з Америки навезла. Та знаєте, що було в тому чемодані? Ви не повірите — прості простирадла, ковбаса та хліб у вакуумних упаковках, мокрі серветки і цукерки... Все везли з собою через океан. А як Міля побачила наші вишиті сорочки, скатерті та простирадла - аж сплеснула руками! Бо так у них застеляють тільки багаті, а не люди в селі... Наші три тонни зерна в коморі вона фотографувала для Америки, як найдорожчий скарб! І казала, щоб ми, як треба, поділились тим зерном із бідними людьми. Дивувались нашим домашнім котлетам, які називали гамбургерами. Гарбузова каша для них екзотика! І запитували скільки буде коштувати стіл з наїдками, що аж ломився. А ще наш чорнозем роздивлялась і вважала, що із робочими руками і таким Божим даром голодним ніколи не будеш... Хіба що “при совєтах”! 

- Що сказав Лесик-мільйонер на прощання?

- Вже як сидів у Борисполі в літаку, дзвонить та обіцяє: “Прилечу знову, як буду мати гроші!” Перед цим співав сумну пісню про Україну... Ось такий у нас мільйонер. А ще наступного разу тут хоче зробити собі нові зуби, бо в Америці це дорого... Нічого такого нам він не привіз, ось бабі Гані тоненьку шоколадку дав! А внуку Олексію, що служить в Ямполі в міліції, на виборах дав торбинку “правдивого” тютюну. А хлопці кажуть, краще б по 100 доларів дав на життя і цигарки. Ось такі вони, багатії з Писарівки. Грішми не розкидаються, бо нелегко їм ті статки дались... І це така в них натура від діда Балабана!

vindaily.info
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции
Автор
(0 оценок)
Актуальность
(0 оценок)
Изложение
(0 оценок)
Я рекомендую
Пока никто не рекомендует

Комментарии

Комментарии предназначены для общения, обсуждения и выяснения интересующих вопросов

Общество
Около тысячи человек сегодня, 19 июня собрались в Виннице на Крестный ход, который был организован УПЦ Московского патриархата. Прихожане требовали остановить "рейдерские захваты храмов" и отдать им церкви, общины которых проголосовали за переход к Православной церкви Украины.Верующие из разных районов Винницкой области начали собираться у Воскресенского храма возле центрального Универмага еще около 10:00. В руках многих - плакаты с требованием вернуть "за...
Происшествия
В селе Соболевка Теплицкого района 18 июня утонул пожилой мужчина. Об этом сообщает ГУ ГСЧС в Винницкой области. 79-летний пенсионер рыбачил на местном водоеме и погиб. Спасатели пока не сообщают обстоятельств, при которых умер человек. Возможно, ему стало плохо со здоровьем. Читайте также: Трагедия на Винниччине: утонули молодая пара и 47-летний мужчинаВ июне в Винницкой результате неосторожного отдыха на водоемах погибли 13 человек, из них - 1 ребенок.
Общество
20minut.ua сравнили цены на продукты на рынках Привокзальном и Урожаи, во вторник 18 июня. Как и неделю назад на рынках продают много клубники. Но, по сравнению с прошлой неделей, цена на нее снова поднялась. Неделю назад на рынке Привокзальном, за килограмм клубники просили около 20 гривен, сейчас продают от 30 до 40 гривен. В этом году на рынках дорога черешня. За килограмм на Привокзальном просят от 60 гривен, на Урожаи цена доходит до 100 гривен. На ры...
Спорт
Гроссмейстер из Винницы Илья Нижник занял первое место на престижном международном открытом шахматном турнире, который проходил в Лас-Вегасе с 11 по 16 июня. Парень уже второй раз побеждает на этих соревнованиях, ранее ему удалось получить первенство в 2015 году. Как сообщается на странице "Украинские шахматы", на шахматном турнире в Лас-Вегасе наш земляк Илья Нижник набрал семь очков из девяти, одержал пять побед, четыре ничьи, в итоге не имея ни одного п...
Общество
В Винницкой области исчезла 39-летняя Людмила Сахненко. 23 февраля жительница с. Крутогорб Гайсинского района ушла из дома и до сих пор не вернулась. Сейчас ее разыскивает полиция.Приметы пропавшей: рост 165 см, на вид 40 лет, светлые волосы.Полиция обращается ко всем неравнодушным гражданам, которые видели женщину знают о ее местонахождении, звонить по номерам: (0432) 59-40-99, 59-41-55 или 102.
Происшествия
16 июня в Крыжопольском районе в результате лобового столкновения «ВАЗ 2109» и «ВАЗ 2199» погиб водитель одной из машин.Авария произошла около 13.30 на автодороге Городковка - Дахталия.65-летний водитель «ВАЗ 2109», житель с. Городковка, выехал на встречную полосу движения, где допустил лобовое столкновение с «ВАЗ 21099». В результате аварии водитель «девятки» погиб на месте происшествия.46-летний водитель «ВАЗ 2199» не пострадал. Травмировались двое его п...
Новости компаний
Современным детям доступны десятки развлечений – любые мультфильмы всегда доступны в интернете, гаджеты всегда под рукой, а игрушками завалены все шкафы. Родители всё чаще задумываются над тем, что подарить, чтобы увлечь и развить творческие способности своего ребенка. Бумажный альбом, карандаши и фломастеры не удивят детей, т.к. рисовать можно при помощи компьютерных программ или в приложении смартфона. На помощь пришла уникальная новинка – технология рис...
Экология
По состоянию на пятницу в колодцах и водопроводе села Збаржевка (Винницкая область), вблизи которого в ДТП в реку Рось попали гербициды, содержание препарата "Тарга супер" превышал норму в 20 раз.Населения обеспечили привозной питьевой водой, сообщает во вторник сайт Винницкой ОГА. «По состоянию на пятницу показатель химикатов в воде в колодцах села Збаржевка и водопроводе превышал норму более чем в 20 раз. Сегодня взято новые пробы воды, и в течение дня б...
Происшествия
На Винниччине съехал с трассы и завалился на бок автобус международного сообщения, в салоне которого как раз находились 25 пассажиров. Автобус следовал из румынской Сучавы в Запорожье. Предварительно, водитель не справился с управлением на мокрой после дождя дороге.Подробнее смотрите в сюжете ТСН:
Новости по теме