Вінницький мер хоче, щоб віце-прем’єр Р.Богатирьова втрутилась в хід медичної реформи (ФОТО)

Вінницький міський голова Володимир Гройсман у п’ятницю, 4 травня, став свідком черги в коридорах Центру первинної медико-санітарної допомоги №7, що по вулиці Київській. Бабусям, які кілька годин чекали на прийом, пояснили, що їх лікар на курсах, а іншого… немає. В другому кінці коридору з маленькими дітками сиділи молоді матері.

І ті, й інші скористалися нагодою, щоб заявити меру в очі, що вони думають про реформування вінницької медицини. За словами Володимира Гройсмана, погляди пацієнтів не надто різняться від його особистої позиції.

- Це – наслідок реформування, – сказав мер про черги та дефіцит лікарів. – Спочатку взагалі було передбачено, що в ЦПМСД будуть працювати тільки сімейні лікарі без вузьких спеціалістів, більше того, травматологи не були включені в табель ЦПМСД. Ми на свій страх пішли на те, що прийняли рішення про наявність в центрах кількох вузьких спеціалістів, в тому числі й травматологів, і вони сьогодні працюють. Я вже не один раз висловлював свою точку зору щодо реформування міської медицини. До речі, два тижні тому проходила нарада на цю тему у віце-прем’єра Раїси Богатирьової… В мене, поки що, є очікування, що буде змінено підхід до міської медицини. Мені сподобалась позиція Р.Богатирьової. Вона професійно, дуже виважено підійшла до оцінки прийнятих рішень, майбутніх рішень і самої системи. Є сподівання, що нас чують.

Свою позицію мер Володимир Гройсман та його колеги з інших «пілотних» міст намагаються донести до урядовців ще з літа минулого року.

- Ми ставимо питання, щоб ЦПМСД залишались на рівні міста, щоб міські лікарні залишалися в управлінні міста. Більше того, потрібно буде робити чітку структуризацію цих закладів під потреби людей, максимальну концентрацію профільності, концентрувати все найкраще: обладнання, лікарів. Будемо «підтягувати» матеріально-технічну базу, якщо лікарні залишаться в єдиній системі охорони здоров’я міста. Поки що у нас є розуміння з губернатором і ми не передали лікарні в цьому році, як повинні були зробити, а область передала нам субвенції на функціонування цих лікарень.

Тим не менш, центрам первинної медико-санітарної допомоги цього року дещо пощастило. За словами Володимира Гройсмана, держава на їх потреби тільки для Вінниці виділила 10 мільйонів гривень. Однак, порядку використання цих коштів досі немає. Тим часом міські посадовці вже визначили перелік нехай і недорогого, але нового діагностичного обладнання, яке хотіли б закупити для первинної медицини.

Тим часом міська влада намагається розв’язати хоча б організаційні проблеми, що власне і викликають нарікання вінничан на черги та відсутність лікарів. Директор департаменту охорони здоров’я міської ради Людмила Грабович каже, що за 4 місяці функціонування ЦПМСД кількість скарг, що надходять на їх роботу почала поступово зменшуватись.

- Дещо вгамовується негатив, пов’язаний із спільним прийомом дорослих і дітей. Ми намагаємось розділяти потоки. Наприклад, кабінети щеплень, педіатричні, які ще залишились, стараємось навіть в загальному коридорі відокремити. Десь це вдається. Так, в ЦПМСД №2 дитяча лабораторія, яка працювала на Скалецького, так і залишилась дитячою, дорослі йдуть в лабораторію, яка працює в ЦПМСД на Першотравневій. А щодо дефіциту кадрів, то на курсах по загальній практиці сімейної медицини зараз перебуває 70 лікарів – терапевтів і педіатрів. Якщо у нас є 244 дільниці, зрозуміло що встигнути усіх прийняти вони не можуть. Мабуть, цей рік ще не будуть встигати і наступний… Коли березень – квітень була пора вірусних інфекцій, хворіли діти, на дільничного сімейного лікаря або педіатра припадало по 28-39 викликів щодоби. Це – крім прийомів, під час яких може бути до 30 відвідувачів.

- А як вирішується проблема із закриттям здоровпунктів у вузах?

- Питання поки що вивчається і обговорюється. Мер не проти, щоб в 4-х вузах Вінниці були терапевти. Якщо дійдемо згоди з представниками вузів, думаю, зможемо дати по одному терапевту в ВНТУ, ВДПУ, ВНМУ і ВНАУ, а вже середніх медпрацівників кожен вуз повинен тримати за власні кошти, – зазначила Людмила Грабович.

Стан невизначеності, у якому нині «підвішена» міська медицина, безумовно, впливає і на фінансування її інфраструктури. Тим не менш, деякі проекти у Вінниці нехай і поступово, але успішно реалізуються. Як наприклад – лікарня швидкої медичної допомоги.

У грудні минулого року нейрохірургічне відділення тут було доповнене 20 ліжками для інсультних хворих, які раніше лікувалися у МКЛ №1. Зокрема, для такої категорії пацієнтів створено 2 палати інтенсивної терапії на 6 ліжок з відповідним обладнанням. На сьогодні проведено більше 10 успішних оперативних втручань інсультним хворим в сучасному операційному блоці.