Дівчата-копи стали окрасою Вінниці і мріють про романтичні подорожі

Нова жіноча професія вже у руках тендітних вінничанок із 22-го лютого, коли на вулиці обласного центру вийшли 33 дівчини у формі патрульних із пістолетами «Форт», відеокамерами і за кермом поліцейських «Тойот». І вже перші «зіркові» штрафи, які виписали красуні в чорній формі крутих копів, стали ТОП-новинами для всієї Вінниччини.

– Чому ти вибрала роботу патрульного? Це нині модна професія чи настала пора дівчат із пістолетами? — запитали ми у однієї із 33-х дівчат-поліцейських Вікторії Гудими.

– Піти в патрульні мені порадила бабуся Лідія Володимирівна, бо це була її мрія! А здійснила мрію я. Хоча працювала бухгалтером у приватній фірмі, мала пристойну зарплату і моя кар’єра йшла вгору. Я вже пройшла конкурс до податкової на посаду інспектора з ПДВ, але тут оголосили відбір до поліції... І я вирішила ризикнути! Тим більше, що мене підтримували чоловік, син та вся родина.

– Хто вітав з присягою?

– Звісно, бабуся, чоловік та свекор... Малий 4-річний Лев був тоді у садочку, але нині вже вся група знає про його маму-поліцейського.

– А як вперше стрілялось? Влучно?

– Коли взяла до рук «Форт», він мені здався незручним, не таким, як це показують у кіно. Але ми швидко подружились, я вдало відстрілялась, навчилась збирати-розбирати пістолет і тепер із ним почуваюсь дуже впевнено. Мені важко було сидіти на одному місці, весь час я перебувала в пошуку себе й у вихідні як гід возила групи туристів від клубу мандрів «Бідняжка».

– Як вінничани реагують на дівчину в формі та з пістолетом?

– Спершу було здивування! Особливо у моєму дитячому садочку в Луці-Мелешківській, куди тепер я воджу свого малого. Звісно, всі рідні мною гордяться, а водії та порушники закону, перш за все, поважають... Тим більше, що зі мною ще двоє колег по патрулю — Олексій та Сергій, за ними почуваюсь як за кам’яною стіною. Бо ми довіряємо свою безпеку і прикриваємо один одного у відповідальні моменти.

– Це правда, що вашого начальника — кримського татарина Редвана Усеінова — вже звуть «Редбул» за унікальну здатність працювати 24 години на добу?

– Я вперше про це чую, бо ми називаємо один одного по іменах і прізвищах... Але такі круті «імена», мабуть, ще попереду...

– А як мама-поліцейська встигає на кухні та з вихованням маленької дитини?

– Графік особистого та сімейного життя довелось повністю змінити... Бо ми йдемо на 12 годин у зміну — денну чи нічну, а тому мене часто виручає чоловік. Я дуже йому вдячна, що він розуміє мене і підтримує. Так само ми проходили спеціальний курс-антистрес, щоб не приносити додому негатив із роботи. Після важкого патрулювання треба вміти розслабитись, відключитись від службових проблем і бути завжди у формі – гарною, молодою і привітною. Але на роботі ти маєш бути готовою на всі 100%. Та головний плюс від служби у патрульній поліції я вже знаю — це вдячність наших вінничан за спокій і порядок. Знаєте, коли ми приїхали на нічний виклик і зупинили чоловіків, що проникли в чужу квартиру, де були жінка з трьома малими дітьми, треба було бачити очі цих діток... Вони вперше побачили нас вживу, а не по телевізору. А ще за відсутності їхнього тата і дідуся саме нам вдалось вгамувати хуліганів. Так само одного разу нам довелось везти додому жінку, яка не розрахувала своїх сил на корпоративі та не могла самостійно дістатись свого дому... Погодьтесь, раніше на такий «сервіс» з боку міліції городяни навряд чи могли розраховувати. Адже наше завдання не зібрати 100% штрафів, а, перш за все, попередити порушення закону. Тому водіям, що неправильно паркують свої авто, часто робимо усні зауваження і відпускаємо...

– У жінки в погонах є мрія?

– Так, мені сниться Венеція і прогулянка каналами у гондолі... Дочекаюсь першої відпустки і натякну чоловікові про цю мандрівку!