Євромайдан рік потому. Що змінилося?

“22 листопада, на наступний день після різкого повороту України зі стежки євроінтеграції в Києві на Майдані знову звучить: "Януковича геть!" і видніються помаранчеві прапори. Судячи з їх пошарпаності - це ті самі, що залишилися з часів Помаранчевої революції. Яка, до слова, почалася рівно дев’ять років тому. Правда, людей на майдані - жменька. Кілька десятків. Але це з ранку. Вночі, кажуть, мітингувало 600-800”, - так писав сайт “20minut.ua” в листопаді 2013 року.

За півроку до Майдану

У березні 2013 року після акції протесту «Україна - вставай!» у Вінниці, яка зібрала на Соборній кілька тисяч людей, Арсеній Яценюк, тоді ще лідер «Батьківщини», на неофіційній зустрічі з журналістами наголошував на необхідності боротьби з владою.

Опозиціонер говорив про судову реформу, єдиного кандидата в президенти від опозиції, але додав, що якщо нічого не робити – виборів в 2015 році може просто не бути. Він також висловив сподівання, що найближчим часом «температура опозиційності людей підніметься до вищого градусу»…

Через півроку стався Майдан. Люди, які вийшли на головні площі своїх міст, хотіли європейського рівня життя. Зрештою, вони зламали систему, але за це довелось відстоювати право на життя «проекту Незалежна Україна». Так нас називають російські блогери.

Рік тому ми жили в країні, яка переживала поступове «затухання» економіки. При цьому, ми мали долари по вісім гривень з усіма витікаючи звідси наслідками у вигляді цін на бензин та інші товари. Але, якщо вірити сьогоднішньому керівництву – на підтримку цього курсу було «кинуто» 22 мільярди доларів з резервів, які на сьогодні складають трохи більше … 12,5 мільярда. Ми мали країну, яка начебто мала підписати угоду з ЄС. Країну, де за три роки президентський син став однією з  найбагатших людей країни…

Два майдани, одна причина

22 листопада 2004 року українці вийшли на Майдан проти того, що результати президентських виборів відрізняються від результатів екзит-пулів.

Кажуть, Віктор Янукович тоді просив у президента Кучми дати наказ про застосування сили до мітингувальників, на що той відповів: ти прем’єр -  вирішуй сам. Кажуть, Янукович обійшовся усним указом, але тодішнє керівництво силового блоку попросило письмово розпорядження. Його Янукович не дав. Тоді.

Помаранчева революція тривала з 22 листопада до 26 грудня. В ході протестів ніхто не загинув.  Революція мала наслідком третій тур (точніше другий повторний) президентських виборів, прихід Ющенка та конституційну реформу, яка послабила президентську владу.

Через 9 років, 21 листопада 2013 року, люди знову вийшли на Майдан, точніше майдани, протестуючи проти рішення Кабміну Азарова призупинити підписання Угоди про асоціацію з ЄС.

- Ми тоді вийшли в силу того, що та влада не підписала угоду про євроінтеграцію, - згадує голова ГО «Розвиток. Розвиток» Ірина Борзова.

21 листопада вона, її чоловік Сергій Борзов, лідер гурту «ТІК» Віктор Бронюк, журналісти та інші небайдужі так само як і в Києві, вийшли на вінницький майдан Небесної сотні, тоді ще площу Театральна чи просто Париж. На головні площі своїх міст вийшли і в інших містах.

«У 2004 році Янукович змусив українців зрозуміти, чого вони не хочуть — і це було його президентство. У 2014 році він поміг українцям зрозуміти, чого вони хочуть — не просто зміни президента, а зміни цілої системи, головним символом якої він став. Ця зміна у масовій свідомості значною мірою пов’язана з появою нового покоління. Його називають "поколінням незалежності"…» - З книги #Euromaidan - History in the making Ярослава Грицака, яка має бути презентована до річниці Майдану.

29 листопада, коли стане зрозуміло, що дива не трапиться і підписання угоди про Асоціацію не буде, головний Майдан в Києві все ще стояв, хоча ходили чутки, що він готовий потроху розбрестися. А 30 листопада, в ніч на перше грудня, сталося те, через що уже ніхто не хотів розходитися. “Беркут” розігнав Майдан, переважно студентів, силою…

Потім були нові Віче на Майдані, марш мільйонів та нові вимоги.

До вимоги євроінтеграції додалися притягнення до відповідальності винних у побитті студентів та інші.

У неділю, 22 грудня, під час виступу на черговому Народному віче лідер фракції "Батьківщина" Арсеній Яценюк озвучив вимоги нового народного об'єднання "Майдан", про створення якого оголосили на Майдані Незалежності: реформа судової влади, прокуратури та міліції, нова Конституція, за якою владу має представляти народ, а не один президент.

Крім того, лідер "Батьківщини" закликав мітингувальників стояти до кінця, поки головні вимоги Євромайдана - відставка Кабміну Азарова і дострокові вибори - не будуть досягнуті.

Вимоги Майдану

Та замість поступок  16 січня Рада приймає скандальні – «диктаторські закони». Фактично забороняється будь-яка критика суддів, прокурорів, автомайдани, протести, намети, прикритті обличчя тощо.

Ці закони, їх відміна, автоматично поповнили список нових вимог Майдану.

26 січня нардеп Тарас Стецьків заявить наступне: - Майдан розійдеться, коли:

1. будуть відмінені закони 16 січня.

2. будуть випущені на свободу і амністовані всі учасники масових протестів.

3. буде посланий у відставку уряд Азарова у повному складі.

4. буде сформована нова більшість, яка обере новий уряд, поверне Конституцію 2004 року і змінить виборчі закони.

5. буде призначена дата дострокових виборів президента.

6. буде призначена дата дострокових виборів парламенту на пропорційній основі.

Повний список усіх вимог Майдану потім сформувалися в цілий Маніфест, який досі можна глянути на сайті організації (див. табл.)

- Фактично більшість короткострокових вимог на сьогодні досягнуті, - каже вінницький правозахисник Михайло Бардин.

Мова йде про зміну діючої на той час влади, дострокові президентські та парламентські вибори, звільнення заарештованих під час акцій протесту, ліквідація «Беркуту», часткове повернення до Конституції 2004 року.

Складніше виявилося з покаранням винних у застосуванні сили до демонстрантів, безвізовим режимом, угодою з ЄС та реформами.

- Щоб був результат, який сподівався Майдан, потрібно продовжувати боротьбу далі, цього разу напевно в кабінетах, формуючи необхідні закони, - додає Михайло Бардин.

Замість підсумків

Євромайдан тривав з 21 листопада 2013 до 22 лютого 2014, принаймні так пише Вікіпедія… Кількість загиблих склала більше сотні людей, поранених – більше трьох тисяч. Потім були «зелені чоловічки», медаль «за повернення Криму» з передчасною датою, мітинги на Сході, зрада тамтешньої міліції, захоплення тамтешніх адмінбудівль, АТО, танки і Гради у «повстанців», гумконвої, збитий Боїнг…

- Основний результат Майдану, що більшість, відсотків 90% активного суспільства, готові стати на захист української держави, - вважає Михайло Бардин. – Майдан досягнув і того, що немає «Новоросії» в масштабах Харкова, Запоріжжя, Одеси… Кажуть, якби не було Майдану – не було б і війни. Так, війни б можливо і не було, але ми не знаємо, чи була б Україна навіть у сьогоднішніх масштабах, чи не було б реалізовано план «Новоросія», якими були б вибори 2015 року, чи була б Україна незалежною. Тому жодних розчарувань. По суті діла, Майдан, як відстоювання права українців на достойне життя, продовжується, тільки в інших формах…

- Я нещодавно повернулась з Німеччини, і я не жалкую, що 21 числа рік тому ми вийшли за те, щоб Україна була в ЄС, - каже Ірина Борзова. - Я розумію, що нам ще треба багато працювати, але я щиро вірю, що мої діти житимуть в незалежній Україні з європейськими стандартами. Я вірю в Україну… Цієї п’ятниці ми обов’язково зберемося знову.

P.S. Указом Президента, 21 листопада буде щорічно відзначатися як День Гідності та Свободи. Іншим указом Порошенко повернув скасованого попередником відзначення Дня Свободи та Соборності України 22 січня.

Чого досяг Майдан

З маніфесту Майдану (http://maidan2013.com.ua/page/open/4): Ми, учасники Народного Віча, закликаємо всіх, хто хоче змін в країні, разом працювати або долучитися до лав Всеукраїнського об’єднання «Майдан» заради досягнення наступних цілей.

I. Короткострокові цілі

1. Звільнення та реабілітації всіх заарештованих за участь в акціях протестів, припинення репресій, терору, погроз, морального та фізичного тиску на учасників мирного спротиву, звільнення всіх політичних в’язнів. +

2. Відставки та притягнення до відповідальності всіх високопосадовців, у тому числі міністра Захарченка, які відповідальні за організацію кривавого розгону студентів в ніч на 30 листопада на Майдані Незалежності, побиття активістів та журналістів під стінами Адміністрації Президента 1 грудня 2013 року. До відповідальності мають бути притягнені не лише замовники, а й безпосередні виконавці з числа рядових бійців спецпідрозділів МВС. +, -

3. Ліквідації спецпідрозділу «Беркут» як формування, що повністю дискредитувало себе своїми діями. Заборони використання військовослужбовців Внутрішніх військ для силової протидії мирним масовим акціям протесту. +

4. Відставки уряду М. Азарова та формування нової проєвропейської більшості в парламенті. Ця більшість має сформувати новий технічний Кабінет Міністрів, завдання якого - вивести країну з системної кризи, забезпечити підписання Угоди про Асоціацію з ЄС, а також гарантувати проведення чесних виборів президента та парламенту. +

5. Початку реальних, а не імітаційних переговорів між владою та Майданом - з метою формування пакету рішень, які були б спроможні зняти гостроту політичної кризи і створити підвалини для подальшої нормалізації ситуації в країні. Для цього Рада ВО «Майдан» сформує повноважну делегацію, яка матиме мандат Майдану на ведення переговорного процесу з владою. +

6. Утворення представницького органу установчої влади для підготовки нової Конституції України. До її ухвалення — необхідно тимчасово повернутися до редакції Конституції 2004 року, яка була нелегітимно скасована, а президент внаслідок цього незаконно і неконституційно отримав додаткові конституційні повноваження. +, -

7. Легітимний шлях вирішення глибокої  політичної та економічної кризи в Україні, який передбачає проведення дострокових парламентських виборів на пропорційній основі з відкритими списками. +,-

Донесення ідей Майдану до громадян України, поширення діяльності Майдану у всіх регіонах України, забезпечення більш ширшої комунікації та інформування мешканців Сходу та Півдня України про цілі та завдання нашої організації.

8. Становлення на основі місцевих та регіональних осередків ВО “Майдан” мережі самоорганізації громадян, яка забезпечить:

* громадський контроль за діяльністю органів влади та самоврядування;

* ідентифікацію проблем місцевого розвитку та консолідацію громадян на їх вирішення;

* рекомендації на посади в органи влади та самоврядування чесних, компетентних та ініціативних фахівців; надання їм громадської підтримки;

* підготовку суспільства до формування професійних та відповідальних органів влади та самоврядування.

+, -

ІІ. Середньострокові цілі

1. Підписання Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом - включно з глибокою та всеосяжною зоною вільної торгівлі. +,-

2. Запровадження безвізового режиму з Європейським Союзом для українських громадян. Двері до ЄС мають бути відкриті для всіх українців, хто хоче вільно подорожувати, а не лише для обраних чиновників. -

3. Недопущення зовнішньополітичного бартеру стратегічних інтересів України на тактичні економічні бонуси з боку Росії, запобігання втягуванню України у Митний/Євразійський союзи.

Скасування тих домовленостей з Росією, що досягнуті ціною відмови від європейської інтеграції України та підривають суверенітет держави. +

4. Запровадження персональних міжнародних санкцій проти посадових осіб, причетних до застосування сили проти мирних демонстрантів, політичних репресій, порушення прав і свобод людини в Україні. Ці заходи мають включати в себе заборону на в’їзд, замороження активів таких осіб, перевірка джерел походження коштів та власності, розташованих за кордоном, повернення пограбованого до України. +, -

5. Забезпечення розробки, проведення загальнонаціонального обговорення та затвердження системного плану змін в країні «Європейська Україна», здійснення якого забезпечить у стратегічній перспективі вступ України до Європейського Союзу. -

6. Забезпечення проведення чесних, прозорих та демократичних президентських, парламентських виборів та виборів до органів місцевого самоврядування, які є легальним шляхом для зміни влади в країні. +,-

ІІІ. Довгострокові цілі

1. Реалізації закладеної в Конституції, але так і не досягненої наразі цілі побудови в Україні демократичної, правової держави з соціально-орієнтованою економікою, що вважає забезпечення фундаментальних прав людини своєю первинною та ключовою функцією, унеможливлення узурпації влади та зловживання нею. -

2. Ухвалення нової Конституції України, що відображала б новий, якісно  усвідомлений суспільний договір між державою і громадянами, з метою забезпечення демократії, суспільної довіри та верховенства права, відновлення балансу між гілками влади, посилення місцевого самоврядування. -

3. Децентралізації влади, надання реальних повноважень органам місцевого самоврядування, включно зі створення ними повноцінних виконавчих органів, обмеження повноважень призначуваних президентом місцевих державних адміністрацій лише контрольними функціями,  забезпечення умов для розвитку місцевих громад через децентралізацію державних фінансів. -

4. Докорінної зміни Кабінету Міністрів України, перетворення його в орган, який аналізує, розробляє та впроваджує державну політику, відповідає за ефективне служіння суспільству всієї системи органів виконавчої влади. ?

5. Відновлення правосуддя шляхом змін законодавства про судоустрій та люстрації суддів, причетних до неправосудних рішень, притягнення до кримінальної відповідальності працівників правоохоронних органів, силовиків, суддів, чиновників, причетних до здійснення політичних репресій в Україні, організації провокацій проти мирних демонстрантів. +, -

6. Докорінних реформ правоохоронних органів, включаючи скорочення їхньої чисельності та обмеження функцій відповідно до європейських стандартів із одночасним підняттям професійного рівня  їх працівників та відповідного грошового утримання. Ситуація, за якої кількість прокурорів в Україні є найбільшою в Європі, а чисельність міліції перевищує чисельність армії, має відійти в минуле. -

7. Проведення реформи освіти з обов’язковим впровадженням курсу громадянської освіти та прав людини в освітній процес. –