Що зробив Гройсман для Вінниці і хто буде після нього?

До призначення виборів міського голови, згідно із законодавством, Вінницею керуватиме секретар міськради Сергій Моргунов. Його ж або Сергія Кудлаєнка можуть висунути і як кандидатуру в мери від команди Володимира Гройсмана, при умові, якщо сам він ще не повернеться у місто

Мер Вінниці Володимир Гройсман 28 лютого, під час прес-конференції повідомив, що найближчим часом складає повноваження міського голови. Далі це рішення має затвердити сесія міської ради. Після того, як це буде зроблено Володимир Гройсман може ще раз стати міським головою при умові, якщо знову виграє вибори.

Проте, судячи з його настрою на останній прес-конференції, він всерйоз налаштований на нову роботу, хоча і переконує – про Вінницю ніколи не забуватиме.

Увечері, 26 лютого, на віче, яке проходило на київському Майдані, був зачитаний пропонований склад нового уряду. Серед інших міністрів, несподівано сплило прізвище Гройсман.

Не перша пропозиція

Сам Володимир Гройсман, судячи зі слів секретаря міськради під час сесії 27 лютого, думав до останнього. Проте уже ввечері того ж дня, стало зрозуміло, мер Вінниці іде в Кабмін: у сюжетах київських каналів він уже сидів поруч з Яценюком.

Саме від Яценюка, як скаже Володимир Гройсман потім, на останній прес-конференції в ролі мера і першій в ролі віце-прем’єра регіональної політики, він і отримав пропозицію міністерського портфеля.

- Це було дуже непросте рішення. Пропозиція надійшла в середу вдень… Знаєте, мені тричі пропонували урядові посади, але я відмовлявся, з кількох причин і основна з них – це вінницька громада, яка мені довірила управляти містом, а друга – те, що я не вірив, що в тій команді, куди мене запрошували, насправді можна було робити якісні зміни. Сьогодні у мене така надія є.

На новій посаді колишній мер Вінниці обіцяє в першу чергу зайнятися реформою місцевого самоврядування. А Вінницею, за процедурою, тимчасово, до призначення виборів міського голови керувати секретар міської ради Сергій Моргунов.

Як приходив Гройсман

До речі, саме з цієї посади у свій час починав і Володимир Гройсман. Це було в листопаді 2005 року.

- Тоді місто залишилося без мера, бо Олександра Домбровського призначили губернатором, і з лютого обов’язки мера почав виконувати секретар ради Віктор Козак, - розповідає екс-депутат міськради Семен Ханук. – Але уже через деякий час він почав приймати занадто одноосібні та кулуарні рішення, не радячись з депутатським корпусом. Серед депутатів зріло невдоволення і влітку була уже перша спроба усунути його з займаної посади. Вона провалилася. Але в листопаді депутати роблять другу спробу і все-таки висловлюють недовіру секретарю. Рішення ініціювала фракція «Наша Україна», яка на той час була найбільшою і нараховувала близько 20 депутатів, серед них сам Гройсман, Івасюк, Малінін, Жупанов.

Кандидатур на посаду секретаря міськради було дві: Володимир Гройсман та Ігор Івасюк (сьогодні очільник обласного департаменту освіти і депутат міськради від “Совісті Україні”). Останній відмовляється і депутати голосують за Володимира Гройсмана.

- Чесно кажучи, я тоді з деякою недовірою ставився до Гройсмана на посаді секретаря, через його вік, - продовжує Семен Ханук. - Хоча він був і активним депутатом, одним, напевно, з п’яти, які читали усі рішення, а не лише ті, які стосуються їх. Пам’ятаю, він мені тоді сказав: «Я справлюся» і, чесно кажучи, результат перевершив мої сподівання.

Що зробив 

Одні із перших рішень при Гройсманові - скасування в місті районного поділу і райрад, де потім з’явилися центри адмінпослуг – прозорі офіси. Він фактично ліквідував торгівлю вздовж проспекту Коцюбинського і прилеглих вулицях та на проспекті Юності, перевівши торгуючих на муніципальний ринок та “Маки”. Пам’ятаєте марші торгуючих Соборною разом з похоронним вінком… А рішення міськради про продаж землі на Юності, де потім з’явиться “Магігранд”…

Про ці події тоді говорили багато і багато хто досі тримає на нього через це зуб. Втім, не тільки через це, ще були рішення (одні з відносно недавніх), наприклад, про розірвання договору оренди на колишній маєток Кумбарі (перетин Першотравневої та Козицького), яке за часів оренди тільки все більше руйнувалось та судові спори щодо виділення землі на Вишенському полі, поряд з новою трамвайною колією.

Разом з тим, більшість городян запам’ятали мера по іншому: при Гройсманові взялися за ремонт доріг, зобов’язавши компанію-підрядника давати гарантію на виконану роботу, почали будувати муніципальне житло, поміняли лампочки на вуличних ліхтарях на енергоефективні (тепер таких більше 19 тисяч, а на той час було 1700).

А ще були швейцарські трамваї, в яких потім обладнали вай-фай, закупка автобусів для муніципального парку і транспортна реформа – ще один привід для нарікань.

Також була реконструкція скверів, майдану Незалежності та площі Театральна і суперечки довкола встановлення пам’ятника Шевченку. Був і двоставковий тариф, і ліквідація котелень “Моріс” та ДП «Вінницькі теплові мережі». Але було і рішення про виділення урядом Швейцарії 170 мільйонів гривень на модернізацію системи теплозабезпечення.

Було і відкриття чотирьох нових дитсадків: на Червоноармійській, Іванова та двох в мікрорайоні Поділля. Фактично при Гройсманові розгортається проект каналізування приватного сектору на умовах співфінансування та ремонт під’їздів за таким самим принципом. При ньому створюється інститут старших по будинках та ресурсний центр з підтримки ОСББ і старших по будинках, скорочується кількість ЖЕКів і вони перейменовуються в ЖЕПи.

А ще були дві тролейбусні гілки до Аграрного і Муніципального ринку. Ну, із останніх рішень – будівництво дороги по Келецькій до Барського шосе і початок будівництва тут же трамвайної колії.

При мерові Гройсманові Порошенко реконструював Набережну і відкрив фонтан, а також нову кондитерську фабрику, розширився Олієжир і з’явилося підприємство “Бастіон-2009”. 

Не варто забувати і про діагностичний центр на Київській, перинатальний - на Старому Місті, ну і фонтан в Центральному парку, ремонт тролейбусів і кредит на новий транспорт і фактично формування «Ековіну» (до цього сміття вивозила київська компанія «Грінко»).

Команда залишається

Це все було. Тепер, згідно із законодавством, містом керуватиме секретар міськради Серій Моргунов.

Далі, скоріше за все від команди Володимира Гройсмана буде висунута кандидатура на пост міського голови. Коли пройдуть вибори, поки що не відомо. Дату має затвердити Рада та ЦВК. Можливо, це станеться уже восени, коли пропонуються провести і парламентські вибори.

- Та можливо, що вибори відтягнуть уже, наприклад, до 2015 року і проведуть разом з виборами до місцевих рад, - каже голова вінницького осередку комітету виборців України Владислав Телень. – Робити вибори окремо для Вінниці ніхто не буде, це досить дороге задоволення. 

В будь-якому випадку історія може повторитися. Якщо Володимир Гройсман затримається в Києві надовго, а судячи з його прес-конференції, такі наміри в нього є (хоча не все залежить тільки від нього), містом керуватиме секретар ради, як це і було в 2005 році. А потім він же, можливо і стане мером. Принаймні в кулуарах мерії називають дві людини, які можуть бути висунуті від команди “Совісті України” на пост міського голови: Моргунов і Кудлаєнко.

- У Вінницькій міській раді створена достатньо міцна команда професійних і відданих справі людей. Створена система роботи, яка дозволить продовжувати місту розвиватися. Зараз цю команду очолить секретар міської ради Сергій Моргунов, - сказав Володимир Гройсман.

До речі, про саму “Совість України” – команду Володимира Гройсмана, усі його заступники залишаються у Вінниці, так само як у місті, принаймні поки що, залишається і родина екс-мера. Залишається навіть його рубрика на сайті myvin: постав запитання Володимиру Гройсману і навіть службова електронна адреса з приставкою vmr.gov.ua.

Залишаються і розпочаті, але не реалізовані плани: у Вінницю мають приїхати 30 автобусів та 39 тролейбусів (один уже є), завершити трамвайну колію на Барському, провести реконструкції площі Шевченка, і проспекту Космонавтів (в залежності від ситуації з бюджетом), запустити рейси до Тель-Авіва (з 19 березня, якщо в країні все буде спокійно), оновити генплан, реалізувати стратегію «Вінниця-2020» тощо.

- Хоча знаєте, на мою думку, ситуація сьогодні настільки не передбачувана, що я не виключаю можливості повернення Гройсмана у Вінницю, - каже Семен Ханук. 

Досьє

Моргунов Сергій Анатолійович.

Вік: 45 років.

З червня 1987 року по квітень 1989 року проходив строкову військову службу в лавах Збройних сил СРСР.

У червні 1992 року закінчив навчання в Чернівецькому державному університеті імені Ю.Федьковича за кваліфікацією – викладач історії.

З серпня 1992 року по вересень 1997 року працював викладачем історії та суспільствознавства у Вінницькому технікумі м’ясної та молочної промисловості.

З 1998 по 2006 працював на керівних посадах у комерційних структурах. Зокрема, з 1998 року працював в ТОВ “АМІК” на посаді начальника з відділу маркетингу, а потім став заступником директора цього ж підприємства. З 2005 по 2006 рік - приватний підприємець. 

У березні 2002 року обраний депутатом Вінницької міської ради 4-го скликання.

На виборах 26 березня 2006 року обраний депутатом 5-го скликання до Вінницької міської ради, а на 1-ій сесії міської ради 5-го скликання був обраний секретарем Вінницької міської ради.

На виборах 31 жовтня 2010 року обраний депутатом 6-го скликання до Вінницької міської ради. На 1-ій сесії міської ради 6-го скликання був переобраний секретарем міської ради на другий термін.

У 2010 році закінчив Національну академію державного управління при Президентові України, отримавши диплом магістра державного управління за спеціальністю «Управління суспільним розвитком» та спеціалізацією «Управління на регіональному та місцевому рівнях».

Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.

Одружений. Має доньку Вероніку.