Чи буде на Замості зона відпочинку та коли?

У петиції вона пропонує збудувати нову рекреаційну зону на місці закинутого кладовища. За словами Наталії, “цвинтар занедбаний, заріс деревами та хащами, став місцем для собак, наркоманів та алкашів”.

Як заявляють у міськвиконкомі, побудувати там сквер можна, але коли це буде - не знають.

Минув уже рік “з хвостиком”

Наталія Макарова, авторка петиції, розказала, що на Замостя вона з сім’єю переїхала два з половиною роки тому. Але тут є проблема - з дитиною гуляти ніде, а вільна територія для створення скверу - це закинуте кладовище. Наталя побоюється, що у міської влади на старий цвинтар інші плани:

- Просто забудують якимось торговим центром чи житловим масивом, - каже вона. - Але є надія, що цей зелений “клаптик” стане парком для прогулянок і відпочинком від загазованого повітря.

Ще у листопаді 2014 року Наталя зверталася в міськвиконком до головного архітектора міста Олександра Рекути. Той відповів, що територія кладовища “не належить КП «Комбінат комунальних підприємств»”, і “прибирання проводиться по мірі необхідності”. За його словами, зробити з колишнього цвинтаря парк або сквер можна, але коштів у міському бюджеті-2014 на розробку території не передбачено.

- І що б ви хотіли побачити на місті цвинтаря? - спитав журналіст.

- Зелену зону, парк або невеличкий сквер, - відповіла Наталя. - По вулиці Привокзальна дійсно нікуди піти погуляти з дитиною. Навколо тільки будинки та дороги. А дитячі майданчики, які є, - в кошмарному стані. Гарно було б в тому місці збудувати велику дитячу площадку.

Що ми побачили на цвинтарі

Чи справді цвинтар закинутий? Ми пішли на старе кладовище першого лютого. Дорога до нього розкисла, впритул до крайніх могил знаходяться гаражі місцевих жителів. А за гаражами - житлова багатоповерхівка.

Сторічний цвинтар сьогодні. Але хтось залишив віночки

Більша частина кладовища  - це непролазні хащі. Немає стежок, металеві хрести поржавіли, невеликі надгробки зруйновані.

На одну з могил кинули спиляний стовбур. На деяких табличках ще можна щось прочитати. Найбільше людей тут поховано у 50-60 роках минулого століття. 
Є могила дитини, яка прожила не більше року та була похована в 1958 році. Навколо тільки сміття, зрубане гілля та спустошення.

Але місцеві жителі кажуть, що іноді сюди приходять на поминки.

- Тут заховані старообрядці, - каже чоловік, якому на вигляд трохи більше 40 років. - Батюшка та його сини. А кладовище закрили десь у 50-ті роки.

Що міськвиконком відповів

Щоб з’ясувати долю закинутого кладовища, ми звернулися до головного архітектора міста Олександра Рекути. Він підтвердив, що кладовище було закрите ще в радянські часи. І вже тоді були дискусії щодо забудови території цвинтаря, але без результатів. А чи буде щось на кладовищі нині?

- Щодо забудови того місця, то зараз ніяких проектів не розглядається, - каже він. -  Думаю, що це неетично. Там же могили ще залишились, незважаючи на те, що кладовище закинуте. Теоретично, сквер або парк на місці старого цвинтаря можна зробити. Але в цьому році - навряд чи.

Історія цвинтаря старообрядців

За інформацією Вінницького історичного товариства, кладовище було у 1885 році недалеко від Дубовецької слобідки (нині на вулиці Привокзальній - авт.), де компактно проживали представники старообрядницької громади. Поряд і сьогодні діє їх церква Сходження Святого Духу. 1961 року кладовище було закрите. Вже 1986 року міська санепідстанція, згідно з діючими санітарними нормами про 25-річний карантинний термін, дала дозвіл на використання цієї ділянки землі. Міська влада запропонувала бажаючим перенести останки похованих на інші кладовища.

Постскриптум. Щоб зібрати необхідну кількість підписів (350) для розгляду міською владою залишилось п'ять днів.