Як свати прокрутили у колгоспі на Вінниччині мільйонну аферу, обдуривши сотні пайовиків

Мешканці села Дружне Калинівського району звертаються за захистом, відновленням та поверненням їм у приватну власність викрадених посадовими особами майнових паїв. Люди пишуть, що протягом багатьох років корумповані правоохоронні органи районного, обласного та республіканського підпоррядкування на їх численні звернення та заяви не реагують, направляючи формальні відписки.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Ми знаємо, що право приватної власності є непорушним. Стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Чому ж ми оббиваємо пороги, шукаючи захисту, а нас ніхто не чує?!

У 2001 році проведено розпаювання майна колективного сільськогосподарського підприємства “Мир” с.Дружне Калинівського району, Вінницької області. Загальні вартість майна пайового фонду-будівель, споруд, сільгосптехніки, поголів’я великої рогатої худоби і свиней на час розпаювання становила 2028617 гривень. І кожному з нас - 420 співзасновникам, як бувшим працівникам КСП “Мир” у встановленому законом порядку були надані свідоцтва (сертифікати) на право власності на майновий пай.

Правонаступником КСП, у процесі реформування, став сільгоспвиробничий кооператив (СВК) “Мир”. Загальними зборами пайовиків обрали керівника, який згодом, на наш погляд, навмисно довів підприємство до банкрутства, в якому був дуже зацікавлений його сват з сусідньої Нової Греблі. А перед цим свати за попередньою домовленістю продумали і прокрутили “геніальну” аферу. З ініціативи керівника “Миру”, його родича, спеціалістів з району та за сприянням керівника села відбулися у сільському Будинку культури загальні збори співвласників майна пайового фонду реорганізованого КСП. На яких були присутні 226 пайовиків, а головувало керівництво села.

На зборах одночасно був уточнений пайовий фонд бувшого КСП “Мир”, який склав 2028617. При цьому чомусь бухгалтерія новоствореного господарства навмисне занизила вартість продуктивної та робочої худоби до 54230 грн. За даними бухгалтерського обліку на день проведення зборів у господарстві рахувалось 410 голів молодняка ВРХ вартістю 121005 грн та 751 свинопоголів’я на суму понад 217 734 грн. А разом-півмільйона гривень! Однак, все стадо пішло під ніж, бо свати заручились, як ми переконані, фіктивними ветеринарними документами про хворобу і пообіцяли громаді закупити здорових тварин. Однак жодної обіцянки керівник господарства не виконав, чим обдурив співвласників майка КСП ”Мир”. А в липні 2010 року постановою Господарського суду Вінницької області СВК “Мир” визнано банкрутом, а його майно, в тому числі розпайована сільськогосподарська техніка, передане на біржову реалізацію. Й почалося скуповування за безцінь майна у пайовиків. Були такі мешканці, що не погоджувались за копійки продавати свої майнові паї, то керівник сусіднього села-потенційний покупець пішов на хитрість, під приводом звірки для виплати дивідендів у 2011 у багатьох людей було зібрано свідоцтва й складено фіктивні договори купівлі-продажу майнових паїв на користь того ж таки покупці. Так як свідоцтва мешканцям не були повернуті, то пайовики не змогли взяти участі у процедурі банкрутства СВК “Мир”.

До сліз боляче, з наявної у нас інформації та деяких документів, під час проведення процедури банкрутства арбітражним керуючим було продано 28% майна від загального пайового фонду колишнього КСП “Мир”, а 72% нашого майна став власником горе-покупець з сусіднього села.

Виникає запитання: а де ж наше майно, на яке ми маємо право, згідно наявних у нас документів?

Злочинні дії керівника сусіднього села та його посібників сприяли стати цьому чоловіку “сільським олігархом”- володіти 3600 га землі у Калинівському районі та майном “реформованих” КСП та СВК, залишивши сотні пайовиків обдуреними.

Протягом багатьох років ми неодноразово звертались з заявами в міліцію, прокуратуру та їх вищі інстанції, але там наші заяви ігнорують, залишаючи без перевірки та розгляду, покриваючи злочинців. Бо у них є гроші та корумповані зв’язки. Ми вважаємо, що проти нас діяло злочинне угрупування і за попередньою змовою заволоділи належними нам майновими паями, протиправно позбавили нас права власності на розпайоване майно, причинили нам збитки та вчинили стосовно нас кримінальні злочини. Просимо повернути нам вкрадене у нас та наших батьків чесно зароблене майно.

З повагою пайовики (підписи в редакції).

Коментар голови Дружненської сільської ради Наталії Малогулко:

- Все це відголоски виборів сільського голови, які у нашому селі проходили дуже бурхливо.Ці люди, що писали листа теж продали свої сертифікати, але хотіли хапнути землі. Перед виборами прийом громадян у селі проводив прокурор, при якому задали запитання: чому я сільський голова не втрутилася? Але я не мала права втручатися, бо офіційно майно господарства не було передано на баланс сільської ради. До того ж була дооцінка майна на більшу суму й ми переписали сертифікати на нову вартість - приблизно на 30% кожному пайовику. До сільської ради була довжелезна черга, всі хапали гроші. Особисто теж мала майновий пай своєї мами і довго його не продавала, то просила керівника господарства, щоб купив у мене цей сертифікат. Хоч людям я особисто казала: продасте папір-значить віддали майновий пай. Окрім цього СВК мало борг перед сільрадою на 50 тис.грн і погасило його протягом двох років. Невдоволення наших мешканців від того, що спрацьовує суто людський фактор. Я ніяких підписів у протоколах зборів не підробляла. Мої батьки -колгоспники, я в селі виросла, знаю сільську важку роботу і знаю як важко трудяться в селі люди і ні на який обман не йшла і не піду. Я вже третій термін головою сільради. Цього разу подавала свою кандидатуру останньою і тільки тому балотувалася, що не було кому довірити громаду. З цього питання ми вже неодноразово говорили з людьми. Було й таке, що пишуть звернення в різні інстанції, а підкладають копію майнового сертифікату старого зразка, бо нові з завищеною сумою продали. Я 20 разів поверталася до цього питання. А зараз ніколи, бо тягнемо у село водогін, вартістю 2 мільйони гривень. Керівник господарства з с. Нова Гребля Віктор Литвинчук передав на баланс сільради свердловину. У такий спосіб маємо можливість протягти трубу протяжністю 13 км. Для нас це життєвоважливий об’єкт, бо вода у криницях пропадає. Цього року ситуація буде не кращою, бо синоптики обіцяють спекотне літо. Ми вже виготовили проектно-кошторисну документацію, взяли з свердловини пробу води, за аналізи якої я заплатила свої особисті 700 грн.