Котяче життя на полотнах вінницької художниці (ФОТО)

У  Всесвітній день котів, 1 березня, вінницька художниця Валерія Савицька присвятила своїм пухнастим улюбленцям виставку.

Полотна майстрині виставлені у авторській АРТ-галереї “АкВалерія”. На картинах – котяче життя, бо в чотирилапих теж є свої свята і будні.

Про котячу “Музу”, що надихає на створення цих яскравих робіт, розповідає  автор Валерія Савицька.

- Моє захоплення котячими – родом із дитинства: маленькою “збирала” котиків у житловому кварталі, де мешкала, і волокла додому. У родині постійно жили котики, але кількість їх батьки “регулювали”. Чергового претендента на поселення підгодовували і лагідно просили знайти котику іншого господаря”, – пригадує Валерія.

“Всиновити”  котиків Валерія просила друзів та знайомих. А згодом їй самій  подарували двох сіамських котів. Нині  у художниці живе кіт на ім”я Борис.  За словами майстрині,  він і  став Музою для першого малюнку, з якого розпочалась серія робіт.

- Коли у моєму житті з”явився Борис (черговий подарунок друзів – Авт.), він став моїм натхненням. Маленький, рухливий, непосидючий – я днями бігала за ним із фотоапаратом і “закарбовувала” його у  різних позах. Ці образи потім ставали моїми героями на полотні, – каже Валерія.

Пройшло півроку, і в колекції робіт художниці  з»явилися коти-куховари, ледачий кіт-рибалка, романтичні котячі пари, кіт-бухгалтер, кіт-пірат, кіт-театрал, кіт-інтелігент у костюмі, краватці та із люлькою та інші. Кожному котячомуго образу притаманний власний  характер і, звичайно, авторський “відбиток” – примружені очі обрамляють пухнасті світлі вії, а на голові – райдужні “плямки”.

- Кожен кіт – унікальний. Виходиш на вулицю – бачиш закохану пару, яка тримається за руки – імпліментуєш у котиків. Біля річки задрімав рибалка – чим не котик ? Ідея втілюється у замальовку олівцем, а далі – полотно розквітає кольоровими барвами, – поділилась Валерія історією народження “райдужних Мурчиків”.

Авторка “охрестила” свій стиль – іллюстрованою анімалістикою. Вінницькими котиками вже зацікавився Львів, і 22-річна майстриня планує навесні провести у місті Левів “котячий вернісаж”.

Для виставки її коллекція має поповнитись додатковими роботами. Але Валерії інколи бракує часу, бо заважає власна прискіпливість. Художниця прагне досконалості і, щодня споглядаючи роботи, буває, домальовує вже “готовим” котикам затійливі авторські “примочки”. У цих “прекрасних поривах” її стримує більш практична подруга – Тетяна Кошелевська, яка стимулює порадами, “підганяє” у часових рамках та допомагає проводити майстер-класи у галереї.