Активність вінничан, які передають допомогу бійцям АТО, зменшилася

Вчора, 24 січня, з Центру підтримки військовослужбовців в зону АТО відправили чергову вантажівку. Допомогу розвезуть по українським блокпостам, які знаходяться на трасі в районі Бахмутівки (Донеччина).    

Дитячі листи і малюнки

– Основне завдання центру – об’єднання зусиль вінницьких волонтерів, підприємців, представників громадських організацій задля підтримки наших військових, які перебувають в зоні АТО, – нагадав президент благодійного фонду «Здорова нація», керівник вінницького Центру підтримки військовослужбовців Вадим Кудіяров. – Останнім часом, на жаль, активність громадян дещо зменшилася. Але не треба забувати, що військові дії тривають. І без допомоги волонтерів держава не в змозі повністю забезпечити армійські частини і особливо добровольчі підрозділи.   

Олена Омельченко, переселенка з Луганська, працює волонтером у Центрі підтримки військовим. Вже півроку вона мешкає у Вінниці і допомагає йому з початку заснування. Дівчина також звертає увагу на помітне зменшення допомоги бійцям АТО з боку небайдужих вінничан. На думку Олени Омельченко, можливо, на це впливає погіршення матеріального становища громадян.

– А ось активність дітлахів анітрохи не погіршилася. Вони приносять безліч листів і тематичних малюнків, які ми передаємо бійцям АТО. До нас приходять і родинами, і групами з навчальних закладів, – каже Олена Омельченко.

Чого потребують бійці

Камуфляж в Центр приносять дуже рідко, адже він дорогий. Волонтери дякують небайдужим, які приносять теплі речі для бійців: светри, куртки, рукавички, ватні штани старого зразка (нині їх не випускають) тощо. Адже зараз на сході країни – морозна погода.

До волонтерів нерідко заглядають поранені солдати і офіцери, які лікуються у Вінницькому військово-медичному клінічному центрі Центрального регіону.

– Вони залюбки беруть у нас теплі речі, які були у використані. Адже бійці повертаються практично роздягненими, майже все залишають бойовим побратимам. Деякі з цих поранених пам'ятають наших волонтерів, які привозили благодійний вантаж на фронт. І приходять щиро дякувати. Особливо ті, хто вже кілька раз був на ротації, – додає Олена Омельченко.   

Чого в першу чергу нині бракує на фронті? За словами волонтерів центру, – військової амуніції, камуфляжу, термобілизни, тактичних рукавиць. Останнім часом у добровольчих батальйонів не вистачає навіть продуктів харчування, побутової хімії і вологих серветок (вони частково замінюють душ, адже, буває, помитися немає де). А ось колись нагальна проблема з бронежилетами і касками нині практично вирішена – про це свідчать замовлення із зони АТО.    

Бракує волонтерів-юристів

Постійних волонтерів у Центрі підтримки військових – понад десяток. Регулярно приходять нові бажаючі. Але практично всі вони працюючі, а волонтерством займаються у вільну годину. Тому  працюють волонтерами за вільним графіком, коли хто забажає.

Водночас у Вінниці бракує волонтерів-юристів, які можуть надавати безкоштовні консультації бійцям, що повернулися з передової. Особливої допомоги потребують й переселенці зі сходу, яким бракує майже всього необхідного. Активісти Центру допомоги військовим просять сприяння у вирішенні цих питань і місцеву владу.

Юлія Піскунова, представник організації «Автомайдан Вінниччини» розповіла про нелегку працю і проблеми волонтерів.

– До деяких військових підрозділів і добровольчих батальйонів доходить багато допомоги, до інших – обмаль. Тобто існує питання координації волонтерів і командування на передовій. Тому я за те, щоб створити єдиний волонтерський центр допомоги бійцям і у Вінниці (нині їх більше п’яти), і в масштабах всієї країни, – пропонує Юлія Піскунова. – Хоча останнім часом ситуація в цьому плані дещо покращилася. Відкриваються спеціальні сайти, люди обмінюються інформацією в соціальних мережах. Там можна дізнатися про потреби того чи іншого батальйону.

Волонтерів також обстрілюють    

Далеко не всі волонтери особисто розвозять речі по блок-постах.

– Нерідко буває, що вантаж завозять до штабу, і все там лишається. Дружківка – останнє місто на Донеччині , куди можна передати щось поштою. Якщо ж волонтери самотужки везуть речі на передову, нерідко потрапляють під обстріли. Інколи наш вантаж перехоплюють сепаратисти, – звертає увагу Юлія Піскунова.

– Бійці в зоні АТО борються за нашу свободу, мирне небо. Тому ми не маємо права бути байдужими. Зніміть рожеві окуляри і візьміть на себе частину відповідальності. Зокрема, допоможіть волонтерським центрам, – емоційно висловлюється вінницький волонтер Владислав Панкота. – В Центрі підтримки військовим вся моя родина (мати, дружина), а також мої друзі. Я поєдную волонтерство зі звичайною роботою. Незважаючи на те, що в родині заробляю лише один (даю консультації щодо спортивного харчування).