Скіфське городище на Вінниччині перетворили на арт-об’єкт під відкритим небом

Скіфські вали – загадкова археологічна пам’ятка VII століття до н.е. Вали мали оборонне значення. А там, внизу, розташувалось поселення наших пращурів – скіфів.

Століття потому місцина вабила загарбників земель, і шукачів золота. Нині, в XXI столітті скіфські вали ваблять художників. З лопатами, відрами, льодорубами. Аби творчо переосмислити історичну пам’ятку, доведеться попітніти. Хоча й натура - самодостатнє полотно.

«Тут в деяких місцях просто можна поставити деякий акцент – невеличкий. І виникає інший контекст, інше бачення, і це дуже цікаво для художників», - розповідає художник, організатор фестивалю лендарт на Скіфських валах Олександр Нікітюк.

Це влітку трактором орють. Взимку він вишиває скіфські орнаменти. В радіусі 5 кілометрів, через річки і озера митці розходяться, аби створювати власні міфи. За годину на пагорбі з’являється риба, як символ життя, а дерева з гілками повисають у повітрі.

Із замерзлого озера художник зі Львова Сергій Якунін робить «Зондаж» - натурне дослідження старовини шляхом звільнення поверхні від пізніших нашарувань.

«У світі мистецтва, у житті є ритм. І ці ритми коли уловлюєш, отримуєш саме, що сталося», - каже художник.

За півгодини сходить сонце, інсталяція заграє відблисками. З льодом працюють і двоє поляків. Замерзла в повітряних кульках вода схожа на сльози. Їхній лендарт має назву «Земля плаче».

«Ми використовуємо землю надмірно, використовуємо, скільки можна. Ми в місті того не бачимо, але саме на природі, за містом, усвідомлюєш, наскільки люди не вміють ощадливо ставитися до природних ресурсів», - каже Томас Сєнкевич.

Художники не втомлюються, але при  мінус 5-ти творити по 8 годин – холодно. Тож над вогнищем сушать мокре взуття. Аби змогти вистояти до ночі, коли Володимир Бахтов створить вогняне геліографіті.

«З допомогою вогню можна малювати не в двомірному просторі, як зазвичай малюються художники на полотні, а у тривимірному просторі навколо себе», - пояснює Бахтов.

Скіфи уявляли світ у формі квадрата. Тож із настанням темряви на Валах з’являється палаюче видовище.

Парадокс фестивалю - що всі арт-об’єкти недовговічні, за день-два зникають. Лишаються фотографії. Об’єднуючись в експозиції, вони подорожують Україною по виставках.