На „Урожаї” собака покусала вінничанку. Люди кажуть: таке не вперше

Собака вкусила Марину до крові, порвала джинси. Зараз у неї синець та сліди від прокусу. Дівчина каже, що не шукає винних, а хоче щоб пес більше нікому не нашкодив.

Журналіст "20 хвилин" пройшовся разом з Мариною на ринок та подивився, де та як живуть тамтешні собаки. Біля однієї з палаток продавці влаштували псам невеличке сідало, постелили куртки. Поряд з цим знаходиться павільйон з продуктами.

Підходимо до сідала, починаємо фотографувати. Продавці, які торгують фарбою, одразу взялись захищати псів.

- Їдьте в Дебальцеве і там фотографуйте, а тут не потрібно. Йдіть в госпіталь знімайте там хлопців без рук і ніг, - кричали жінки. - В Україні людей вбивають, а ви переживаєте, що хтось когось вкусив. Нічого ви не зробите, нікого не кусала вона.

В цей момент виходить велика собака, вже в наморднику.

- Ця мене вкусила, - каже Марина, показуючи на пса.

Жінки починають запевняли журналіста, що собака спокійна. В це момент пес починає гарчати та хаотично бігти, то один бік, то в інший.Повертаємось в редакцію та телефонуємо на Цілодобову варту. Оператор бере звернення та каже,  що про ситуацію повідомлять в притулок для собак. Коли дізнаються, що пес з намордником, радять писати заяву в міліцію.

- Якщо собака в наморднику, значить в неї є власник, бо ж на безпритульну собаку ніхто його не надіне, до того ж Урожай - це приватна територія. Зверніться краще до дільничних інспекторів, - відповіла дівчина-оператор. – Якщо собака дуже агресивна і кидається, то міліціонери також можуть застосувати зброю .

Після цих слів йдемо в відділок міліції на Пирогова. Заходимо в чергову частину, підходимо до дівчини-сержанта, запитуємо, де можна написати заяву.

- Яку заяву? - питає міліціонерка.

- Мене покусала собака, і я хочу написати заяву, щоб міліціонери вжили відповідні дії, - каже Марина.

- Собака... покусала..., - дивується дівчина-сержант. – Ну, зверніться до дільничних.

Йдемо до дільничних. Їхній відділ за черговою частиною. Там нас “зустрічає” чоловік в погонами сержанта на плечах.

- Що хотіли? - запитує.
Марина пояснює, що та як з нею трапилося.

- А на кого заяву писати збираєтесь, на собаку? - сміється сержант.

Пояснюємо, що хочемо вплинути на ситуацію. Мовляв, зробіть щось, аби та собака більше нікого не покусала.

- Це до нього, - відмахується сержант і показує на лейтенанта, який сидить за віконечком.

- Ні, до тебе, ти ж по собакам, - відповідає лейтенант і теж сміється.

- Я так і знала, що ніхто нічого робити не буде, - каже Марина, і ми виходимо з міліції. - Прикро буде, якщо ця собака ще комусь шкоди принесе.

Коли журналіст повернувся у відділок міліції та запитав у лейтенанта посаду та прізвище, то відбувся ось який діалог:
- Як Вас звати, -  запитую.

- Сірьожа, що далі?

- Яка у Вас посада?

- ???

- Яка у посада?

- Черговий дільничний. Що далі?

- Ваше прізвище, будь ласка.

- Паламарчук. Що далі?..

Про невдалу спробу знайти допомогу в дільничних, журналіст розповів по телефону працівниці прес-служби міської міліції. Вона порадила повернутись – заяву приймуть.

- Заява піде керівнику дільничних інспекторів, і він триматиме цю справу на своєму контролі, - сказали у прес-службі.

Заходимо в чергову частину, підходимо до чергових міліціонерів і зустрічаємося з тими ж питаннями: яка заява? про яких собак? на кого?
- Чекайте! - неприязно відповідає черговий міліціонер. 

Марині неприємно, що доводиться пояснювати все знову. І тут чергової кімнати виходить дільничний Паламарчук.

- Ну, раз ви вже такі журналісти, то ось - показує він службове посвідчення. - Ви не вмієте слухати. Я ж не договорив.

Розумієте, ви ж не знаєте власника, а як ми буде встановлювати його? Це ж практично не можливо. До того ж, ми не займаємось благоустроєм, хоча можемо притягнути до відповідальності, якщо хтось його порушує.

Запитуємо ще раз, куди нам звертатися.

- Ви підете на судово-медичну експертизу? - питає дільничний про огляд травмованої собачими зубами ноги, як про якісь дуже страшну процедуру.  
Дівчина вагається, проте погоджується.

- Я не можу дати вам направлення на цю експертизу. Це може тільки слідчий, а вони зараз усі на виїздах, чекайте, - ставить дільничний Марину в безвихідну ситуацію.  

- А без експертизи можна? - питає вона.
- Хочете без експертизи, тоді ходімо прийму заяву, - звучить у відповідь.

Йдемо знову в його кабінет, пишемо заяву, даємо пояснення. Дівчина показує рану. Журналіст демонструє фото пса.

- Так, здоровий, - погоджується міліціонер.

В решті правоохоронець склав адміністративний протокол. Ми так зрозуміли, що можуть притягнути до відповідальності адміністрацію ринку, бо на його території живе небезпечний пес. Марина ще раз, вже для протоколу, повторила, що хоче щоб собаку тримали на прив’язі, або, якщо вона агресивна, то забрали до притулку. Дільничний взяв у Марини номер телефону. Журналісти також стежитимуть за ситуацією та повідомлять читачів, якщо будуть прийняті якісь дії.