Вихідні по-європейськи. Або чи справді українці байдикують довше?

- Особисто моя думка, що фактично два тижні відпочинку  - це забагато, - каже директор підприємства «МакВар», яке займається виробництвом здорового харчування, в тому числі макаронів Олексій Вартаньян. – Водночас, думаю, якби кількість вихідних зробили меншою – люди б не сприйняли це «на ура», адже багато хто влаштовує в ці дні другу відпустку. Наприклад, у нас в грудні традиційно кількість роботи зменшується, відповідно змінюється і зарплата, але цього року довелось пропрацювати трохи довше, захвату це не викликало.

За підрахунками Інформаційної кампанії «Сильніші разом!», торік з 365 днів, вихідними (суботами та неділями) були 104.  

Ще мінімум 24 дні на рік – законодавчо відведений час на щорічні оплачувані відпустки.

Плюс ще десять додаткових вихідних українці отримали за рахунок державних свят: Новий рік, Різдво, Восьме березня, Великдень, 1 та 2 травня, День Перемоги (9 Травня), Трійця, День Конституції і Незалежності.

У сумі виходить – щонайменше 138 вихідних. Фактично кожен третій день року у нас є неробочим.

На перший погляд – доволі вражаюча цифра, яка дає підстави охрестити нас великими любителями побайдикувати. Насправді, вражаюча вона лише на перший погляд і якщо розібратися - виявиться, що європейці відпочивають куди більше.

Відповідно до законодавства Євросоюзу (Директива ЄС 2003/88/ЄC) щорічна оплачувана відпустка в країнах - членах не повинна бути меншою 20 днів, при цьому європейці не повинні працювати більше 48 годин в тиждень. В Україні нормальний робочий тиждень не має перевищувати 40 годин. Але не спішіть називати європейців трудоголіками.

На додачу до загальноєвропейських кожна країна встановлює свої додаткові правила гри у цій сфері.

Нідерланди

Наприклад, у Нідерландах тривалість робочого тижня найнижча в Євросоюзі і складає всього 31 годину. Якщо розділити це на п’ять робочих днів, вийде, що голландці працюють в середньому 6,2 години на день (в Україні - 8). Але і це ще не все. Окрім того, що офіційна – нормативна тривалість щорічної оплачуваної відпустки тут складає 20 днів, фактична тривалість відпустки може досягати … шести тижнів. Кількість загальнодержавних вихідних, як і в Україні – 10.

Правда, на відміну від України, тут відсутня практика «переносу» святкових днів, якщо ті випадають на суботу чи неділю. Тобто теоретично додаткової причини «прогуляти» понеділок, бо умовно в неділю був Новий рік, тут немає. Але  за негласними правилами, фактично вся країна, включно з держустановами, іде на свята в останній тиждень року.

Ще одна особливість Нідерландів – «13 зарплата».  Якщо в більшості країн вона виплачується в кінці року, то тут ще з 1969 року,  - влітку, на коли як і в інших країнах ЄС випадають основні відпустки. При цьому розмір цієї зарплати складає 8% від річної зарплати і її отримують навіть ті, хто насправді роботи не має, а живе на допомогу по безробіттю.

Велика Британія

Як і в Україні, якщо свято випадає на суботу чи неділю, вихідний тут теж може переноситися на п’ятницю чи понеділок.

Не працюють британці і першого січня, в п’ятницю перед Великоднем і понеділок після нього. Вихідними також будуть перший і останній понеділок травня, так само як і останній понеділок серпня.

Щодо тривалості робочого тижня, то в історії країни були періоди, коли через ті чи інші кризові явища, робочий тиждень міг становити … 3 дні (24 години), а робочий день – шість годин.

Перший випадок мав місце на початку 1970-х. Тоді уряд не захотів іти на вимоги шахтарів і підвищувати їм зарплату. В результаті через страйк останніх в країні почалися проблеми з електроенергією.

Друге (6-годинний робочий день) практикувався  з липня 1996 по грудень 1998 року. Тоді, через безробіття та велике навантаження на працюючих, діяла спеціальна державна програма, в якій брали участь 20 муніципалітетів. В результаті британці стали працювати на 20-25% менше, але зарплата зменшилася в середньому тільки на 7%.

Франція

Мінімальна тривалість оплачуваної відпустки тут - 25 днів. Це правило діє при 35-годинному робочому тижні, який вважається нормальним. Ті, хто працюють від 35 до 39 годин на тиждень – вправі розраховувати на додаткові канікули, які можуть сягати 22 днів. Та якщо тривалість робочого тижня «перевалить» за 39 годин – такі «понадурочні» компенсують виключно грошима.

А от ще одна можливість отримати додаткову відпустку – взяти її не влітку, а, наприклад, навесні чи восени. В результаті тривалість відпустки може сягати 9,5 тижня.

А от з державними святами складніше. Хоча їх у Франції 11, оплачуваним рахується тільки 1 травня, решта – залежно від домовленостей з роботодавцем.

Іспанія

Особливість Іспанії в тому, що тут кожен регіон може встановлювати свої вихідні святкові дні. Кількість не має перевищувати 14, з яких не більше 9 повинні затверджуватися «згори», не менше двох вихідних дається на місцеві вибори.

А ще в Іспанії люблять такі собі «містки» - дні між вихідними чи святами, які просто не відробляють.

Польща

Не проти відпочити зайві дні і в Польщі. Так, поляки відпочивали з 25 по 28 грудня та з 1 по 6 січня. Крім того, тут ніхто не забороняв взяти додаткових три дні і таким чином забезпечити собі два тижні канікул.

Щодо відпустки, то цікаво, що її тривалість залежить від стажу працівника. Передбачені мінімальні 20 днів можуть взяти усі. Але ті, хто пропрацював 10 років (в цей термін входить навчання, армія, відпустка по догляду за дитиною тощо) можуть розраховувати на 26 днів. А ще поляки вважають, що відпустка дається на відновлення сил працівника, тому якщо той хворіє – відпустка переноситься.

Справа не в кількості

Підприємці зазначають – організація робочого часу – проста штука тільки на перший погляд. Насправді все залежить не тільки від волі людей, скільки від складних економічних процесів.

- Наприклад, у нас сезонне виробництво, хто буде їсти макарони на Новий рік, в ці дні усі їдять олів’є, - каже Олексій Вартаньян. – Тому навіть якщо я вважаю, що тривалість новорічних вихідних завелика, якщо я скорочу час такого відпочинку – результату це не матиме ніякого, тому що я просто не матиму збуту для виготовленої продукції. Тому мої працівники в цей час відпочивають. А я займаюсь роботою, до якої, як правило, не доходять руки в інший час.

Якщо одні через новорічні особливості відчувають зменшення попиту на свою продукцію, інші навпаки.

За даними Держкомстату, роздрібний товарообіг у грудні стабільно перевищує показники листопада на 10-15%.

За даними головного управління статистики у Вінницькій області, перевищує він показники не тільки листопада, а й січня. Так, у листопаді 2013 року – 505,3 гривні, в грудні 2013 року показник товарообороту на одну особу складав 572,8 гривні, а в січні 2014 – 384,6 гривні.

Але це ж і означає, що приміром працівникам роздрібної торгівлі доводиться працювати на свята більше. Або ж зупинка виробничих процесів неможлива з технічних причин (наприклад, не можна на свята закрити стаціонар у лікарні, зупинити роботу котельні чи електростанції).

- У нас там, де люди не зав’язані на певних процесах – ми з радістю даємо їм відпочити, але разом з тим є процеси, які не можна переривати, тому декому доводиться працювати на новорічні свята, натомість ці працівники зможуть відпочити в інший час. Люди відносяться до цього з розумінням, - каже почесний президент підприємства «АВІС» (виробництво олії, майонезу тощо) Володимир Васильєв.

Аналітики Інформаційної кампанії «Сильніші разом!» зазначають, головне не скільки працювати, а як.

Наприклад, з країн - членів ЄС в 2013 році найбільшу кількість годин довелось відпрацювати грекам, полякам та угорцям. В числі найбільших «трудоголіків» опинилися і країни, які постраждали від кризи 2008-2009 років: Італія, Ірландія та Португалія. Натомість найбільш розвинуті європейські економіки – німецька та голландська – виявилися найбільшими «лінивцями». До таких також можна віднести французів і данців.

- Якщо в країні немає технологій, які дозволять ефективно використовувати трудові ресурси, доводиться досягати зростання ВВП екстенсивним шляхом «трудових досягнень» від світанку до заходу, - зазначають у «Сильніші разом!».