12-річний хлопець: «Мене бив батько депутата, а його вівчарка кусала за ноги»

У Козятині скандал. Батьки 12-річного Євгена Цимбалюка звинувачують відомого у місті залізничників лікаря Дмитра Пузира, батько депутата міської ради Олександр Пузиря у знущанні над їхнім сином. Лікар називає такі претензії безпідставними і нічим необґрунтованими

- Дядько однією рукою тримав мене за шию, другою бив по голові, а в цей час вівчарка кусала за ноги, - розповідає 12-річним Євген Цимбалюк. В цей час мати худорлявого хлопчика пані Олена допомагає йому підняти штанини, де видно сліди від зеленки. Стверджує, що нею обробляла рани після укусів. Зробила це мати товариша сина Назара Береговича. До товариша Євген пішов тому, що його будинок був найближче від місця пригоди. 

"Дядько" - це Дмитро Пузир, відомий в місті лікар, батько не менше відомого депутата міської ради Олександр Пузиря, який є одним з головних опонентів нинішного мера міста Олександру Гвелесіані. Дмитро Пузир все обвинувачення заперечує.

- Ви уявляєте, що могло б статися, якби німецька вівчарка вхопила ніжку цього хлопчика? – каже він. – Чи встояв би він на ногах, якби я ударив його своєю рукою? Порівняйте його  і мене. Дмитро Пузир дійсно дуже міцний чоловік, зростом майже в два метри.

Дві версії

Обидві сторони конфлікту однаково описують тільки його початок. Поблизу домівки хірурга, через дорогу знайходить паркан ринку, на якому кріпиться старий довгий навіс - щоб захищати від дощу та сонця торговців. Хлопець не заперечує, що він з компанією у той день забралися на шиферний дах і влаштували там ігри. Подальші події кожен викладає у своїй версії. Євген говорить, що ніхто з них не кидався згори у собак лікаря, які знаходилися на подвір’ї  (у пана Дмитра дві німецькі вівчарки). Натомість лікар твердить, що зберігає ті уламки, які залетіли до нього, як речові докази.

- Мені незрозуміла позиція батьків хлопця, - розповідає лікар Пузир. – Здавлося, ми вже з’ясували стосунки. Разом ходили у міліцію. Там після довгих дебатів порозумілися. Навіть руки потиснули. По-людськи попросили вибачення одне в одного. Навіть компенсували сім’ї хлопця чотириста гривень. За що? Все-таки дитина злякалася собак, які слідом за мною вибігли на вулицю. За нібито роздерту куртку, хоча насправді на одязі були тільки царапини.

За словами Пузиря, його родина також могла б вимагати компенсацій за завдану моральну шкоду. Адже після тієї пригоди, як стверджує пан Дмитро, до

- До нашого будинку підїхали батьки хлопця і зними ще люди, - каже лікар. - Дехто з них тримав у руках бити, а в одного був пістолет. Вони погрожували нам з дружиною, казали, що вистрелять у собак. З’ясування стосунків продовжили у міліції. Знайшли спільну мову, а тепер знову про те саме?..

Євген Цимбалюк у присутності матері, бабусі та родички розповідає, що хлопцям вдалося раніше втекти. Він злазив з даху останнім. Як тільки опинився на землі, до нього підійшов дядько. Однією рукою схопив за шию, другою бив по голові. При цьому дав команду «фас!» собаці і вівчарка кусала його  за ноги.

- Дядько бив по голові, а пес в цей час кусав за ноги, - каже Євген. – На крик вийшли люди з будинку в кінці вулиці. Одна жінка закричала звідти «Що ви робите?! Відпустіть хлопця». І після того дядько відпустив мене. Ми пішли з Назаром Береговичем до нього додому, це недалеко звідти. Його мама помастила зеленкою ноги. 

- Євген мені признався, що боявся йти додому, щоб не отримати прочуханів від тата, - розповідає мати хлопця пані Олена. – Появився тільки о пів на восьму вечора. А все це сталося десь о шостій вечора. Як тільки я про це дізналася, пішла додому до лікаря вияснити, за що побив сина. Закінчилося все в міліції. А наступного дня пішли в лікарню. Були у травматолога, хірурга і невропатолога. Ми приписані до залізничної лікарні. Там працює той самий лікар. Тому не казали, що це він є кривдником сина. Під час огляду лікарі говорили, що тільки садист може бити дитину по голові. Робили знімок голови. Нас заспокоїли, але як воно буде надалі, чи не проявиться у вигляді рецидивів, ніхто не говорить.

Лікар Дмитро Пузир звертає увагу на дерево, що росте напроти воріт його будинку. Гілля старої аличі рясно вкриті гострими колючками. Пан Дмитро зламує одну з них і запитує: 

- Можна до таких голок поцарапатися? А цей хлопчина спускався саме по цьому дереву. Коли стрибав на землю, видно, вдарився, бо не міг піднятися на ноги. Я підійшов до нього і запитав, чи все з ним добре. Він натягнув на голову капюшон, щоб його не впізнали. Я справді взяв його рукою за плече. Слідом за мною з подвіря вибігли собаки. Але кричав я до них не «фас»,  як це подає хлопець і його батьки, а інший відомий вигук – «фу!».

Собака під наглядом ветлікаря

- Як лікар, скажу вам, що собака після укусу залишає на тілі людини специфічний слід, на ньому видно верхні і нижні зуби, - розповідає Дмитро Пузир. – Я пропонував батькам хлопця, щоб зафіксували це у вигляді експертизи, щоб перевірили залишку слюни на тілі.  Але вони цього не зробили. Чому? Не знаю.

Під час огляду хлопця у лікарні батькам настійно порадили звернутися до ветеринарів, щоб ті перевірили собаку.

- Ми були присутні, коли ветлікар Світлана Тінська перевіряла документи на собаку, - каже мама хлопця пані Олена. – З її розмови з власниками собаки я зробила висновок, що прививки собаці  документально не зафіксовані. Господарі пояснили, що вони самі лікарі, тому їм не потрібно для цього запрошувати ветеринара. Пані Тінська заспокоїла нас, що собаки доглянуті. Тому нема підстав для хвилювання, що могли занести якусь хворобу дитині.  Насправді син говорив тільки про одну собаку, яка кусала його, ту, що молодша.

Мама Євгена пояснила, що ветлікар буде спостерігати й надалі за вівчаркою. За її словами, таке спостереження триватиме не менше, як тиждень.

- Нам у міліції порадили не зв’язуватися з цими людьми, бо вони всіх знають і їх знають, тому нічого не доб’ємося, навіть якщо подамо заяву до с уду, - каже бабуся хлопця пані Людмила. – Виходить, якщо ми прості люди, то над такими можна збиткуватися. Насправді, ми не хочемо ніяких судів і не потрібні нам їхні компенсації. Ми просто хочемо, щоб люди знали, який у нас є хірург, що може не тільки підняти руку на дитину, а й натравити на неї собаку. Я вірю тому, що каже внук. Те само підтверджують хлопці,  які були з ним. Вони всі прийшли у міліцію і в один голос говорили, що доктор бив Євгена. А те, що внук не може нормально голову покласти на подушку, бо каже, що болить, це бачу сама. Як самій собі можна не вірити?..