Вінничанка народила у 58 років

58-річна вінничанка Людмила Гнатюк (прізвище змінено на прохання жінки), вдруге стала мамою. Дівчинка з’явилася на світ в обласній лікарні ім. М.Пирогова наприкінці січня і на місяць раніше терміну.

«Через це вага новонародженої лише 1650, але вона абсолютна здорова, як і породілля, - запевняє лікар- репродуктолог Олег Берестовий, який опікувався вагітною. «Передчасні пологи – це на три місяці раніше, а у нас цілком нормальний результат, зважаючи на вік пацієнтки і екстракорпоральне запліднення, для якого іноді характерні певні особливості вагітності».

«Ми побули тиждень у пологовому – і додому. Полінка нормально почувається, набирає вагу, нам пропонували лягти в дитячу обласну лікарню, але ж це ризики, той самий грип. У нас все добре», - каже Людмила.

Жінка розповідає, що старшій доньці Анастасії нині трохи менше 4 років. Вона також народжена у результаті штучного запліднення. «Моя перша вагітність взагалі минала дуже легко, жодних змін самопочуття – тільки живіт ріс, хоча, звісно, народжувала я обидва рази за допомогою кесаревого розтину. Проте і в перший раз, і зараз – годую дитину грудьми, тобто у нас все як в інших». Людмила ділиться, що за 23 роки подружнього життя пройшли через безгрошів’я, гуртожитки, потім прийшов достаток, але дітей не було. «Я працювала акушеркою, постійно бачила новонароджених,  а в самої були лише позаматкові вагітності», - з розпачем пригадує жінка.

«Ми якось сидимо з чоловіком на подвір’ї вже власного великого будинку, все у нас добре: працюємо, мандруємо, кохаємо одне одного, але ж неповна родина. І чоловік запропонував взяти малечу із дитбудинку». Людмила каже, що подумки частково пристала на пропозицію, але коханий на 12 років  молодший, ніколи раніше не був одружений і дітей не мав, тому заради нього жінка зважилася на «еко»: «Старшою я завагітніла з другої спроби – перша була невдала. Зараз я дуже щаслива, в душі мені так хотілося, щоб у нас була саме рідна дитина».  На скептичні зауваження щодо віку, Людмила реагує нормально: «Зрозуміло, що я замислююсь над цим питанням і  хочу якомога більше часу бути поряд із дітьми. Але знаєте, все моє життя нині для них, я впевнена, що зможу забезпечити таку підтримку, матеріальну в тому числі, яку не всі батьки зможуть дати дітям. Думаю, як би не розпорядилася доля – вони будуть щасливі і забезпечені».