На Вінниччині працює пара адвокатів-шахраїв?

У Вінниці “солодка парочка” горе-адвокатів, вже три роки поспіль водять за ніс більше півсотні військових пенсіонерів. Протягом цього часу у потерпілих було видурено 34 тисячі доларів США.

804 гривні пенсії за майже сорок років бездоганної служби в авіації – таку подяку держави заробив при звільненні у запас військовий льотчик Олександр Волошенко.

– Вже за рік після мого виходу на пенсію виникла велика диспропорція у пенсійному забезпеченні військовослужбовців, – розповідає Олександр Олександрович. –Наприклад, прапорщик, який звільнявся роком пізніше, одразу, без всіляких судів отримував у три рази більше ніж такі офіцери, як я! Хіба ж це справедливо? Держава нас поставила в такі умови, що для того, аби отримувати ЗАСЛУЖЕНЕ, ми повинні мати відповідне рішення суду.

Офіцерам, які кращі роки свого життя віддали службі в армії, нічого не залишалося, як йти до суду самим чи звертатися за допомогою до адвокатів.

– Ми “купилися” на порядність і високі гарантії професіоналки, яка гарантувала нам позитивне рішення справи по суті, – каже ще один ошуканий Віктор Ляшенко. – Адвокат Оксана Ягнічук поклала перед нами “Договір надання юридичних послуг”. Все прописано чітко і ясно, зі справедливими умовами відповідальності обох сторін і зазначенням конкретних строків виконання умов договору виконавцем менше ніж за рік. З кожного запросила по чотири тисячі гривень, і це також прописано у договорі. Нам залишалося лише чекати справедливого рішення суду і, як результат, перерахунку пенсій.

Минуло три роки. За цей час військові пенсіонери тричі, за наполегливим проханням адвоката і її напарника Андрія Бабошина, переукладали договір на продовження терміну його виконання, а від клієнтів треба було доплатити по тисячі чи дві, мовляв: “Інфляція, долар росте, з’явились непередбачувані витрати у суді”.

Сьогодні, натерпівшись від нахаб і шахраїв, які за весь цей період спромоглися подати лише позовну заяву до суду, яку суддя залишила без розгляду, через непрофесійне її оформлення. Тому група активістів, заручившись підтримкою решти ошуканих, оббиває пороги міліцейських, прокурорських установ та пише скарги до обласної колегії адвокатів.

– Міліції ми вже не віримо, – каже Олександр Волошенко. – Прийнявши мою, та інші заяви, міліціянти Ленінського райвідділу МВ УМВС отримали також цілий пакет паперових доказів – хронологія подій, письмові відповіді адвокатів на наші претензії, в яких вони вкотре зобов’язувались виконати умови договору та пообіцяли розібратися по факту і притягнути шахраїв до відповідальності. Минуло два тижні, і ми отримали відповідь – криміналу тут немає, це цивільно-правові відносини, розбирайтесь самі.

Як це нема криміналу, якщо адвокати не виконали, не виконують і не збираються виконувати умови прописані у договорі де чорним по білому викарбовано: “За невиконання, не належне виконання своїх зобов’язань, або не виконання в строк, кошти отримані адвокатом від замовника, повертаються замовникові у повному обсязі”, – це не кримінал?!

Сьогодні ошукані ветерани шукають правди в прокуратурі! Та чи дійде справа до справедливого покарання, наразі у скаржників є сумніви, бо зневірились у правосуддя. Тому, аби надати розголосу цим фактам, військові пенсіонери вирішили звернутися до ЗМІ, щоб привернути увагу громадськості не лише Вінницької області.

– Як можна так відкрито дурити людей? – дивуються військові пенсіонери, які чесно прожили по 60 з гаком років, вірно виконували військовий обов’язок і ніяк не можуть збагнути, чому такі злодюги досі безкарно обдирають людей. – Це нас, військових, більше ніж півсотні. А я ж на власні очі бачив, як біля офісу цих шахраїв літня жінка, взявши за грудки пані Ягнічук, трусила її як вітер тополю і зі сльозами на очах кричала, що витрусить з неї ті дві тисячі гривень, які та у неї видурила. А скільки є ще таких людей – сотні, чи може тисячі?!