Страшне слово «банкрутство»: фінансова неспроможність може спростити життя

Офіційно оголосити себе банкрутом непросто, але це допоможе скинути боргове ярмо

Погіршення економічної ситуації багатьох підприємців обанкротило. Українці бояться цього слова, хоча зі статусу банкрута можна отримати користь. Яку саме, "Сегодня" розповіли партнер ЮФ "Такс Терра" Андрій Бузина і генеральний директор та керуючий партнер ЮК "Правова гільдія "ВікторіАл" Віктор Мороз.

СВОБОДА ВІД ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

Страшне слово "банкрутство" для частини людей, які заплуталися в безнадійних боргах, може означати цілком прийнятний вихід зі сформованої ситуації. Наприклад, в Англії щорічно банкрутують десятки тисяч людей. До слова, британське законодавство досить ліберальне, і до островів Туманного Альбіону злітаються потенційні банкрути з усього ЄС – в їх власних країнах проходити процедуру банкрутства і дорожче, і складніше. "Сенс особистого банкрутства полягає в тому, що особа звільняється від виконання зобов'язань перед кредиторами (зокрема, банками) в силу своєї фінансової неспроможності", – говорить Віктор Мороз. Після чого інвентаризується все майно фізичної особи, на яке може бути накладене стягнення; воно продається з аукціону, а отримані гроші віддаються кредитору (або діляться між кількома).

ЩЕ ЩОСЬ І ЗАЛИШИЛОСЯ. Після цього, вказує Бузина, фізособа вважається звільненою від будь-яких боргових зобов'язань, навіть якщо виручених від реалізації майна грошей не вистачило для повного погашення боргів. Причому зовсім не обов'язково, що після банкрутства людина в прямому сенсі слова залишиться голим і босим – адже на аукціон виставляється не все майно. "Зазвичай до майна, на яке не можна накласти стягнення, відносяться речі особистого користування, мінімальний перелік одягу та взуття, аналогічний запас їжі та грошей і деякі інші ресурси, за допомогою яких людина забезпечує своє існування (домашню худобу, бджоли, птахи, корми, предмети вжитку, інструменти, пальне для опалювання житла на сезон тощо)", – розповідає Андрій Бузина.

ВАРІАНТИ ПО-НАШОМУ

У нас не Англія, тому збанкрутувати в нашій країні не так-то просто. "Закон "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає процедуру банкрутства фізичної особи, – говорить Віктор Мороз. – Тим не менш, є механізм, при якому людина оформляється фізичною особою-підприємцем, після чого визнається банкрутом".

Правда, приводом для такого банкрутства можуть стати тільки борги, безпосередньо пов'язані з підприємницькою діяльністю. При цьому, як каже Андрій Бузина, особисті борги людини (кредити на житло, медичну операцію і т. п.) до процедури банкрутства відношення не мають. Тим не менш, завдяки лазівкам в законодавстві, вже в 2009 році стали відомі успішні приклади проходження такого роду банкрутства.

Наприклад, ЗМІ писали про харківську пенсіонерку, яка перед кризою взяла кредит на покупку квартири, а коли з грошима стало зовсім погано, оформилася приватним підприємцем і збанкрутувала, тим самим уникнувши платежів по кредиту. Однак розгулятися цій практиці не дали. "Безліч процедур не було завершено, а загальна позиція судів все-таки ближча до захисту прав кредиторів, а не боржників", – пояснює Андрій Бузина.

ВАРІАНТИ ВСЕ Ж Є. "Цивільний кодекс надає декілька механізмів припинення боргових зобов'язань, – говорить Андрій Бузина. – Наприклад, якщо у боржника немає грошей, щоб розплатитися з кредитором, він може запропонувати будь-яке цінне майно, яке є в його розпорядженні". Цей механізм називається передачею відступного. Він має схожість з банкрутством, проте є й відмінності: ця передача можлива за згодою обох сторін (у банкрутстві це не обов'язково), при цьому немає необхідності продавати майно. А сама процедура займає значно менше часу і не вимагає залучення третіх сторін.

"Ще одним варіантом є так звана новація: боржник може запропонувати кредитору замінити існуюче зобов'язання будь-яким іншим (послуги, роботи, товари). Цей механізм, правда, особливо не застосуємо, якщо говорити про великі суми заборгованості, оскільки навряд чи звичайна фізична особа (не в рамках підприємницької діяльності) зможе запропонувати щось аналогічне боргу за вартістю. Тут можливий варіант і з заміною боржника в зобов'язанні, але це дозволяється робити тільки за згодою кредитора", – розповідає Бузина.

Ще один механізм, передбачений законодавством, але практично не застосовний в житті, – це прощення боргу.

"Як бачимо, наявні правові механізми не дозволяють боржникові самостійно вирішити проблему, необхідна ще й згода кредитора. У той же час інститут банкрутства міг би надати стороні, яка заборгувала, скинути з себе боргове ярмо, адже порушення процедури банкрутства можливе і за заявою самого боржника", – вказує Андрій Бузина.

ДОСВІД І ПЕРСПЕКТИВИ

Не можна сказати, що в нашій країні не було спроб офіційно узаконити особисте банкрутство. Правда, довгий час для цього не вистачало і об'єктивних передумов – відсутнє, так би мовити, соціальне замовлення. Але з кризою 2008 року ситуація змінилася, і вже навесні 2009-го до Верховної Ради надійшов законопроект, що передбачає появу у нас процедури банкрутства фізичної особи. Але підтримки народних обранців ця ініціатива не знайшла. З тих пір питання про особисте банкрутство піднімалось на офіційному рівні ще кілька разів, але безуспішно.

"Говорити про перспективи появи у нас такої процедури поки зарано, – вважає Андрій Бузина. – Думаю, Україна спочатку подивиться на практику застосування такого інституту в Росії". Як відомо, в цій країні з 1 липня 2015 будь фізособа, яка має борг у розмірі 500 тис. руб (близько 210 тис. грн), зможе ініціювати свою банкрутство. "Хоч наша країна в нормативному плані часто слідувала прикладом Росії, але зараз і час інший, і стан речей", – говорить Андрій Бузина.

Втім, є й інші точки зору. "Вважаю, що в Україні також можуть бути прийняті нормативно-правові акти, що дозволяють реалізовувати процедуру особистого банкрутства, оскільки вони актуальні і необхідні", – говорить Віктор Мороз.