За скільки вінницьку землю продають на “чорному ринку”?

На території Вінниччини розпайовано 1,2 млн. га сільгоспугідь. Право на земельну частку отримали 507 тис.чоловік, з яких лише 5% обробляють свої наділи, 84% передали в оренду, а 9% не визначились що з нею робити та 1% невитребуваних паїв. Чи готові вінничани продати землю, якщо в Україні буде сформовано її ринок? Про це в інтерв’ю начальника управління землеустрою охорони земель головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області Олександра Королюка.

- Цього року вкотре продовжено мораторій на продаж землі. В чому неузгодження?

- На сьогодні дуже багато дискусій щодо запровадження ринку земель сільгосппризначення і в більшості випадків через непоінформованість. Зараз в Україні тимчасово встановлений мораторій до 2017 року, тобто діє заборона на відчуження земельних ділянок сільгосппризначення шляхом їх продажу, і це обмежує конституційні права їх власників. Продовження мораторію призводить до накопичення різних проблем, насамперед до процвітання “чорного ринку” землі, який працює. Від цього втрачають як громадяни, так і держава. Якщо буде прийнятий закон, то вже у перший рік буде залучено в обіг 10% розпайованих земель, а це 2,8 млн. га а по Україні та більше 120 тис. га по області і буде припинено спекуляцію землями сільгоспризначення. Щоб зняти мораторій треба прийняти Закон про обіг земель сільгосппризначення, де прописати чіткі правила руху цих земельних ділянок: хто має першочергове право купувати, якою площею, чи дозволяється міняти цільове призначення. Я бачив і вивчав 4 чи 5 таких законопроектів і в кожного були свої нюанси. Яким цей закон буде зараз-сказати важко.

- В Україні найкраща земля в Європі, а у Вінницькій області найродючіша в Україні. Чи визначена її ціна?

- Відомі чорноземи й у Полтаві. Ми не цінуємо те, що маємо. Якщо побувати у країнах, де одне каміння, яке виносять, щоб звільнити 40 соток землі, на яких вирощують усе, то там дивуються, що ми так бідно живемо на такій родючій землі.У нас вона недооцінена: середня грошова оцінка трохи більше — 33тисяч гривень за гектар. Тоді як у Франції та Голландії один гектар сільгоспугідь коштує від 10 до 30 тис. євро. У молодих країнах ЄС - Польщі, Угорщині ціна одного гектра становить більше 3 тис. євро. За оцінками провідних експертів у перший рік після зняття мораторію, який діє до 2017 року, ціна одного гектара земель у нас буде коливатися від 13000 до 27000 гривень.

- Ті, хто здає землю в оренду найпершими продадуть наділи?

- Паї отримали, в основному пенсіонери, які самі не обробляють поля, а здають в оренду. Хто першим продасть? 50 на50! Одні думають, що може ціна колись виросте, бо у 2010 році гектар оцінювався у 5-7 тис.грн., а тепер здорожчав. Інші припускають, якщо розблокують продаж, то землю у них відберуть силою, а гроші треба зараз на лікування, бо це питання його життя і, дійсно, готовий до продажу паю, бо з собою не забере. Інші-принципово проти, вважаючи, що в українців останнє заберуть.

- Але ж в Європі відомі випадки, коли у державній власності залишилося 3% земель. Щоб Україна не залишилася без землі чи не йдеться про створення Селянського банку?

- Резервних і земель запасу у нас залишилося зовсім мало. З них отримали наділи майже 5 тисяч учасників АТО. Багато є пасовищ, які поспішають оформити сільради. Щодо банку, то він кілька років тому навіть був створений і називався Державний земельний банк. Планувалося, що у нього перейдуть всі землі державної власності за принципом Франції, де повністю розпоряджаються землями і всі кошти надходять в державу. Банк ліквідували в 2014 році у зв’язку з продовженням мораторію. Тоді вирішили не запускати ринок земель. Думаю, що треба було б вже обмежити надання землі у власність, або хоча б зменшити розмір земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, запровадити виключно аукціони в оренду бо не залишиться державних земель взагалі.

- Буваючи у відрядженнях чую від людей, що інвестори переоформляють договори на земельні частки(паї) на 20 років наперед, обіцяючи 8-10% орендної плати. Це -купівля землі?

- На сьогодні за землі державної власності сплачують до 8 відсотків від нормативної оцінки. На земельні паї в більшості договори укладають на 8-10 років (таких 50 відсотків по області) під 3-4 % від нормативної оцінки, але є і такі випадки в окремих господарствах, де орендарі бояться, що хтось інший прийде і укладе з людьми договори, пообіцявши більше. Це заохочення, щоб можна було впевнено започаткувати або продовжити виробництво. Тим більше, що оформлення і переукладання досить складна і затратна процедура. Але тут право людей: переукладати договора чи ні. Згідно діючого законодавства до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку, переходять права та обов’язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо наділу. Тому при продажу договір оренди не припиняється і вряд чи її купить хтось інший, крім безпосереднього орендаря, бо не зможе самостійно господарювати поки земельна ділянка буде обтяжена орендою. Передбачається, що із запровадженням ринку земель можуть перейти у державну власність земельні ділянки, власники яких померли, а спадкоємців немає. Відумерла спадщина по Україні може складати -1,8 млн. гектарів. На сьогодні, згідно Цивільного кодексу, оформленням відумерлої спадщини через суд мають займатися органи місцевого самоврядування. Згідно статистичних даних на території області є майже 4 тисячі земельних ділянок (паїв), які можна через суд визнати відумерлою спадщиною та зарахувати до земель комунальної власності з подальшим наданням їх, наприклад, учасникам антитерористичної операції. А це понад 10 тисяч гектарів земель придатних для сільськогосподарського використання і які є в наявності майже в кожній сільській раді.

- У світі продовольча криза. Багато хто вважає, що Україна цікава для Європи тільки своїм ресурсом: родючою землею, водою?

- Людей лякають іноземцями. Але навіть на сьогоднішній день важко сказати в кого наші землі. Юридична особа ніби й українська, а хто там за нею стоїть, які там вони собі договора понаукладали, ким створені структури - цього вже ніхто не знає. Не виключене скуповування значних площ сільгосппризначення фінансово-промисловими групами, що призведе до “обезземелення” селян та утворення “латифундій” латиноамериканського типу з найманими працівниками. Можлива й “спекуляція” земельними ділянками, щоб перепродати за більш високою ціною чи концентрація значних площ у власності комерційних банків під час переходу заставної землі у власність заставоутримувача. Краще регулювати цивілізований ринок земель, ніж він буде завуальований і на цьому зароблятимуть “ділки” та втрачатиме держава і громадяни - власники земельних паїв. Кожен з нас розуміє безповоротність запровадження ринку земель. У світі стрімко дорожчають основні види сировини, необхідної для життєдіяльності населення. Стратегічними стають чиста вода і енергетичні ресурси, необхідні для виробництва продуктів харчування. За оцінками Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, щоб забезпечити потреби населення планети, яке до 2050 року зросте до 9,2 мільярдів (із нинішніх 6,9 млрд), виробництво продуктів харчування має збільшитися на 70%. Раджу бути не байдужим до долі своєї землі, щоб не допустити помилок, за які буде соромно перед нащадками. ”Можливість продати” та “повинні продати” землю - це зовсім різні речі і у вінничан та українців є вибір.