Православним віддають гектар землі у центрі Вінниці

Вінницька міська рада затвердила визначення меж та площу земельної ділянки розміром 0,9263 га по вулиці Соборній, 23, яка є державною власністю і має бути передана у безоплатне користування Спасо-Преображенському кафедральному собору Вінницької єпархії Української православної церкви (Московського Патріархату).

Про це йдеться у додатку №4 рішення міськради під номером 31, який був прийнятий 10 лютого.

Відповідно до рішення міськрада надала Спасо-Преображенському кафедральному собору погодження на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої по вулиці Соборній, 23. На цій ділянці площею 0,9263 га розташовано об’єкт нерухомості заявника - Спасо-Преображенський кафедральний собор. З цієї площі 0,8923 га відноситься до земель, на яких розташована пам’ятка  культурної спадщини національного значення «Домініканський монастир», ще 0,034 га відносяться до земель громадського значення в межах «червоних ліній».

Вінницька міськрада також доручила релігійній громаді Собору утримання в належному технічному та санітарному стані тротуару та частини дороги площею 0,1845 га, що прилягають до земельної ділянки.

Довідка

Свято-Преображенський кафедральний собор є національною пам'яткою архітектури і головним храмом Вінницької єпархії Української Православної Церкви. Будівля розташована в історичному центрі міста, серед комплексу середньовічних фортифікаційних споруд Мури, які складалися з монастирів єзуїтів, домініканців і капуцинів.

Першу культову споруду на місці Собору збудували католики. У 1758 році брацлавський земський суддя Грохольський звелів побудувати для них кам'яний костьол. Але в 1831-1833 роках монастир скасували — Російська імперія, що зайняла Вінницю, вимагала затвердження православ'я на своїх нових територіях замість католицизму.

Приміщення пустувало, поки чиновники не пригадали про стару соборну церкву, що стояла поряд. За рішенням Київського, Подільського і Волинського генерал-губернатора від 19 листопада 1832 року скасований домініканський монастир був переданий у ведення православного духівництва.

Собор в різні часи відвідували поважні особи. Були серед них і члени царського дому. Першим з них собор в 1847 році відвідав Микола І з синами Олександром і Миколою. Через рік Микола І власноручно підписав проект реконструкції Преображенського собору, яку через нестачу коштів почали лише в 1860 році. В Преображенському соборі приймав Таїнства хрещення і браку Михайло Коцюбинський.

У вісімдесятих роках у храмі з участю фахівців з НДР була облаштована зала органної та камерної музики. У Вінниці влаштовувалися концерти, зокрема незадовго до смерті приїжджав із виступом Святослав Ріхтер.

У 1990 році приміщення Собору рішенням обласної та міської влади передали православній церкві - за умови почекати, поки міська влада найде нове приміщення для органу. Деякий час тривало протистояння між представниками управління культури та віруючими, але вірні церкви під проводом тодішнього вінницького митрополита Агафангела не стали чекати - демонтували орган і викинули його на бруківку. Зараз орган перебуває навпроти в католицькому костьолі (за радянських часів — лекторій). Під час подальшої реконструкції над собором були зведені позолочені куполи, до того відсутні.