• Головна
  • Дружина військового з Одещини перетворила стару школу на потужний волонтерський хаб
Новини компаній
15:00, 29 вересня 2023 р.

Дружина військового з Одещини перетворила стару школу на потужний волонтерський хаб

Новини компаній

Ганна Самотей чекає додому з Перемогою одразу двох найдорожчих: сина та чоловіка. Вона волонтерить для потреб фронту уже дев’ять років. За цей час освітянка з 20 річним стажем освоїла чимало навичок: як сплести «кікімору», обрати «мавік» та переобладнати стару школу на осередок для волонтерів та ветеранів.

Вона згуртувала охочих допомагати військовим не лише у рідному Ананьєві, але й за межами Одеської області. Про людей з великими серцями, 25 000 м² маскувальних сіток, та чому у волонтерів ніколи не буде відпусток, Ганна розповіла ШоТам.

Дружина військового з Одещини перетворила стару школу на потужний волонтерський хаб, фото-1

Почалося все з кілограма картоплі

Я з тих, у чию родину війна прийшла у 2014 році. Чоловік долучився до АТО. Пам’ятаю, дзвонить мені й питає так поміж іншим: «А скільки зараз на ринку кілограм картоплі коштує?».

Виявилося, що вони міняли свої консерви на картоплю у людей, бо таких запасів мали вдосталь, а хотілося простої смаженої картоплі. Кажу: так, завтра я до вас приїду і тільки від тебе залежить, з чим я приїду, тож розказуй все. І з тої картоплі почалось моє волонтерство. Тоді я думала: ну ось ще трошки, мій демобілізується і все, я з цим зав’язую! З АТО чоловік повернувся у 2015-му, а я досі «зав’язую».

Я ж його вже втретє чекаю

Закохалась я у свого Олександра з першого погляду, і дотепер дуже люблю, наче ще дужче. Познайомились ми у 1991 році, у його сестри був день народження, святкували у дворі, а я якраз повз проходила, бо наші батьки по сусідству жили. Запросили й мене з ними посидіти, розговорилися. За три роки ми відгуляли наше весілля.

Я його вже втретє чекаю: проводжала на строкову службу, чекала з АТО, і ось уже півтора року чекаю з повномасштабної війни. З 25 лютого 2022 року він у строю.

Дружина військового з Одещини перетворила стару школу на потужний волонтерський хаб, фото-2

Стару школу перетворили на волонтерський штаб

Нашій громадській організації «Великі серця» уже дев’ять років. Коли чоловіка призвали до лав ЗСУ, до осені я все робила сама. Потім до мене приєдналися дружини інших мобілізованих з нашого містечка. Коли почалися серйозні запити і збори, ми зрозуміли, що нашу діяльність необхідно якось юридично оформити. Вже у листопаді ми зареєстрували ГО «Великі серця» – бо тут дійсно зібралися люди з великим серцем.

У 2018 році мене запросили на навчання до «Юридичної сотні» (всеукраїнська правозахисна громадська організація, яка надає соціально-правовий захист учасникам російсько-української війни та членам їхніх сімей – прим.ред.) Після навчання можна було взяти участь у конкурсі проєктів від Одеської ОДА, переможці отримали кошти на реалізацію. Так у нас з’явився стартовий капітал на омріяний Центр відпочинку та реабілітації учасників АТО (ООС) та їхніх сімей.

Ми взяли в оренду колишнє приміщення сільської школи, яке вже не використовувалося, власноруч робили ремонт. Закупили техніку, меблі зносили люди, місцеві фермери допомогли грошима. Зрештою спільними зусиллями вийшов наш Центр: з тренажеркою, дитячою ігровою, більярдною залою. Не у кожному великому місті є такий. З початком повномасштабного вторгнення Центр став й волонтерським штабом. Ми тут плетемо маскувальні сітки, в’яжемо «кікімори», крутимо цигарки, фасуємо медові вітамінні смузі – робота кипить щодня. Якщо раніше ми працювали вихідними, то вже другий рік наші волонтери залучені по сім днів на тиждень.

Багатьох дивує, що ми робимо цигарки. Все просто: це дуже поширений, невичерпний запит військових, а вони коштують дорого. Тож ми вирішили виробляти власні – придбали електричну машинку для скручування, купили порожні «гільзи» й табак. Пакуємо у непромокальні пакетики з написом «Заспокійливе герою нашого часу». Хлопці оцінили одразу і якість, і назву.

У нас взагалі кілька власних продуктів: сало у вакуумному пакуванні, каші з м’ясом у реторт-упаковці, фруктові чипси. Треба буде навчитися та виробляти щось ще – навчимося і будемо робити.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити

Коментарі

Оголошення
live comments feed...