У вінничан, які заборгують більше 12 тис. грн. за комунальні послуги, можуть відібрати житло

Ситуація в Україні набуває все більшого градусу напруги. Після рекордних стрибків іноземної валюти подорожчали усі можливі товари та послуги. На мінімальному рівні залишились хіба що зарплати та пенсії. Для повноти картини, з 1 квітня усіх нас чекає ще й підвищення комунальних тарифів, які й сьогодні не всі можуть вчасно та повною мірою сплачувати. 

За інформацією Департаменту житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури облдержадміністрації, борги вінничан за спожиті комунальні послуги станом на січень 2015 року становлять 169,6 млн.грн. Загалом по Україні ця цифра перевищує 13 млрд.грн.

Як держава боротиметься зі своїми громадянами, які боргуватимуть їй за «комуналку» дізнавалась «Інформаційна Вінниччина».

Днями в Міністерстві регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства розповіли про методи боротьби з боржниками за спожиті комунальні послуги. Начальник управління економіки систем життєзабезпечення МінрегіонбудуНаталія Хоцянівська зауважила, що тепер неплатників змушуватимуть розраховуватись за воду, світло та тепло «жорсткими методами».

- На сьогодні є закон про виконавче провадження і досить широкий спектр впливу на неплатників. Ним передбачено: стягнення, в першу чергу грошових коштів боржника, на рухоме майно і більш того, статтею 63 цього закону передбачено стягнення вашої квартири, дому і в першу чергу на земельну ділянку, - заявила Хоцянівська.

Чиновниця переконана, що саме практика несплати та боргування руйнує всю систему надання та отримання житлово-комунальних послуг. Відтак, за її словами, для посиленої боротьби з боржниками Мінрегіон ініціював внесення змін у закон про житлово-комунальні послуги, які передбачають запровадження пені за несвоєчасну оплату у розмірі 0,1% від суми неплатежу. Однак поки цей законопроект не був розглянутий.

Виконуючий обов’язки директора Департаменту житлового господарства Вінницької міської ради Олег Лаврік каже, що донині у Вінниці прецедентів конфіскації нерухомого майна навіть за великі «комунальні» борги не було. Як правило, обмежувались побутовою технікою, автотранпортом та іншими матеріальними цінностями, які можна було арештувати у боржників.

- Судово претензійна робота, в будь-якому випадку, ведеться з боку житлово-експлуатаційних контор, якщо є дуже велика заборгованість. Однак, як правило, арешт накладають на транспортні засоби, обмежують виїзд закордон. Це в практиці є. Сказати, що на сьогодні було заарештовано нерухоме майно і його відібрали, то на моїй практиці я такого не пригадую, - зауважив Олег Лаврік.

Натомість в Державній виконавчій службі кажуть, що нерухоме майно дійсно мають право забрати, однак такий метод застосовують лише до злісних неплатників, борг яких перевищив суму 10-ти мінімальних заробітних плат (12 тис.180 грн.). Більше того, для стягнення житла мають бути виключені усі перешкоди, які передбачені законодавством, зокрема, прописані там малолітні діти.

- Якщо борг умовно 2-3 тисячі гривень і якщо єдине житло, то, звісно, державний виконавець не має права забрати. Однак, якщо сума заборгованості перевищує 10 мінімальних заробітних плат, то закон дозволяє стягнення такого майна, -повідомив начальник управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області Олександр Чорнобай.

Він каже, що зазвичай державні виконавці намагаються ліквідувати борг за рахунок того, що є в квартирі – техніка, меблі, тощо. Однак, якщо борг великий, а боржник більше нічого не має, то можуть забрати і квартиру. Щоправда, Олександр Чорнобай на своїй практиці подібних випадків не пригадує.

Зрештою, такої ситуації, в якій країна перебуває сьогодні, теж не пригадати...

Нагадаємо, 2 березня депутати Верховної Ради України схвалили запропоновані урядом зміни до бюджету, а також до податкового та пенсійного законодавства. Підвищення тарифів було урівноважене виділенням додаткових коштів на виплату комунальних субсидій.