Навчені в Євросоюзі. Все більше молодих українців штурмує недорогі вузи Східної Європи

У гонитві за європейською освітою і життям в ЄС молоді українці штурмують недорогі вузи Східної Європи. Вони повертаються з гарною англійською і більш практичними знаннями, ніж в українських випускників, пише Корреспондент.


Одесит Андрій Шевченко, який закінчив школу в минулому році, навчається на курсах чеської мови в Празькому освітньому центрі. Наступний пункт в його планах – вступ до місцевого політехнічного університету.

Вчорашній випускник Шевченко, як і його батьки, мріють про те, щоб він отримав якісну європейську освіту, і Прага, на їхню думку, для цього підходить якнайкраще.

Підготовка до вступу, включаючи оплату курсів і гуртожитки, коштувала одеській сім´ї 7,5 тис. євро.

- Якщо на вступних іспитах я пройду конкурс, тоді навчання у вузі для мене буде безкоштовним, – сподівається Шевченко.

Бажання здобути вищу освіту в країні – члені Євросоюзу тепер називають трендом серед молодих і амбітних співвітчизників: щорічно за знаннями та дипломом в Європу вирушають до 20 тис. українських випускників та студентів, підрахували в Міністерстві освіти України.

Більше половини з них вибирають навчальні заклади Східної Європи. Там і для небагатих українців недорого – в середньому 2 тис. євро на рік, що можна порівняти (а то і дешевше) з вітчизняними контрактними відділеннями. Також східноєвропейські ціни за навчання раз у п´ять, а то й вісім нижче, ніж у світових лідерів вищої школи – британських вузів.

Зате сам освітній процес в ЄС позбавлений українського хабарництва, що гарантує випускникам непоганий рівень знань.

І ще один істотний бонус: навчання, нехай і на сході ЄС, дає можливість подорожей та стажувань по всій Європі.

У підсумку, за даними посольств, число молодих українців, які отримують знання в Польщі за останні п´ять років зросло більш ніж учетверо – з 1,8 тис. до 9 тис., а в Чехії за той самий період – більш ніж удвічі, до 1, 7 тис. осіб.

Польські, чеські, а також угорські вузи, зі свого боку, прагнуть компенсувати відтік своїх кваліфікованих молодих фахівців на захід за рахунок студентів, які приїжджають зі сходу.

- Українські абітурієнти відомі хорошою базовою підготовкою, особливо з точних предметів, – кажеНаталя Тарченко, директор освітнього агентства DEC education.

До того ж українці легко адаптуються у Східній Європі, запевняє Павел Ковальський, викладач і керівник міжнародного відділу Університету психології та гуманітарних наук у Варшаві (SWPS).

- У нас близький менталітет. Та й сама мова легко дається студентам, – розповідає Ковальський. – І надалі, що стосується навчання, зі студентами з України не виникає проблем.

Рай для студента

Київський бухгалтер Валентина Євтушенко спланувала майбутнє своєї дочки-старшокласниці Світлани ще три роки тому – вона неодмінно буде вчитися в Євросоюзі.

На минулорічній міжнародній освітній виставці Євтушенко вже підібрала для Світлани відповідний ВНЗ, Варшавський університет ім. Козмінського, і відправила дочку на курси польської.

- Там навчаються діти з усієї Європи, – пояснює Євтушенко-старша. – Для мене дуже важливо, щоб моя дочка була затребувана на міжнародному ринку.

Киянка Ольга Глухенька обійшлася без батьківських настанов – вона сама мріяла жити і працювати в Європі.

- Польща для мене виявилася відмінним варіантом, – каже нинішня студентка першого курсу факультету туризму та рекреації Краківської академії ім. Моджевського.

Польську мову Глухенька називає легкою – вивчила за п´ять місяців. Хоча незайвим для іноземних абітурієнтів в Польщі буде і хороша англійська, якою ведеться викладання у багатьох вузах.

За науку дочки її батьки платять не надто багато – $ 1 тис. на рік. Хоча в державних вузах Польщі та Чехії є й бюджетні місця для іноземців, однак їхня кількість незначна, а конкурс великий. Тому добра половина юних українців прямо вирушають у приватні вузи.

Агенти таких навчальних закладів вербують майбутніх студентів в Україні ще зі шкільної лави, пропонуючи навчання за гроші, які цілком можна порівняти з українським контрактним навчанням, а заразом – комфорт своїх студентських кампусів. Місячне проживання у двомісних кімнатах з інтернетом, окремою кухнею, ванною і туалетом коштує у польських вузах 50-80 євро.

І хоча середня плата за місце в українському студентському гуртожитку істотно нижче – 20 євро, зазвичай за ці гроші жити доводиться вчотирьох і користуватися загальними для всього корпусу туалетом і душем.

Втім, як в Україні, так і в Східній Європі студенти воліють знімати житло у складчину. Причому середня ціна оренди однокімнатної квартири в Варшаві складає $ 480 – майже як у Києві ($ 440), а в Празі і ще дешевше – $ 316.

Киянин Антон Булах, першокурсник приватного університету дизайну School of Form в Познані, орендує в цьому місті разом з приятелем двокімнатну квартиру за $500. Плата за житло для нього невеликий тягар, адже освіту він отримує за рахунок виграного ним гранту у 12 тис. євро, а крім того, підробляє фрілансером за фахом.

За словами Булаха, в Польщі йому живеться "як на курорті, де ніхто один одному не хамить і ставиться з повагою". Польські студенти доброзичливі до українських однолітків, та й викладачі неупереджені, каже киянин.

Його слова підтверджує 22-річна полька Сара Ель Немр, студентка другого курсу SWPS, яка стверджує, що з українцями у неї ніколи не було конфліктів, хоча велика кількість співвітчизників, які зібралися в одному вузі, деколи перешкоджає їхній інтеграції у вузівське середовище.

- Основна проблема в тому, що наші студенти тримаються осібно і розмовляють між собою російською, – пояснює Булах. – Якщо російськомовних студентів в групі більше двох осіб, вони починають кучкуватися.

І тоді інтернаціональну дружбу налагоджують численні міські вечірки. Немр зізнається, що минулої зими чудово провела час разом з українцями та турками в одному з варшавських нічних клубів у День святої Люції 13 грудня (польський аналог 8 Березня), а також у День студента.

- Різні культури, різний темперамент і погляди на життя, – описує вона різношерсту публіку на таких святах. – Це завжди цікаво і шалено весело.

Найчастіше організаторами студентських вечірок виступають адміністрації вищих навчальних закладів, розповідає про "культурну програму" Михайло Пришляк, координатор реклами та співпраці з міжнародними студентами SWPS.

- Студенти, як правило, платять тільки за випивку, – каже Пришляк. – Це ж інтеграція іноземців, тобто частина освітнього процесу, тому вузи на цьому не заощаджують.

Пришляк і сам нещодавно був студентом. Виїхавши з Тернополя після чотирьох років навчання у місцевому педуніверситеті, щоб пройти магістратуру у Варшаві, він переконався: вступ до вузу Східної Європи дає українцям карт-бланш для життя в Євросоюзі.

- Дуже важко знайти себе в Тернополі, де я народився і виріс, – з жалем підсумовує Пришляк.

Один з головних плюсів для українських абітурієнтів у Польщі – довгострокова віза, завдяки якій студенти можуть потрапити на стажування в Німеччину, Францію чи Великобританію, щоб після закінчення навчання влаштуватися там на роботу. Чеські і польські дипломи, на відміну від українських, в країнах ЄС визнають без спеціальної процедури підтвердження.

Граніт науки

Паломництво українців до вишів Східної Європи країнам, що приймають, є вигідним подвійно, наголошують експерти. Університети поповнюють за рахунок іноземців свою скарбницю, а держави латають діри внутрішніх ринків праці.

- Велика кількість польських студентів їдуть навчатися до Німеччини й Англії [і залишаються там працювати]. Ну а Польща, у свою чергу, намагається залучати іноземних студентів, – пояснює Ковальський.

Але й тут потрібно знати міру, попереджає Пришляк. Трапляється, що аудиторії польського вузу суцільно заповнені українцями, і це не на користь молодим людям. Навчання за кордоном це не тільки отримання знань, але й культурний обмін з іноземними однолітками, "а так студенти варяться у власному соку".

Однак навіть у цьому випадку у східноєвропейської освіти маса незаперечних переваг. Тут, на відміну від України, відсутня корупція під час складання іспитів і заліків, а студента оцінюють винятково за його здібностями і роботою.

- Якщо викладача спіймають на хабарі, він негайно буде звільнений, і в подальшому це відіб´ється на його репутації, – запевняє Ковальський. – Після цього десь працевлаштуватися йому буде вкрай складно.

Суворе ставлення до хабарництва компенсується рівнем зарплати викладачів, яка в середньому становить 1 тис. євро, тоді як в Україні – 300-400 євро.

При цьому і робоче навантаження у поляків й українців відрізняється вчетверо – 200 і 800 годин лекцій на рік відповідно. Завдяки цьому західні колеги можуть реалізовувати власні проекти та більше уваги приділяти студентам.

Польський або чеський викладач ніколи не зарахує куплену або скопійовану з інтернету курсову або дипломну, впевнений Ковальський.

Ще один плюс європейських викладачів у тому, що більшість з них – практики і, відповідно, передають студентам не тільки теоретичні знання.

Ганна Кулаковська, начальник відділу з підбору персоналу мобільного оператора Київстар, вважає європейську освіту більш практичною і бізнес-орієнтованою, ніж українську.

- Після такого навчання людина готова привносити свої ідеї, знання і досвід в компанію, – міркує Кулаковська. – А от після вітчизняного вузу навпаки – компанія інвестує у спеціалізацію співробітника.

Добре, що, за оцінками експертів, більша частина студентів, отримавши освіту за кордоном, повертається на батьківщину. Тут фахівець з іноземним дипломом, як і раніше, більш конкурентоспроможний. Українські агентства з працевлаштування цінують і хорошу англійську таких кандидатів, додає Тетяна Нікітович, директор рекрутингового агентства Smart Solutions.

Тому експерти вважають, що освоєння молодими українцями західної і, зокрема, східноєвропейської освіти тільки починається.

- З одного боку, все більше людей можуть собі це дозволити, – зазначає Юлія Маленовська, менеджер з освіти за кордоном компанії Study Bridge, яка відправляє студентів на навчання за кордон. – З іншого, все більше людей хочуть виїхати з країни через економічні проблеми.

Четверта влада
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции
Автор
(0 оценок)
Актуальность
(0 оценок)
Изложение
(0 оценок)
Я рекомендую
Пока никто не рекомендует

Комментарии

Комментарии предназначены для общения, обсуждения и выяснения интересующих вопросов

Культура
Тимановка - это село в Винницкой области, которое привлекает туристов на вкуснейшую кашу. Ради нее в Винницкую область приезжают даже из Швейцарии."Тимановская каша - блюдо не рядовое, а праздничное, она на каждом праздничном столе в наших семьях. Чтобы ее приготовить, надо у плиты до трех часов постоять ", - рассказывает жительница села Ольга Небылица.400 лет назад хозяйки подсмотрели рецепт у казаков и обогатили: основа - пшено, перебранное и хорошо пром...
Общество
В народном календаре дата 26 мая получила название Лукерья-комарница в честь святой Гликерии, поминаемой в святцах дважды: Гликерия Ираклийская – раннехристианская мученица, проживавшая во II веке и пострадавшая за веру при римском императоре Антонине Пие. Гликерия Новгородская - православная святая, почитаемая как праведная дева. Жила она в Великом Новгороде и умерла около 1522 года. Известно, что она была дочкой Пантелеимона, старосты новгородской Людого...
Криминал
На днях обманули жителя города Тульчин. Мужчина хотел обменять 19 000 долларов. Для этого пошел на рынок искать менял. В результате свои реальные деньги мужчина обменял на сувенирные. В полицию 22 мая обратился 45-летний житель Тульчина. Мужчина сообщил, что стал жертвой мошенника. - Потерпевший сообщил, что неизвестный мужчина на территории местного рынка под руководством обмена валют завладел его денежными средствами в сумме 19 000 долларов США, обменяв...
Общество
В Винницкой области была зафиксирована вспышка африканской чумы свиней. Так, в Козятинском районе из-за АЧС сожгли больше тысячи животных. Об этом сообщает пресс-служба Козятинской РГА. Сообщается, что вспышка африканской чумы свиней была обнаружена на свинофермах в селе Сошанское. Руководитель хозяйства 22 мая сообщил, что 11 животных умерли. После исследований оказалось, что причина - АЧС. Было выяснено, что падеж свиней начался еще с 19 мая. По состояни...
Криминал
За прошедшие сутки в Виннице ограбили жителя Стрижавки. Пострадавшего избили, а также забрали барсетку с деньгами и документами.Инцидент произошел 24 мая. В 6 утра в полицию обратился мужчина, на которого на улице Привокзальной совершили разбойное нападение. Сам пострадавший из Стрижавки. Ему 46-лет.Мужчина запомнил нападавших и подробно их описал. Это и помогло найти преступников.- В течение часа полицейские установили и задержали лиц, причастных к этому...
Общество
Чтобы не «собирать» очереди винничан, которым приходится уточнять показания счетчиков по учету электроэнергии, городские власти вышли с вполне логичным предложением – расширить «географию» приема, задействовав помещения «Прозрачных офисов». В частности, энергетикам готовы оборудовать специальные рабочие места в бывших ЖЭКах, а ныне Центрах обслуживания потребителей управленческих компаний. Как отмечают в мэрии Винницы, после того, как зимой в автоматизиров...
Общество
25 мая по приметам судили о том, каким будет лето. В народном календаре дата получила названия: Епифанов день (в честь святителя Епифания); Рябиновка (т.к. к этому дню обычно зацветает рябина). Епифаний Кипрский - один из ранних отцов Церкви. Он принимал активное участие во время борьбы с ересью арианства. Традиции 25 мая Ко дню Епифания обычно зацветает рябина. К этому дереву с давних пор особое отношение. В Скандинавии оно относится к двенадцати священны...
Происшествия
В Винницкой области 7 детей попали в больницу с пищевым отравлением. Детей связывает посещения детского сада.Об этом сообщают в главном управлении Держпродспоживслужбы в Винницкой области.Вспышка острой кишечной инфекции зарегистрировано в учреждении дошкольного образования с. Вендичаны Могилев-Подольского района. "7 детей в течение 18-22 мая госпитализированы с диагнозом "острый гастроэнтероколит". При обследовании у 4-х детей выявлено ротавирусы. 5 из за...
Происшествия
В Винницкой области зафиксирован случай заболевания животных африканской чумой свиней в СООО "Хлебороб", в с. Сошанское Казатинского района. Главным управлением Держпродспоживслужбы Винницкой области принимаются меры в соответствии с требованиями Инструкции по профилактике и борьбе с африканской чумой свиней, утвержденной приказом Министерства аграрной политики и продовольствия Украины от 07.03.2017 № 111 и зарегистрированной в Министерстве юстиции Украины...