П'ять сценаріїв для України від французьких експертів

Французькі експерти розглядають п'ять сценаріїв розвитку ситуації в Україні, від яких залежатиме майбутнє Європи. Своїми думками вони поділилися у місцевих ЗМІ та з власним кореспондентом Укрінформу. Ми об'єднали найцікавіші думки провідних експертів Франції та пропонуємо їх вашій увазі. Розглядаючи можливі варіанти розвитку ситуації в Україні та їхні наслідки, експерти звертають увагу як на оптимістичні, так і песимістичні сценарії.

Мир можливий, проблема в Путіні

Експерти оцінюють сценарій підписання мирної угоди без додаткових умов як найменш імовірний. Так директор з дослідницьких програм по Росії Інституту стратегічних досліджень Франції (IRIS) Філіп Міго вважає такий варіант найкращим результатом саміту в Мінську. Разом із тим, на його думку, він залежатиме від запропонованих умов, оскільки вимоги сепаратистів гарантовано будуть завищені, тож відповідно, сподівання на те, що «вони одразу і на все погодяться є лише утопією». Доцентові Інституту політичних наук Франції Sciences Po, генералові Вінсенту Депорту такий варіант також видається малоймовірним, оскільки Захід тривалий час веде обговорення з Путіним, щоб той зупинився, але це не діє. «Після анексії Криму, російські позиції на сході України лише посилюються», - зазначив він.

На думку політолога та наукового співробітника Французького інституту геополітики Жана-Сильвестра Монгреньє, вести переговори і намагатися зберегти контакт - завжди корисно, але потрібно усвідомити, що Путін хоче територіальної перемоги, тому треба розуміти, яким баченням він керується. На його думку, Путін веде пошук варіанта, який би влаштував одночасно і Росію, і Захід, однак це не означає, що західні країни повинні розрахуватися геополітичними намірами України. Разом з тим, схоже, що Франція і Німеччина самі не до кінця вірять у можливість успіху власного мирного плану. «Результатом їхнього останнього візиту до Москви стала лише угода заради угоди, а це не краща ознака», - додав експерт.

Найгірший варіант - війна

Найгіршим варіантом Філіп Міго називає продовження війни. У такому випадку, Захід може розділиться на два табори: прихильників (США) та противників (Франція, Німеччина) постачання зброї Україні. Водночас, навіть у разі консолідованого рішення щодо постачання зброї цього буде недостатньо, щоб проєвропейським силам припинити війну і отримати  перемогу. Ризик посилення бойових дій лише підвищиться, прогнозує експерт.

Його думку поділяє колишній посол Франції в Україні Філіп де Сюрмен, який вважає, що Кремлю все складніше контролювати сепаратистів. Оптимальною тактикою у протистоянні з Москвою Філіп де Сюрмен назвав максимальне використання механізмів дипломатичного тиску. «Вони більш ефективні, ніж зазвичай про них говорять. Всі рішення приймаються в Москві. І в РФ все більше відповідальних осіб замислюються про те, що обрана Кремлем стратегія ні до чого не приведе», - вважає дипломат.

Збереження статус-кво і нові санкції

Найбільш імовірним сценарієм експерти називають збереження статус-кво та посилення Заходом санкцій проти Росії. «У такому випадку конфлікт продовжуватиметься до виснаження ресурсів обох сторін, з періодичним можливим припиненням вогню», - припускає Філіп Міго, додавши, що згодом домовленості про припинення вогню буде досягнуто, проте на інших умовах. Зокрема, на його думку, може бути встановлена нова розподільча лінія, угоду про яку підпишуть дві конфліктуючі сторони, а третя сторона, так звана «сила втручання», контролюватиме ситуацію, щоб перешкодити протиборству конфліктуючих сторін і забезпечити режим припинення вогню. На думку міжнародного оглядача Юліса Госе, європейські санкції продовжують впливати на РФ, але вони зміцнюють віру Путіна в те, що він опинився в ізоляції з боку Заходу, і це може призвести до нової конфронтації і «холодної війни» з відповідними наслідками.

Жан-Сильвестр Монгреньє, переконаний, що ЄС та Заходу потрібно продовжувати санкції, щоб урівноважити сили на глобальному рівні. «Санкції ефективні і розхитують основи російського режиму, але Захід має усвідомлювати, що ефект від них матиме довготривалий характер, натомість саме зараз Росія виграє у військовому відношенні», - зазначив він. На думку експерта, Путін одночасно прагне досягнення кількох цілей одразу: капітуляції та підпорядкування України і розколу ЄС. РФ протистоять 28 демократичних країн, яких більше турбує громадська думка електорату, який передусім цікавлять результати внутрішньої політики, а не новий виток «холодної війни». Особливий радник французького президента та представник Фонду стратегічних досліджень Франсуа Айсбур, у свою чергу, висловив упевненість, що переговори у Мінську навряд чи покладуть край конфлікту. На його думку, принаймні тому, що Москва, навіть якщо і піде на певні поступки по Донбасу, все ж навряд чи поступиться Кримом, водночас, Європа ніколи не визнає анексію українського півострова. Тому, на його думку статус-кво зберігатиметься.

Втручання у конфлікт НАТО

Найменш імовірним сценарієм на думку французьких експертів залишається втручання у конфлікт сил НАТО. Міністри оборони країн НАТО у відповідь на агресію Росії оголосили про створення в найкоротші терміни сил швидкого реагування чисельністю 5 тис. осіб. Але їхнє втручання у конфлікт є найменш імовірним сценарієм розвитку, припускає Філіп Міго. На його думку, НАТО не спроможне вільно діяти, як йому заманеться, оскільки Україна не є членом Альянсу, тому воно не втручатиметься в ситуацію. Для приборкання апетитів РФ, на думку Юліса Госе, НАТО потрібно переконати Москву, що Європа не має жодного наміру вести війну з Росією. «Потрібна атмосфера довіри, щоб уникнути війни і втягнення в неї НАТО», - вважає експерт.

Політична угода - бажаний сценарій

Найбільш бажаним сценарієм є досягнення політичної угоди між сторонами конфлікту. Меркель і Олланд намагатимуться у Мінську відшукати політичне і дипломатичне рішення для досягнення мирної угоди, щоб зупинити конфлікт, упевнені французькі експерти. Франсуа Айсбур висловив переконання, що маніпуляція так званим «останнім шансом» у Мінську лише нагнітає ситуацію довкола предмета переговорів. «Найкращим результатом у Мінську, на який варто розраховувати, буде лише обмежена (політична) угода між Києвом та сепаратистами», - вважає він.

У той час як Москва, схоже, дотримуватиметься власної позиції - розподілу України на федеративні адміністративно-територіальні одиниці, Київ поки відкидає таку можливість, прогнозують експерти. На думку Юліса Госе, цілі президентів РФ і України різняться, тому поки важко досягти домовленості. У зв'язку з цим, існують два варіанти створення умов для досягнення політичної угоди, вважає Жан-Сильвестр Монгреньє. На його думку, за першим потрібно йти шляхом примирення, який часто супроводжується певним потуранням діям агресора, що зрештою, матиме прямі наслідки для країн Балтії. Відповідно до другого варіанту, Захід повинен допомогти Україні, при цьому не варто публічно це визнавати. «Україна у війні з Росією повинна завдяки отриманій зброї здобути військову перемогу у себе на території», - переконаний експерт.

На думку директора Інституту міжнародних і стратегічних відносин (IRIS) Паскаля Боніфаса, шанс уникнути глобального конфлікту у Мінську все ще зберігається. За його словами, російська сторона демонструє відсутність конструктивної позиції і використовує тактику подвійних стандартів. «Спочатку росіяни висловлюють готовність до діалогу, а потім роблять жорсткі заяви, йдучи на конфронтацію», - констатує експерт. Разом із тим, на його думку РФ не зацікавлена у тривалому протистоянні, а намагається отримати максимальну кількість преференцій. Згідно з оцінками експерта, припинення вогню на сході України можна досягти лише змінивши зовнішню політику України, принаймні відмовитися від вступу до НАТО та надати довготривалі гарантії федералізації країни.