Під Вінницею відкрито музей визволителю Болгарії від турецького поневолення

Музей одному з найвідоміших дипломатів царської Росії - графу Миколі Ігнатьєву відкрито у його колишньому будинку в селі Круподеринці Погребищенського району.

Тодішній посол Росії в Туреччині граф Ігнатьєв готував і підписував договір між Росією і Туреччиною, згідно з яким болгарський народ був звільнений від багатолітнього турецького поневолення. В історію документ увійшов як Сан-Стефанський договір 1878 року.

У селі Круподеринці Погребищенського району Ігнатьєв оселився після того, як відійшов від дипломатичної служби. Тут дотепер діє храм, збудований на його кошти. Велична споруда є зменшеною копією Володимирського Собору у столиці Болгарії. Поруч знаходиться сімейний склеп родини. Селяни шанобливо доглядають могили. Деяке здивування викликають на подвір'ї храму чотири великі корабельні якори, скріплені важкими ланцюгами. В центрі між ними стоїть високий хрест. Це пам'ятник на честь загиблого сина графа - морського офіцера Володимира Ігнатьєва, його племінника Олексія Зурова та усіх моряків, життя яких обірвалося у 1905 році під час російсько-японської війни. Встановила пам”ятник ще у 1914 році дружина графа – Катерина, її чоловік пішов з життя у 1908 році.

- Як свідчать історичні факти, коли граф Ігнатьєв поселився на Поділлі, він скуповував землі розорених поміщиків і створював на них зразково-прибуткові господарства. Дотепер збереглися окремі млини і заводи, збудовані Ігнатьєвим. А в селі й нині можна почути згадки про те, як граф пригощав кожного бідняка, який заходив до нього на розмову цукерками, печивом. На столі в його кабінеті стояла велика ваза, наповнена ласощами. Був людяним у ставленні до селян.

На відкритті музею була правнучка графа – Олександра Столповська-Ігнатьєва, нині киянка. Вона подарувала музею оригінали фотозніміків сім”ї своїх відомих предків. Є серед світлин і ті, що зроблені у Круподеринцях. За словами сільського голови Василя Мельника, біля храму знаходиться могила сина Столповських. Він помер у 42 роки. Сільрада надала дозвіл на поховання у 2007 році. Щоб отримати його, родина зверталася у різні інстанції.

Музей створили за кошти, які громада отримала за перемогу у Всеукраїнському проекті розвитку територій. "Наш проект мав назву “Збережемо минуле заради майбутнього”, - каже сільський голова. – Частину коштів отримали також з районного бюджету. Крім виготовлення експонатів, треба було відремонтувати приміщення...”

Болгари, які щороку приїздять у Круподеринці віддати данину пам”яті визволителю, називають Ігнатьєва своїм національним героєм. Про це свідчить напис на меморіальній дошці, встановленій при вході до храму. Текст на трьох мовах – болгарській, російській і українській: "Вірному болгаролюбу графові Миколі Ігнатьєву від відданого болгарського народу". У липні 2007 року її встановив тодішній Посол Республіки Болгарія в Україні. Болгари мають намір відкрити туристичний маршрут зі своєї країни до цього куточка Вінниччини, де спочиває вічним сном людина, яка стала провісником волі для такого ж волелюбного дружного нам народу.

Довідка

Микола Ігнатьєв народився у 1832 році в Петербурзі. З медаллю закінчив Академію Генштабу. У 24 роки став військовим аташе Росії в Лондоні. У 1858 році уклав мирну угоду, за якою Росія отримала дозвіл проходу своїх суден по річці Аму-Дар”ї. У 1860 році молодий дипломат уклав ще один вигідний договір з китайцями в Пекіні. Згідно з яким Росія отримала територію на правому березі річок Амур та Уссурі. Було вирішено питання будівництва порту в бухті Золотий Ріг. Ігнатьєв звернувся тоді до генерал-губернатора Східного Сибіру з такими словами: "Владейте Востоком!" Звідси й назва міста – Владивосток. Протягом 13-ти років Ігнатьєв був послом Росії в Туреччині. Працював на посадах міністра майна та внутрішніх справ. У 1882 році з родиною оселився у Круподеринцях. Помер у 1908 році. Його серце зупинилося у той момент, коли спускався по сходах свого помешкання з другого поверху.