Хто винен у «вугільній катастрофі» в Україні?

«Україна не може забезпечувати свої потреби у вугіллі за рахунок власної сировини», - заявив перший заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості України Юрій Зюков.

Тому: «є потреба продовжувати закупівлі вугілля за кордоном, зокрема за існуючими контрактами з Росією та ПАР. Зараз ведуться переговори про майбутні поставки вугілля з ПАР, Австралії, В’єтнаму та Казахстану на нових ринкових умовах» Юрій Зюков: Україна виконує свої міжнародні зобов'язання і імпортує вугілля, щоб в українських домівках було світло.

Тут слід підкреслити, що Міненергетики не дуже й приховує, що колапс з віяловими відключеннями не трапився лише тому, що з РФ продовжують поступати вагони з придатним для українських ТЕС вугіллям. «За період з вересня по грудень обсяг імпорту вугілля становив 2 млн тонн з РФ та ПАР», - щосили намагається Зюков об’єднати ці два джерела поставок.

З ПАР планували імпортувати 1 млн тонн, але встигли привезти, до огласки корупційного скандалу, дише 500 тис. тонн ЮАР отказалась поставлять уголь в Украину. Отже, більша частина вугілля, яке споживають українські електростанції – російського походження. Не надто це приховує і вітчизняне енергетичне відомство: «Щодо необхідності закупівлі вугілля у Російської Федерації, заступник міністра наголосив на його низькій ціні та перевагах логістики. Закупівельна ціна російського вугілля зараз є нижчою ніж собівартість українського палива і повинна складати 72-73 долари США за тонну».

Куди йдуть ці гроші? Зрозуміло – на опір санкціям та підтримку сепаратистів на Сході України. Ситуація божевільна, але вона є.

Чи можлива диверсифікація постачань, як про це заявляв Зюков? ПАР, Австралія, В’єтнам, Казахстан? ПАР уже відмовилася, щоб не псувати репутацію Почему в ЮАР отказались поставлять уголь Украине?. В’єтнамське та австралійське вугілля дорожче на 15-20%, ніж південноафриканське, не кажучи вже про вітчизняне.

Але чи матиме перспективи українська видобувна вугільна промисловість навіть у тих районах, де її видобуток контролюється київською владою? Адже з 150 працюючих шахт, майже третина – 45 перебувають на не окупованій території і могли б, худо-бідно, постачати значну частину з того обсягу, який добувався в Україні до 2014 року? А це, не так мало. У 2012-му, наприклад, було видобуто майже 86 млн тонн Видобуток вугілля в Україні нині ведеться в 160 шахтах. Інфографіка. Порівняємо це з нинішньою ситуацією, коли мова йде про закупівлю нещасних 2-3 млн тонн.

Перспективи вугільна промисловість мала б… Якби не одно «але». Позиція деяких керівників держави. «Якщо просто закрити шахти, звільнити їх і сказати: сидіть вдома, не спускайтеся у шахти, а ми суму дотацій поділимо між всіма вами – виходить 80 тисяч гривень на рік», тому «приймаємо таке рішення -  з 13 млрд підтримки (дотаційної) залишити 12 мільярдів як резерв». Заявляв це прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк ще у березні 2014 року Якщо шахти закрити, кожен шахтар з дотацій отримає 80 тисяч гривень на рік, — Яценюк.

А вже у червні Арсеній Петрович зазначив, що  дотації галузі є надвисокими у той час, як «склади в даний час перевантажені вугіллям» Український уряд вдвічі переплачує за вугілля з шахт Донбасу - Яценюк.

Отже, влітку для керівництва уряду енергетична катастрофа не те, що не була очевидною, вона взагалі не проглядалася навіть у кількарічній перспективі!

А й що було чекати від Яценюка, коли ще у 2009 році, у ранзі голови «Фронту змін» він заявляв, що «дотації у вугільну промисловість спрямовуються виключно нерозумно… на нерентабельні шахти» «Фронтовик» Яценюк объявил войну Донецку. А тому слід врахувати досвід Великобританії і шахти ці закрити.

Одного не врахував і досі не зрозумів Яценюк, що у якийсь момент наявне вугілля може знадобитися куди як більше, ніж наявна маса паперових гривень.

І цей момент настав.