На Старому місті дитина впала у відкриту у 4-метрову бетонну яму

Про трагедію з дитиною, найменшим з трьох синів, шестирічним Сашком, його мати, вінницька лікарка пані Ольга, повідомила в редакцію з неабияким хвилюванням в голосі.
- Дитина в гіпсі, у сина у двох місцях переламана рука, - розповіла жінка. – Йому діагностували струс головного мозку, на тілі садна,  одне око настільки запухло, що дитина майже не бачить на нього.

У вівторок, 17 червня,  після обіду Сашко разом з іншими хлопчиками грався у дворі будинку по вулиці Юрія Смирнова, 23/6. Сім’я проживає в цьому будинку. Тут затишне подвір’я,  є ігровий майданчик. Вихід на вулицю закриває  ще одна будівля - нової комунальної лазні. Її тильна сторона виходить у двір будинку. Приблизно на півтора метра від стіни лазні встановлено бетонні блоки. Їхня висота майже чотири метри. В одному місці доступ до цієї бетонної пастки не загороджений. Сашко забрався на край бетонної  пастки, не стримався – і полетів донизу.

- Мабуть, у тих, хто будував лазню,  не вистачило коштів, щоб закрити доступ до цієї бетонної ями, - каже мати хлопчика. – Погляньте, скільки у дворі дітей! Це ж колись все одно мало статися. На дні ями залишки дощок з цвяхами.  Страшно уявити, що могло статися.
Діставали автомобільним тросом
- Я почув крик дітей і одразу побіг подивитися, щоб зрозуміти, чому дитина так кричить, - каже мешканець цього ж будинку пан Володимир. – На дні ями побачив хлопчика, все його обличчя було у крові. Малий плакав, кликав на допомогу, просив витягти його звідти. Але як спуститися на таку глибину? Прибіг ще один сусід, дістав автомобільний трос. По ньому мене опустили на дно ями. 

В цей час до місця трагедії прибігла мати хлопчика і два його старші братики. 
- Знаєте, що Сашко говорив, коли почув голос мами, - запитує один з братів. – Він просив маму не плакати. У самого кров тече, а він маму просить не плакати.  Постійно запитував, чи його витягнуть звідти.

Коли  Володимир по тросу опустився на дно, найперше витер кров на обличчі хлопчика, тоді запропонував йому, щоб обхопив  руками шию чоловіка.  Сам взявся руками  за трос.  Сподівався, у такий спосіб  їх витягнуть на поверхню. Але хлопчик не міг поворухнути рукою. Неспроста відчував біль. У лікарні з’ясувалося, що рука переламана.  Та ще й у двох місцях.

- Я обережно обмотав його тросом під пахви, потім підняв своїми руками, стільки була можливість, а далі вже його витягли хлопці, які були нагорі, - продовжує Володимир. – Потім трос опустили мені. Коли вибрався на поверхню, приїхала бригада з МНС, швидка допомога. Малого забрали в лікарню.

Рятівник малого Сашка пан Володимир працює у департаменті фінансів облдержадміністрації, зараз у відпустці, у нього теж мала дитина, допомагає дружині по догляду за донькою. 
До  суду  на міськраду
Коли журналіст прибув на місце трагедії, там працювала міліція, записували свідчення рятівника малого, а також спілкувалися з мамою потерпілого.
- Ви знаєте, що мені сказали ці у міліцейських кашкетах? – обурюється пані Ольга. – Що я буду відповідати за те, що сталося, і мене можуть покарати штрафом за недогляд за дитиною. Мабуть, для наших ментів одного Майдану мало. Замість того, щоб шукати  хто і чому прийняв об’єкт, не подбавши про безпеку людей, їм простіше скинути вину на батьків. Я розумію, що лазня комунальна, отже, крайнього треба шукати  у структурах міської  ради. Але як вони підуть проти влади?  Шукають простіший шлях. Нехай би краще поцікавилися, чому це дитсадки позакривали. Була б дитина у дитсадку, батьки менше хвилювалися б. Але наш 35-й садок уже не працює, там уже канікули.  Чула, що  є  рішення міськради про закриття на літо всіх дитсадків. 

Співрозмовниця каже, що буде звертатися до суду. Позов пред’являтиме до міської влади за недоліки при здачі в експлуатацію об’єкту. Саме це призвело до біди.  
- Для суду потрібен висновок медичної експертизи, - продовжує пані Ольга. – Ще з університету пам’ятаю, що такий висновок робиться у перший день, коли потерпілий отримав травму. Міліціонери мені радили зробити експертизу після того, як син вилікується. Добре, що я знаю, що не так повинно бути. Не сумніваюся, що і вони це знають, але, чомусь, дали  іншу пораду.

За словами жінки, документ на проходження експертизи міліціонер їй так і не видав. Сказав, що не має з собою бланку. Запропонував прийти наступного дня у міліцейське відділення на Пирогова, 4.

Тим часом маленький, худенький Сашко з милим поглядом ніжних оченят, мужньо терпить біль. На моє запитання, чи дуже болить ручка, хлопчик киває головою і каже: «Ні, не дуже».
- Це він маму жаліє, - пояснює його старший брат. – Не хоче, щоб вона плакала...