Вінницький п’ятикласник Сашко Боднар відстоюватиме «логічну» честь України у Франції (ФОТО)

Мабуть, непросто віднайти людину, чиї захоплення важко перерахувати одним реченням. Тим паче, приємно дивують такі діти. Один з них – Сашко Боднар – цьогоріч закінчив 5-й клас вінницької фізико-математичної гімназії №17.

Хлопець майстерно опанував живопис, займається декоративно-прикладним мистецтвом, виготовляє чудові ляльки-мотанки, творить прекрасні вироби з бісеру. А ще він – альпініст, багатоборець, член шкільної збірної команди рятівників, професійно займається АЙКІДО. Не так давно Сашко, окрім усього іншого навчався вокалу і танців.

Втім, зізнається, чи не найбільше задоволення йому приносить програмування. Днями Сашко став срібним призером українського відбору Міжнародного чемпіонату з рішення логічних математичних задач, виборовши таким чином путівку на суперфінал першості, що у серпні відбудеться у Франції. Загалом Україну там представлятимуть 10 школярів.

- Я перемагав у багатьох українських конкурсах, але за кордон їду вперше, – розповідає Сашко, – готуюся по 2-3 години на день.

- А коли ж відпочивати?

- Після змагань хочу поїхати на море.

- Як тобі вдалося показати такий високий результат на українському відборі?

- Конкурс проходив у травні, було приблизно 300 учасників, тому перемогти було нелегко. Розв’язував 9 дуже важких задач, одну не зумів подужати, тому зайняв друге місце. Але з рештою справився за годину, замість відведених півтори.

- Математику і мистецтво, мабуть, важко поєднувати? Що тобі більше до душі?

- Вони в мене якось на одному рівні тримаються…

Такі захоплення, які, здавалося б, не мають між собою нічого спільного, не дивина, – каже заступник директора гімназії з інформаційних технологій, заслужений вчитель України Юрій Пасіхов. Як приклад, демонструє… власну «копію» – ляльку, виготовлену одним з вихованців, переможцем олімпіади з фізики.

- Він подарував мені цю ляльку на останній дзвоник. Коли я запитав, де він її взяв, хлопець, трохи ніяковіючи сказав: зробив. Це я до того, що не буває фізиків, не буває математиків, філологів чи лялькарів. Буває просто людина талановита, а буває людина не дуже талановита, – сказав Юрія Пасіхов.

А от Сашко Боднар каже, що, попри усю різносторонність своїх талантів, все ж, мріє стати програмістом: така у них родинна традиція. Цією наукою займається і бабуся Сашка Валентина Петренко:

- Я зараз на пенсії, тому займаюся дитиною, і він мене дуже радує. Саша уже серйозно заявляє, що хоче бути програмістом, але по собі знаю, що тут потрібна підтримка, потрібні глибокі, фундаментальні знання математики. В рамках шкільної програми цього, на жаль, не дають. Тому ми займаємось додатково. Дуже багато Сашкові дав відомий вчитель Ігор Кривошея. Він займався з ним нестандартними логічними задачами, Сашко отримував від цього велике задоволення. Ігор Михайлович навчив його не просто розв’язувати ці задачі, а любити їх. Ми дуже вдячні цьому вчителю.

А ще родина Сашка дякує Олександру Домбровському. Без його підтримки участі у французькій першості школяр міг би й не взяти – дорога обходиться надто дорого, та й організаційний внесок потрібен чималий.

- У більшості випадків ті структури, які займаються організацією таких змагань, мають далеку і абсолютно зрозумілу стратегічну мету – отримати доступ до нашого багатства – інтелекту, вони шукають собі кадри, – говорить Юрій Пасіхов. – Тим не менш, за свої гроші вони конкурсу не проводять. На відміну, наприклад, від комплексної олімпіади «Турнір чемпіонів», яка вже 19 років проходить на базі нашої гімназії за підтримки Олександра Домбровського. Завдяки його позиції і допомозі, єдиною турботою учасників є проїзд до Вінниці. Прийом, житло, харчування, участь і призовий фонд (близько 50 тисяч гривень) – усім цим займаються організатори.

- Такі речі Олександр Георгійович без вагань підтримує, тому що талановиті діти і майбутнє нашої держави – для нього пріоритет. Ми, звичайно, бажаємо Сашкові перемоги, гідно представити Україну, але друге місце в країні і можливість поїхати на суперфінал до Франції – це вже перемога, – сказали, вручаючи юному математику 1000 євро на поїздку, представники Олександра Домбровського Світлана Вишневська та Олександр Козяр.

Сашко ж передав для мецената свій подарунок – ляльку-мотанку і побажав, аби вона стала оберегом для Олександра Домбровського і допомагала йому у всіх добрих справах.